АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Якути О.І.
Суддів: Щолокової О.В., Мартьянової Л.І.
При секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа» - Стеценка Тараса Миколайовича на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 липня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації до закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія (далі ЗАТ УСК) «Княжа» про стягнення страхової виплати за договором страхування та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 страхову виплату за договором страхування в сумі 100 000 грн., пеню в сумі 2828,40 грн., інфляційні втрати в сумі 372,91 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 353,64 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В липні 2009 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з ЗАТ УСК «Княжа» на користь ОСОБА_2 страхову виплату в сумі 100 000 грн., пеню в сумі 9 238,36 грн., інфляційні втрати в сумі 4 269,92 грн. три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 183, 98 грн., моральну шкоду в сумі 25 000 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 14 липня 2009 року до участі в справі залучено Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 липня 2009 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ «УСК «Княжа» (04050, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька,44) на користь ОСОБА_2 страхову виплату в сумі 100 000 грн., пеню в сумі 9 238, 36 грн., інфляційні втрати в сумі 4 269, 92 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 183,98 грн., а також кошти за спричинену моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та понесені втрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн., а всього стягнуто коштів в сумі 124 722,26 грн. Стягнуто з ЗАТ «УСК «Княжа» на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1247,22 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
Судом встановлено, що 12 березня 2008 року між ЗАТ «УСК «Княжа» та ОСОБА_1 було укладено комплексний договір №06/02-024920 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) на страхову суму 100 000 грн. з нульовою франшизою та сплатою страхового тарифу 5,2%. (а.с. 8-9).
Того ж дня, позивач ОСОБА_1 сплатив на користь відповідача ЗАТ «УСК «Княжа» страховий платіж в сумі 5 200 грн.
Згідно з додатковою угодою від 14 березня 2008 року до вищевказаного договору добровільного страхування вигодонабувачем за даним договором, починаючи з 14 березня 2008 року є ОСОБА_2 (а.с.10).
Предметом договору страхування є автомобіль марки «AUDI» A6. 1.8, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 1999 року випуску.
22 серпня 2008 року було вчинено незаконне заволодіння застрахованим автомобілем марки «AUDI» А6 1.8, реєстраційний номер НОМЕР_1, по факту якого було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, що підтверджується постановою в.о. слідчого СВ Летичівського РВ УМВС України в Хмельницькій області л-та міліції Островського О.Ю. від 22 жовтня 2008 року про зупинення досудового слідства до встановлення особи, яка вчинила злочин (а.с. 16).
Відповідно до п. 13.6 договору страхування від 12 березня 2008 року, страховим випадком є незаконне заволодіння транспортним засобом.
Згідно з п. 22.6 договору у випадку страхової події за ризиком, зазначеним у п. 13.6 договору, страхове відшкодування виплачується протягом 30 робочих днів з дня отримання останнього з необхідних документів, передбачених п. 22.2.2 цього договору та п. 12.3 Правил страхування і підписанням сторонами додаткової угоди про взаємовідносини сторін у випадку, якщо викрадений автомобіль буде знайдено. Якщо на день надання страхувальником документів досудове слідство у справі не закінчене або не припинене або є наявність вини страхувальника, його працівників та/або представників, страховик має право затримати виплату страхового відшкодування для додаткового з’ясування причин та обставин страхового випадку, але не більше ніж на 6 місяців після порушення кримінальної справи.
Кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом було порушено 22 серпня 2008 року.
26 листопада 2008 року ОСОБА_1 надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль AUDI A6, р.н. НОМЕР_1 по страховому випадку, про що аварійним комісаром Вінницької філії ЗАТ «УСК «Княжа» Кулішем В.В. було складено акт видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 17).
16 грудня 2008 року позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача була направлена заява про невиконання останнім зобов’язань за договором добровільного страхування щодо виплати страхового відшкодування за страховим випадком (а.с. 11).
Проте, ЗАТ «УСК «Княжа» посилаючись на п.п. 12.3, 10.1.4. Правил страхування, в зв’язку з проведенням додаткового розслідування причин та обставин страхового випадку та продовженням строків виплати на період очікування інформації пов’язаної із страховим випадком, відмовило у виплаті страхового відшкодування (а.с. 15).
