Справа № 2а-434/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2009 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого-Судді Разумової І.Є.
при секретарі Цукановій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конотопського взводу дорожньої патрульної служби, третя особа: ОСОБА_2 про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною та закриття справи про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
21 січня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2009 року, винесену старшим сержантом відділу ДПС Андріяко О.О., незаконною та закрити адміністративну справу, порушену щодо нього, обґрунтовуючи позов тим, що 12 січня 2009 року він керував за довіреністю автомобілем НОМЕР_1 і о 0.30 хв. рухався по пр.Миру в м.Конотопі в напрямку центра міста зі швидкістю близько 60 км/год. Однак, коли він їхав повз відділу міліції, то був зупинений інспектором ДПС Андріяко О.О., який склав протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказав, що в зоні дії знаку 3.29, котрим встановлено обмеження швидкості до 40 км/год., він їхав зі швидкістю 69 км/год., що не відповідає дійсності, оскільки він виїхав з двору кафе "Нептун" і протягом руху по пр. Миру не було жодного знаку про обмеження швидкості. Знак, на який посилається інспектор, встановлений напроти відділення "Райффайзен банк Аваль", тому він його не бачив, до того ж цей знак знаходиться між трамвайними лініями, тобто він діє для трамваїв, бо знаки для автотранспортних засобів повинні встановлюватися на узбіччі крайньої правої смуги на відстані не більше 2-х метрів. До того ж, хоча на приладі у інспектора і значилась швидкість 69 км/год., але на ньому не був зафіксований час, і він не їхав з такою швидкістю, попереду нього, за 150-200 м, їхав інший автомобіль, і, напевне, прилад зафіксував його швидкість.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Представник відповідача Стрілець О.П. проти позову заперечує, пояснив, що знак обмеження швидкості встановлений на пр.Миру дорожніми службами, він діє для всіх учасників дорожнього руху, позивач знав про цей знак, що видно з протоколу про адміністративне правопорушення, в якому він сам написав, що знак встановлений між трамвайними путями. Прилад для вимірювання швидкості руху транспортних засобів проходить повірку в спеціальних органах, в ньому фіксується і час проведення вимірювання. Однак, коли складався протокол, позивач не висловлював зауважень щодо невідповідності швидкості, нічого про таке не казав, будь-який інший автомобіль перед ним не їхав, приладом була зафіксована швидкість саме його автомобіля.
Третя особа: ОСОБА_2 проти позову заперечує, надав такі самі пояснення, що і представник відповідача Стрілець О.П. Крім того, пояснив, що позивач під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, тільки посилався на те, що знак обмеження швидкості встановлений між трамвайними коліями, не казав, що він не згоден з показаннями приладу і що прилад не показував час проведення вимірювання, інших причин незгоди з протоколом також не висловлював.
Суд, вислухавши пояснення сторін, третьої особи, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
З довіреності, посвідченої 25 березня 2008 року нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Пастушенко Л.В., вбачається, що ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_1, в т.ч. керувати належним їй автомобілем марки "ВАЗ 21099", р/н НОМЕР_1. Довіреність дійсна до 25 березня 2011 року (а.с.5).
У протоколі сер.ВМ № 203214 про адміністративне правопорушення, складеному інспектором ДПС Андріяко О.О., зазначено, що 12 січня 2009 року о 0 год. 22 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем "ВАЗ 210999" д/н НОМЕР_1 в м.Конотопі по пр.Миру в зоні дії дорожнього знака 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 40 км/год.", рухався зі швидкістю 69 км/год., чим порушив п.12.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУПАП. Швидкість вимірювалась приладом "Беркут" № 0801067 (а.с.6).
Відповідно до постанови ВМ № 012238 від 12 січня 2009 року на ОСОБА_1, який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. (а.с.7).
В судовому засіданні було встановлено, що кожного дня позивач їздить в м.Конотопі по пр. Миру та кожного дня він бачить заборонний знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 40 км/год.", про що пояснив сам позивач, який також пояснив, що встановлений знак визначає обмеження швидкості саме для автомобільного транспорту.
Про те, що позивач знав про знак обмеження швидкості свідчать і його пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення, написані ним власноручно, в яких вказано, що знак встановлений між трамвайними путями (а.с.6).
Згідно п.8.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
П.8.2 Правил передбачено, що дорожні знаки можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками та дорожньою розміткою
У ст.14 Закону України "Про дорожній рух" зазначено, що учасники дорожнього руху зобов"язані : знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач не згоден лише з тим, що, він повинен дотримувати знака обмеження швидкості, який, на його думку, встановлений невірно, а саме - між трамвайними путями і який діє для водіїв трамваїв, що суперечить всім матеріалам справи, в т.ч. поясненням позивача.
При цьому в п.2.3 Правил дорожнього руху вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов"язаний: є) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або Державтоінспекції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху.
А відповідно до п.32.Правил, Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341, з органами Державтоінспекції узгоджуються питання забезпечення безпеки дорожнього руху, в т.ч. установлення дорожніх знаків.
Однак ОСОБА_1 пояснив, що він нікуди не повідомляв про встановлений знак, хоча, за його ж поясненнями і на його думку, всі знаки на пр.Миру встановлені неправильно, а відповідно до діючого законодавства до обов'язків саме водія відноситься повідомлення про факти, що створюють перешкоди для дорожнього руху.
Також в судовому засіданні було встановлено, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 69 км/год.
Ця обставина підтверджується показаннями приладу "Беркут" № 0801067, зафіксованими в протоколі про адміністративне правопорушення, з якого також вбачається, що ОСОБА_1 зауважень чи незгоди з приводу цього не мав, в протоколі про таке не писав (а.с.6).
Позивач сам в судовому засіданні підтвердив, що, крім того, що він вказав у протоколі про адмінправопорушення, ні про що не заявляв, про показання приладу та відсутність часу вимірювання інспектору не казав.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він був присутній при тому, що позивач відмовився
підписувати протокол про адміністративне правопорушення, казав, що він прав, більш ні про що не заявляв.
Відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/083849, чинного до 7 лютого 2009 року, дистанційний вимірювач швидкості "Беркут" № 0801067 визнаний придатним до застосування, він відповідає вимогам експлуатаційної документації, діапазон вимірювання швидкості від 20 до 250 км/год. Границі абсолютної похибки в стаціонарному режимі - + 1 км/год., в патрульному режимі - + 2 км/год. (а.с.17), проти чого не заперечував сам відповідач.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Однак позивач не надав доказів на підтвердження своїх вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУПАП та накладення на нього штрафу в сумі 255 грн., який є мінімальним відповідно до встановленої санкції, являється законною, тому в задоволенні позову, який в даному випадку є безпідставним, слід відмовити.
Керуючись ст.55 Конституції України, Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341, ч.1 ст.122 КУпАП, ст.ст., ст. ст.10, 69-71, 104, 158-161 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Конотопського взводу дорожньої патрульної служби, третя особа: ОСОБА_2 про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі та апеляційної скарги - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.