УКРАЇНА

Справа № 2-312/10

№ провадження 2-312/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:головуючого - судді Тарабана С.О.

при секретарі - Кузнецовій Г.С.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Світанок», третя особа Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернення земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася із даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (надалі - TOB), посилаючись на наступні обставини:

- вона (позивач в даній справі) є власником земельної ділянки площею 5.890 га, розташованої на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку;

- 16 травня 2006 року вона підписала із TOB договір оренди вказаної земельної ділянки на строк 10 років;

Вважаючи, що вказаний договір не відповідає чинному законодавству, оскільки в ньому відсутні суттєві умови, позивач у позовній заяві, посилаючись на норми ст. ст. 16. 203. 215, 216, 638. 648. 792 ЦК України, ст. ст. 152. 158 ЗК України, ст. ст. 14. 15 Закону України «Про оренду землі», просила визнати договір оренди недійсним.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 JI.I. заявлені позовні вимоги доповнила вимогами про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та про зобов'язання ГОВ повернути належну їй земельну ділянку її (земельної ділянки) власнику, тобто позивачу в даній справі.

При цьому позивач пояснила, що вона мала право на земельну частку (пай), яка знаходилася в оренді у ОСОБА_3 виготовлення Державного акту про право власності на земельну ділянку вона на пропозицію працівника TOB підписала договір оренди земельної ділянки, яка їй належала, із тим же TOB. Орендар - TOB справно виплачував орендну плату і тому вона не заперечувала проти того, щоб її земельна ділянка перебувала в оренді у TOB. Однак, через деякий час її син ОСОБА_4 виявив бажання обробляти землю самостійно. Але коли вона повідомив керівництво TOB про ге. що вона бажає забрати належну їй земельну ділянку. їй було в цьому відмовлено з посиланням на наявність договору оренди.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на те що укладений між сторонами в даній справі Договір оренди відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки пройшов державну реєстрацію. На його думку, якби Договір оренди не відповідав вимогам чинного законодавства, він би не пройшов державну реєстрацію.

Вважає, що позивач бажає визнати договір оренди недійсним не тому, що він (договір оренди) не відповідає вимогам закону, а під тиском свого сина, який вимагає від неї передати належну їй земельну ділянку у володіння. Розірвати договір оренди на пропозицію позивача TOB відмовилося.

Представник третьої особи - Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» у судове засідання не з'явився, надіславши клопотання з проханням про розгляд справи у його відсутність. У своїх письмових поясненнях керівник третьої особи висловив думку про відсутність підстав для визнання договору недійсним, оскільки він (договір) відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, письмові пояснення представника третьої особи, вивчивши всі інші, надані сторонами докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те. що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено і це не викликає спору у сторін, що позивач в даній справі є власником земельної ділянки площею 5.890 га на території Михайлівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 836224. виданого Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 16 травня 2006 року (а. с. 9).

16 травня 2006 року між сторонами в даній справі було укладено Договір оренди вказаної вище земельної ділянки, який був зареєстрований Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 10 серпня 2007 року за № 040713501660 (а. с. 6-7).

Позивач в даній справі просить визнати вказаний договір оренди недійсним, оскільки в ньому (в договору) відсутні суттєві умови договору:

- в розділі «Об'єкт оренди» зазначено лише загальну площу земельної ділянки, і к. зазначено площу та якісну характеристику земель, їх склад та види угідь, нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- в розділі «Орендна плата» не зазначено розмір орендної плати та способи внесення (грошова форма чи продукція), не зазначено про відповідальність орендаря за несвоєчасну виплату орендної плати;

- прийом земельної ділянки був здійснений 16 травня 2006 року в той час як Договір оренди пройшов державну реєстрацію лише 10 серпня 2007 року;

- в розділі Договору «Умови повернення земельної ділянки» відсутні передбачені законодавством права орендодавця на відшкодування збитків у разі погіршення корисний властивостей земельної ділянки;

- в розділі Договору «Зміна умов договору і припинення його дії» відсутня умова про те, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду внаслідок невиконання однією із сторін обов'язків, передбачених договором;

- відсутні невід'ємні частини договору - план-схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки із відображенням обмежень, обтяжень і її використанні . встановлення земельних сервітутів.

