ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року Справа № 2а-4110/09/2370
10 год. 25 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Гараня С.М.,
при секретарі – Слуцькій Н.Ю.,
за участю:
представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-Акватерм» Трояна І.В., Оберемка І.І., Кузьмінського О.О. – за довіреностями,
представників відповідача Черкаської митниці Щедріної О.М., Нікітіної Н.Ю. – за довіреностями,
представника третьої особи головного управління Державного казначейства України в Черкаській області Горяченко І.В. – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-Акватерм» до Черкаської митниці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України в Черкаській області та Державне казначейство України в місті Києві, про визнання недійсним рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, стягнення надміру сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита, та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До адміністративного суду з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Круг-Акватерм» до Черкаської митниці, про визнання недійсним рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, стягнення надміру сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита, та зобов’язання здійснити митне оформлення з урахуванням вартості товару, визначеної у вантажно-митній декларації.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між позивачем та нерезидентом України заключений договір на комерційні поставки радіаторів центрального опалення та інших компонентів для його монтажу, на умовах FCА місто Платтінг (Німеччина) умова оплати – оплата вартості товару на протязі 120 днів з дня його відвантаження. Митне оформлення товару проводила Черкаська митниця. При здійсненні митного оформлення вантажу відповідачем було відмовлено в його проведенні з тих підстав, що заявлена позивачем митна вартість є нижчою від вартості ідентичних товарів центральної бази даних Держмитслужби України. Черкаською митницею самостійно проведена оцінка задекларованого товару після чого його митна вартість безпідставно була збільшена з 305247 грн. 09 коп. до 323026 грн. 49 коп., та, відповідно, стягнутий податок на додану вартість в сумі 4418 грн. 88 коп., та мито в розмірі 1052 грн. 11 грн. З цих підстав вважає дії відповідача неправомірними та просить стягнути на його користь надміру сплачені до Державного бюджету суми податку на додану вартість та сплаченого державного мита.
Представники відповідача проти заявленого позову заперечували, та просили суд залишити його без задоволення, зазначивши при цьому що в обґрунтуванні позовних вимог відсутні посилання на те, що рішеннями, дією чи бездіяльністю відповідачів порушені права свободи або інтереси позивача. Крім того відповідно до положень Митного кодексу України та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, Черкаською митницею було здійснено порівняння заявленої позивачем митної вартості товару з митною вартістю ідентичних та аналогічних товарів, та встановлено, що заявлена митна вартість значно нижча за вартість таких товарів. А тому дії відповідачів вважає законними, як такі, що не порушують права та інтереси позивача. Крім того документів, на підтвердження інших витрат, пов’язаних з доставкою товару до митного кордону України, виходячи з умов поставки, митниці не було надано.
Представник третьої особи головного управління Державного казначейства України в Черкаській області проти позову заперечувала, та просила залишити його без задоволення вважаючи дії відповідача законними та обґрунтованими.
Ухвалою суду від 19.10.2009 р. за клопотанням представника третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Черкаській в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучене Державне казначейство України в місті Києві.
Державне казначейство України в місті Києві, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи, представника в судове засідання не направила, в поданому ним поясненні на позов зазначила, що жодним законом чи нормативно-правовим актом не передбачено повернення надміру сплаченого податку та зборів за рахунок коштів кошторису на утримання Головного управління, а також покладення відповідальності на третю особу за дії інших органів державної влади, а тому в задоволенні позову просили відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, думку представника третьої особи, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до контракту № 0111 від 01.11.2008 р. позивачем, як покупцем товару, на митну територію країни відповідно його специфікації були ввезені радіатори для центрального опалення, вироби з чорних металів: розподілювальні шафи, розподілювач-колектори для системи опалювання підлоги у зборі з вентилями та термостатом, кульові крани, продавцем якого являється фірма «Кермі» (Німеччина). Умовою поставки товару відповідно до положень контракту є FCА місто Платтінг (Німеччина).
Відповідно до частини 1 статті 72 Митного кодексу України (далі – Кодекс), митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 574, поняття вантажної митної декларації (далі — ВМД), визначено як письмову заяву встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
Таким чином ВМД відповідає визначенню та вимогам податкової декларації, відповідно Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181, (далі – Закон № 2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування, та установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2181 податкова декларація — документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу). Контролюючими органами, поряд з іншими, є митні органи — стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов’язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно статей 260, 262 Кодексу митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
На виконання вимог чинного законодавства позивачем Черкаській митниці була надана вантажно-митна декларація від 17.08.2009 р. № 902000007/09/702176 на ввезення радіаторів для центрального опалення, розподілювальних шаф, розподілювачів-колекторів для системи опалювання підлоги у зборі з вентилями та термостатом, кульових кранів, загальною вартістю 305247 грн. 09 коп.
При цьому зазначена в ВМД вага радіаторів для центрального опалення становила 17223,147 кг. нетто, вартістю 295782 грн. 72 коп.; вага розподілювальних шаф в кількості 4 шт. 109,057 кг. нетто, вартістю 5619 грн.; вага розподілювачів-колекторів для системи опалювання підлоги у зборі з вентилями та термостатами в кількості 3 шт. 16339 кг. нетто, вартістю 2985 грн. 31 коп.; вага кульових кранів 10 комплектів по 2 шт. 6627 кг. нетто, вартістю 860 грн. 07 коп.
Митна вартість товару заявлена позивачем визначена у розмірі 305247 грн. 09 коп., з яких 292676 грн. 31 коп. (26361,11 євро) складає вартість товарів та 12570 грн. 78 коп. (1144,80 євро) витрат, пов’язаних з доставкою даного товару до митного кордону України.
