Справа № 2-636/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

головуючого – судді Денисюка П.Д.,

при секретарі Захожій Т.В.,

з участю представника позивача – старшого юрисконсульта юридичного відділу Рівненської філії закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ROHPGІ0000004590 від 28 січня 2008 року, виселення та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду з позовом, просить звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру загальною площею 66,5 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ROHPGІ0000004590 від 28 січня 2008 року в розмірі 205293,53 грн. шляхом продажу вказаного предмета іпотеки закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», а також виселити відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири із зняттям з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого йому було надано кредит в сумі 200000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 28 січня 2028 року. У забезпечення зобов’язань за кредитним договором 28 січня 2008 року також був укладений договір іпотеки №ROHPGІ0000004590, згідно якого відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4М надали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 66,5 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 22 листопада 2005 року. Оскільки боржник ОСОБА_2 не виконав зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 17 березня 2009 року заборгованість за договором складає 205293,53 грн., іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку, заперечень проти позову не подали.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, а позов задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК, банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 28 січня 2008 року між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого йому було надано кредит в сумі 200000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 28 січня 2028 року.

У забезпечення зобов’язань за кредитним договором 28 січня 2008 року також був укладений договір іпотеки №ROHPGІ0000004590, згідно якого відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4М надали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 66,5 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 22 листопада 2005 року.

Банк належним чином виконав зобов’язання щодо видачі кредиту, а відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору.

Як убачається зі змісту ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 549 ЦК України передбачає, що позичальник у разі порушення зобов'язання сплачує кредитору неустойку (пеню, штраф).

На підставі п.6.4 кредитного договору, відповідачу були нараховані штрафні санкції.

Таким чином, станом на 17 березня 2009 року відповідач має заборгованість за кредитом у сумі 198513,76 грн., заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом у сумі 6531,98 грн. та 247,79 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, що разом складає 205293,53 грн.

Ст.1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ROHPGІ0000004590 від 28 січня 2008 року в сумі 205293,53 грн. слід звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 66,5 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 22 листопада 2005 року, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 1436570) з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Що стосується вимоги позивача про виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідачів, то у цій частині позову слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Оскільки позивач письмово не звертався до відповідачів з вимогою добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання вимоги, тому позов в частині виселення відповідачів та зняття їх з реєстрації задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачів слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.549, 611, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 40 Закону України «Про іпотеку» ст.ст.88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ROHPGІ00000045901 від 28 січня 2008 року, виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ROHPGІ00000045901 від 28 січня 2008 року в розмірі 205293 (двісті п’ять тисяч двісті дев’яносто три) грн. 53 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру загальною площею 66,5 кв. м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 1436570) з укладанням від імені ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1950 (одну тисячу дев’ятсот п’ятдесят) грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, а саме після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржено без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-дениий строк з дня проголошення рішення.

Головуючий