Ухвала

іменем україни

21 вересня 2017 року м. Київ

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Кравченка С.І.,

суддів: Орлянської В.І., Суржка А.В.,

при секретарі Холявчуку А.А.,

за участю прокурора Кулаківського К.О.,

виправданого ОСОБА_1,

захисника Гуца М.В.,

представника потерпілих ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадженняза касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 3 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 січня 2017 року та касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 3 листопада 2015 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Білецькому Полонського району Хмельницької області та проживає АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,

виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 06.09.2013 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по вул. Авіації в с. Макарівка Бобровицького району Чернігівської області в напрямку мосту через р. Бистриця зі сторони центру с. Макарівка.

Приблизно о 12 год. 10 хв., на відстані менше ніж 132,5 м., перед мостом через р. Бистриця ОСОБА_1 проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, під час обгону не дотримався безпечного інтервалу, чим порушив вимоги п.п. 2.3 б, 10.1, 13.3 ПДР України в результаті чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5, яка рухалась в попутному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці пригоди.

Дослідивши в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд прийшов до висновку про те, що дії ОСОБА_1, за зазначених у справі обставин, відповідають вимогам п.13.3 ПДР України і не впливали на механізм розвитку даної події та не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з наслідками, що настали, а тому його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 с. 286 КК України є недоведеною і він підлягає виправданню.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 січня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує на допущене неправильне застосування кримінального закону та допущене істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що розгляд справи судами проводився з порушеннями у зв'язку з чим було прийнято передчасне рішення про виправдання ОСОБА_1

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_4 просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає на допущене істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що апеляційний розгляд відбувся з порушеннями у зв'язку з чим вказане судове рішення підлягає скасуванню.

На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення від захисника ОСОБА_1 - адвоката Гуца М.В.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та представника потерпілих, які підтримали подані касаційні скарги, пояснення захисника та виправданого, які заперечували проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження обвинувачення ОСОБА_1 фактично ґрунтувалось на показаннях свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, показаннями потерпілої ОСОБА_4, даних, які містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до неї, протоколі огляду та перевірки технічного стану автомобіля та велосипеда, а також даних, які містяться в висновках судово-медичної експертизи №97 від 06.09.2013 року, висновках транспортно-трасологічної експертизи №399 від 04.10.2013 року, висновках експертизи волокнистих матеріалів і виробів з них №1305 (х) від 14.10.2013 року, висновках комплексної судово медико-автотехнічної експертизи №127 від 16.10.2013 року.

Під час розгляду справи було встановлено суттєві недоліки та суперечності у висновках експертиз у зв'язку з чим за клопотанням сторони обвинувачення судом було призначено комплексну судово-медико-автотехнічну експертизу.

Дослідивши висновки даної експертизи суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність відомостей, які безсумнівно вказують на порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України, що в судовому засіданні підтвердив експерт ОСОБА_11 і такий висновок узгоджується з висновками судової комплексної трасологічної, автотехнічної та металознавчої експертизи №14359/14360/1174 від 25.02.2015 року.

Показання вищенаведених свідків також не дають підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, при цьому показання свідка ОСОБА_12, який був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, навпаки вказують на його невинуватість.

Під час перевірки вироку в апеляційному порядку, за клопотанням сторони обвинувачення з метою перевірки доводів, викладених в апеляціях було призначено комплексну комісійну судово-медико-автотехнічну експертизу.

Разом із тим, висновки даної експертизи не спростували доводи суду першої інстанції щодо необхідності виправдання ОСОБА_1

Щодо доводів, викладених у касаційних скаргах, про необхідність проведення ще однієї комплексної експертизи під час апеляційного розгляду справи, то на думку колегії суддів вони є безпідставними, оскільки судом першої інстанції та апеляційним судом повною мірою виконані вимоги закону щодо повного і всебічного дослідження всіх обставин справи, а ухвалені судові рішення відповідають положенням ст. 370 КПК України з огляду законності і обґрунтованості.

На підставі викладеного та керуючись статтями 433, 434-436 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 3 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 січня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора та потерпілої - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

С.І. Кравченко   А.В. Суржок   В.І. Орлянська