На підставі вимог статті 265 Кодексу митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов’язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов’язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339, передбачена процедура здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Кодексу шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
При проведенні порівняння заявленої митної вартості декларантом з митною вартістю ідентичних та аналогічних товарів, митне оформлення яких було здійснене раніше та внесене до центральної бази даних Держмитслужби України, встановлено заниження вартості товару, що був задекларований позивачем. При цьому заявлена митна вартість товару склала 2 долари 21 цент на 1 кг. придбаного товару, тоді як найнижча вартості подібних товарів склала 2 долари 42 центи за 1 кг.
А тому у відповідності до вимог пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний був подати додаткові документи, а саме: калькуляцію виробників товару, каталоги на товари від виробника, інформацію зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару, та інші документи за бажанням декларанта, про що свідчить запис на декларації митної вартості товару № 902000007/9/702176 від 17.08.2009 р.
Крім того для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов’язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов’язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми — виробника товару; калькуляція фірми — виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем — копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом було надано відповідачу рахунок № 80021358 від 12.08.2009 р., виданий фірмою-виробником «Кермі» для отримувача товару – товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-Акватерм», а також електронну копію експорної ВМД від 12.08.2009 р. № MRN09DE750407618293EO, завірену позивачем. Відповідно до цих документів, у ВДМ відсутня інформація про сплату податків за поставку задекларованих товарів у країні відправлення (Німеччина).
Крім того, на підтвердження митної вартості товару позивачем Черкаській митниці було надано прайс-лист від 12.08.2009 р. Інформація щодо вартості радіаторів опалення виробництва фірми «Кермі» за даними рекламних сайтів мережі «інтернет», що були надані відповідачем, значно нижча за вартість, зазначену в прайс-листах фірми-виробника та поставщика цих товарів. Сторони по контракту № 0111 від 01.11.2008 р. не є взаємно повязаними, що відповідає даним ВМД.
Статтею 267 Митного кодексу України визначено перелік витрат, які додаються до ціни угоди для визначення митної вартості товарів, якщо вони не були раніше до неї включені, в тому числі і транспортних витрат на доставку товару до кордону України.
За умовами зовнішньоекономічного контракту № 0111 від 01.11.2008 р. ціна товару не включає витрати на його транспортування, відповідно до договору № 7 від 12.11.2009 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом з товариством з обмеженою відповідальністю «Круг-ТЕТ».
На вимогу відповідача була надана калькуляція транспортних витрат по доставці вантажу (радіаторів сталевих панельних) № 10 від 14.08.2009 р., відповідно до якої вартість його перевезення до митної території України (Платтінг-Ягодин) склала 1144,80 євро, що не відповідає даним акту здачі-прийняття робіт № РН-0001994 від 21.08.2009 р., складеного після подачі відповідних документів до Черкської митниці для митного оформлення товару. При цьому вказана в акті вартість транспортування товару до кордону України складає 17838 грн., що не відповідає еквіваленту вартості 1144,80 евро, визначеній калькуляцією, і є явно заниженою.
Крім того калькуляція транспортних витрат по доставці вантажу (радіаторів сталевих панельних) № 10 від 14.08.2009 р. стосується контракту № 7 від 12.11.2008 р., і не має відповідно ніякого відношення до зовнішньоекономічного контракту № 7 від 01.11.2008 р.
За результатами розгляду митної декларації, товаросупровідних та інших документів, відповідачем була видана картка відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару № 902000007/2009/000056 від 17.08.2009 р., яка була отримана уповноваженою особою позивача ОСОБА_8 під розписку 18.08.2009 р., про що свідчить її підпис на вказаному документі.
Відповідно до вимог статті 265 Кодексу митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, декларантом подаються документи, передбачені Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766, які підтверджують витрати, визначені у статті 267 Митного Кодексу України.
Неподання позивачем у повному обсязі витребуваних митним органом документів, дані цінової інформації Державної митної служби України про ідентичні товари, стали підставою для сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товарів.
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині першій статті 266 Кодексу.
Виходячи із зазначеної норми, методами визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України є: - метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); метод оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); метод оцінки на основі віднімання вартості (метод 4); метод оцінки на основі додавання вартості (метод 5); резервний метод (метод 6).
Відповідно до частин другої - четвертої статті 266 Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів.
Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформлені товару застосував саме метод 1 визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України. При цьому позивач визначив вартість товарів у сумі, яка дорівнює вартості товарів, визначеній умовами контракту № 0111 від 01.11.2008 р.
Відповідно до статті 80 Кодексу у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Таким письмовим повідомленням, у розумінні пункту 1 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 р. № 1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 р. за №1562/11842, є Картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів з відривним талоном відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, яка заповнюється в усіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів пред'явлених до митного контролю митному органу України підприємством або перевізником, що самостійно декларує товари, чи особою, уповноваженою на декларування.
Позивач не навів в своєму позову підстави щодо визнання рішень, дій або бездіяльності відповідача протиправними і таким чином суд приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Круг-Акватерм» до Черкаської митниці, про визнання недійсним рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, стягнення надміру сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита, та зобов’язання вчинити певні дії, не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: С.М. Гарань
Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2009 року.
- Номер:
- Опис: про визнання недійсним рішення №902000007/2009/702176/1 від 17,08,2009 р, та про стягнення надмірно сплаченого ПДВ та мита
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 2а-4110/09/2370
- Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
- Суддя: Гарань Сергій Миколайович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.08.2009
- Дата етапу: 15.04.2010