Справа №2-531/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 березня 2009 року     Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді     Разумової І.Є.

при секретарі     Чобітько Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

В м.Конотопі по вул.  Б.Хмельницького, 26 розташована квартира № 122, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, в даній квартирі зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання відповідачки такою, що втратила право користування вищевказаним жилим приміщенням, мотивуючи тим, що з 28 квітня 1989 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, 22 серпня 1991 року в них народилася дочка ОСОБА_3. З квітня 1996 року його мати ОСОБА_4 придбала спірну квартиру, зареєструвала в ній його, відповідачку та їх дочку. В 1999 році вони припинили подружні стосунки, відповідачка стала жити в своїй квартирі, а 26 березня 2003 року шлюб між ними розірваний за ініціативою ОСОБА_2 14 березня 2005 року мати подарувала йому спірну квартиру, відтоді він є її власником. Відповідачка оплату комунальних послуг не проводить, речей її в квартирі немає, однак виписуватися з житла ОСОБА_2 не бажає. їх дочка ОСОБА_5 виписалася сама, в теперішній час проживає в м.Києві, навчається в інституті.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали, просять їх задовольнити, пояснили, що відповідачку ніхто з квартири не виганяв, перешкод у користуванні житлом не робив, з 1999 року вона до спірного житла не поверталася, вселитися не намагалася, речей не привозила.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с. 17).

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали даної справи та справи № 2-2360/2002 рік, вважає що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З довідки КП "Конотопське МБТІ" вбачається, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 14 березня 2005 року приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Сусліною В.М. (а.с.9), що підтверджується самим договором дарування (а.с.4, 5).

З довідки ТОВ ЖЕД "Південна" видно, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. За даною адресою з 1996 року по теперішній час зареєстрована ОСОБА_2 (а.с.8).

В рішенні Конотопського міського суду від 17 грудня 2002 року зазначено, що шість років тому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично розірвали подружні стосунки, разом не проживають. Шлюб між ними розірваний, (а.с.14 справи № 2-2360/2002).

В протоколі судового засідання від 17 грудня 2002 року вказано, що при встановленні особи ОСОБА_2 остання повідомила, що вона проживає в АДРЕСА_3, така сама адреса вказана і в її позовній заяві про розірвання шлюбу (а.с.11-13, 3-5 справи № 2-2360/2002).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу сторони зареєстрували розлучення 26 березня 2003 року (а.с. 10).

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що півроку тому ОСОБА_6 переїхала до спірної квартири, вона допомагала їй приводити житло в порядок, в квартирі майже не було меблів, ніяких жіночих речей взагалі не було. Зі слів ОСОБА_6, вона знає, що відповідачка не проживає по АДРЕСА_1 близько 10 років.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він проживає в одному будинку з позивачем, знає його з 1993-1994 років. В 1998-1999 роках колишня дружина позивача, відповідачка у справі, пішла зі спірної квартири, відтоді додому не поверталася, в спірній квартирі не проживала, заселитися не намагалася, її ніхто з житла не виганяв, залишила його добровільно, речей відповідачки в квартирі немає.

Дані свідчення підтверджуються актом, в якому зазначено, що ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 не проживає, її речі в квартирі відсутні (а.с.22).

У суда немає підстав ставити під сумнів правдивість фактів, про які сповістили свідки, даних про будь-яку зацікавленість свідків у результаті справи немає, їх показання підтверджуються і доповнюються іншими зібраними по справі доказами.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачка в 1999 році добровільно залишила квартиру АДРЕСА_1, перешкод у користуванні житлом з боку позивача не було, до квартири відповідачка не поверталася, вселитися не намагалася, ніяких речей в ній не залишила, тобто втратила будь-який зв"язок з цим жилим приміщенням. А оскільки відповідачка понад один рік не мешкає за вищевказаною адресою без поважних причин і ніякої домовленості між нею та власником житла щодо її відсутності не було, тому слід визнати, що вона втратила право на користування спірною квартирою.

Керуючись ст. ст 386, 405 ЦК України, ст.10, 60, 212 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга- протягом 20 днів після подання заяви або протягом 10 днів без попереднього подання заяви.