Відповідно до норм ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони: належній формі досягли усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом, як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини щодо оренди землі регулюються нормами Закону України «Про оренду землі».

Щодо розділу «Об'єкт оренди».

Нормами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки).

В пункті 1 розділу 1 «Предмет договору» спірного Договору оренди зазначено, що предметом оренди є земельна ділянка, яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області; зазначено також «кадастровий помер земельної ділянки 1225683200-01-003-0102, пай 551, 552».

Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється земельній ділянці під час державної реєстрації права власності на цю земельну ділянки, він є індивідуальним і не може співпадати із кадастровим номером іншої земельної ділянки. Таким чином, вказуючи у договорі оренди кадастровий номер земельної ділянки, сторони зазначили індивідуальні властивості цієї земельної ділянки, які не має жодна інша земельна ділянка, і за допомогою яких в Державному земельному кадастрі можливо визначити і власника даної земельної ділянки, і її місце розташування, і її площу, і її межі, і суміжних землекористувачів.

Таким чином, на думку суду, в спірному Договорі оренди визначено усі істотні ознаки земельної ділянки.

Щодо розділу «Орендна плата».

В пункті 6 розділу «Орендна плата» спірного договору зазначено, що орендна плата вноситься в сумі, що визначається сторонами Договору окремими додатками, угодами, листами-узгодженнями, які підписуються сторонами додатково.

Щорічно (з 2006 року по 2009 рік) між сторонами в даній справі підписувалися додаткові угоди, щодо розміру орендної плати (а. с. 71-73). Вказана у додаткових погодженнях орендна плата виплачувалася орендарем - відповідачем в даній справі на користь орендодавця - позивача в даній справі в повному обсязі. Вказану обставину підтвердила у судовому засіданні і сама позивач. Виплата орендної плати на користь позивача в даній справі підтверджено також документами бухгалтерського обліку (а. с. 38- 63).

На думку суду, питання щодо розміру орендної плати та форми її виплати врегульовані у спосіб, що не суперечить чинному законодавству.

Щодо розділів Договору «Умови повернення земельної ділянки» та «Зміна умов договору і припинення його дії».

Згідно з нормами діючого законодавства (ст. 11 ЦК України) цивільні права та обов'язки можуть виникати як з договорів, так і безпосередньо із актів цивільного

законодавства.

Нормами ст. ст. 29 та 32 Закону України «Про оренду землі» досконально врегульовано питання щодо права та порядку відшкодування власникові земельної ділянки шкоди, викликаної погіршення корисних властивостей земельної ділянки та порядок припинення дії договорів оренди та їх розірвання.

Умовами договору, укладеного між сторонами в даній справі, іншого порядку, ніж зазначено в Законі України «Про оренду землі» не передбачено, отже вони (умови договору) не суперечать чинному законодавству.

Щодо передачі земельної ділянки в оренду до набрання Договором оренди чинності, тобто до державної реєстрації договору.

Дійсно, між сторонами в даній справі Акт прийому-передачі земельної ділянки підписаний 16 травня 2006 року, тобто в день підписання Договору оренди, не дивлячись на те, ідо п. 14 Договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний строк з моменту державної реєстрації договору. Державна реєстрація Договору здійснена 10 серпня 2007 року.

На думку суду, передача земельної ділянки орендарю здійснюється на виконання укладеного Договору оренди і не є істотною умовою самого договору, а тому суд вважає, що передача земельної ділянки орендарю самим власником земельної ділянки та прийняття орендарем вказаної земельної ділянки до набрання чинності Договором оренди не є підставою для визнання недійсним самого Договору оренди. Окрім того, у судовому засіданні встановлено, що за період оренди земельної ділянки з моменту підписання Договору (16 травня 2006 року) до моменту державної реєстрації Договору оренди (10 серпня 2007 року) орендарем на користь орендодавця сплачено орендну плату в повному обсязі, а тому права орендодавця (позивача в даній справі) не порушені.

За викладених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, а отже заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 208-209, 213-215 ІДПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Світанок», третя особа Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернення земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні - в той же строк з дня отримання ними копії рішення.

Головуючий Є.О.Тарабан