Шестимісячний строк для здійснення виплати страхового відшкодування, зазначений в п. 22.6 договору, сплив 22 лютого 2009 року, проте відповідачем зобов’язань щодо такої виплати виконано не було.
Згідно із п.п. 2,3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.
Відповідно до п. 24.2 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України. За несвоєчасне проведення розрахунків винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час виникнення заборгованості, від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки.
Твердження представника відповідача про те, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 не підлягав до задоволення з тих підстав, що останні не є власниками транспортного засобу, що є предметом договору страхування, оскільки власником є Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької державної адміністрації, яке надало вищевказаний автомобіль ОСОБА_2 як гуманітарну допомогу інвалідам без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі, не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Тульчинським МРЕВ ДАІ ГУМВС України 22 вересня 2006 року ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «AUDI» А6 1.8, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску без права відчуження, та згідно довіреності органу СОЦЗАБЕЗУ право керування вказаним транспортним засобом належить ОСОБА_1 (а.с. 123).
Відповідно до п.5.1 Правил добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО), затверджених Укрстрахнаглядом від 25 березня 1997 року №19-1 договір страхування може укладати будь яка фізична особа на користь власника чи будь-якої іншої особи, яка використовує транспортний засіб на законних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про страхування» страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиком договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
Договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) від 12 березня 2008 року було укладено між ЗАТ «УСК «Княжа» та ОСОБА_1, вигодонабувачем за яким є ОСОБА_2, відповідно до додаткової угоди від 14 березня 2008 року.
Згідно з п. 4 договору від 12 березня 2008 року предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов’язані з володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням транспортним засобом.
Вказаний договір та додаткова угода до нього були погоджені із відповідачем, зокрема умова про виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, ОСОБА_2
А тому висновок суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 суми страхового відшкодування в розмірі 100 000 грн. є обґрунтованим.
Згідно із ст. 992 ЦК України та п. 24.2 договору за несвоєчасне проведення розрахунків винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діє під час виникнення заборгованості, від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки.. Сума нарахованої пені згідно проведеного розрахунку складає 9 238,36 грн.
За змістом п. 24.2 за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати згідно розрахунку, становить 4 269, 92 грн., а 3% річних становить 1 183,98 грн.
При цьому також не приймаються доводи відповідача про те, що стягнення моральної шкоди не відповідає умовам договору та чинному законодавству, оскільки, відповідно до п. 20.2.4 договору страхування та п. 6.2.5. Правил страхування страховик не несе відповідальності за збитки щодо непрямих збитків, викликаних страховим випадком (зокрема моральний збиток), а також що в порушення ст. 9 Закону України «Про страхування» стягнення моральної шкоди перевищить розмір прямого збитку, якого зазнав страхувальник та в межах якого повинно бути здійснено страхове відшкодування.
Відповідно до висновку Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02 квітня 2009 року №4752/26-12 ЗАТ «УСК «Княжа» допустила порушення ст.ст. 20,25 Закону України «Про страхування» в частині невиконання обов’язку страховика при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк та не здійснення виплати страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування (а.с. 35).
Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Моральна шкода, завдана позивачці ОСОБА_2 бездіяльністю відповідача щодо невиконання останнім своїх зобов’язань за договором добровільного страхування, а не самим страховим випадком (незаконним заволодінням транспортним засобом), яка належить до непрямих збитків за даним договором страхування, та виражалася у моральних стражданнях (стреси, втрата спокою, порушення нормального ритму життя), пов’язаних з необхідністю доводити правомірність своєї позиції у суді.
А тому враховуючи характер і тривалість психічних страждань та ступінь вини відповідача, суд дійшов правильного висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем ЗАТ «УСК «Княжа» було порушено умови договору добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) та вимоги законодавства, які регулюють порядок та умови виплати страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, а тому обґрунтовано задоволив позов в частині стягнення з відповідача сум страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, та 3% річних за прострочку виконання зобов’язання, а також щодо часткового задоволення позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа» - Стеценка Тараса Миколайовича відхилити.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуюча:
Судді:
З оригіналом вірно: