Справа № 22-ц-1649- ф/2008 Головуючий в першій інстанції
суддя Цурцев В.М. суддя-доповідач Авраміді Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року серпня місяця 5 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого, судді Моісеєнко Т.І. суддів Авраміді Т.С.
Полянської В.О. при секретарі Долгополовій Є.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Мобілочка» про розірвання договору купівлі - продажу, стягнення неустойки, штрафних санкцій та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 травня 2008 року -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «Мобілочка», у якому просить розірвати договір купівлі - продажу мобільного телефону, стягнути його вартість у розмірі 790 грн., неустойку за порушення встановленого строку для гарантійного ремонту у розмірі 1 % від вартості телефону за кожний день прострочення, моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а також понесені нею судові витрати." також просить стягнути на користь держави штрафні санкції у зв'язку з порушенням відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 7900 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у червні 2007 року в магазині «Мобілочка» ОСОБА_1 придбала мобільний телефон FLY вартістю 790 грн. в процесі експлуатації виявився недолік, який робив неможливим його подальше використання. 27 серпня 2007 року вона передала телефон відповідачу для проведення гарантійного ремонту, при цьому строк проведення гарантійного ремонту за її згодою був встановлений 21 день. Після закінчення вказаного терміну, вона звернулася до Продавця з питання повернення вказаного телефону, однак гарантійний ремонт у встановлений строк проведений не був. Оскільки на думку позивача виявлені недоліки є суттєвими за тих підстав, що їх усунення потребувало більш 14 днів, позивач пред'явила до відповідача вимоги про розірвання договору купівлі-продажу та повернення вартості товару, в задоволенні яких Продавець відмовив чим порушив її права. Крім того, порушенням прав ОСОБА_1 останній було заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок відсутності засобу зв'язку, позивач ОСОБА_1 була позбавлена можливості контролювати стан дитини.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 травня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, з позивача стягнуто судовий збір в дохід держави в сумі 51 гривня.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати та прийняти нове рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, які мають значення для справи надання неналежної оцінки доказам, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема апелянти зазначають, що суд першої інстанції в порушення положень п. 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» стягнув з позивача судовий збір в розмірі 51 гривень. Не вірно застосував положення ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», яким передбачено право споживача на розірвання договору-купівлі продажу товарів у разі виявлення суттєвих недоліків. Також безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач обґрунтувала її стягнення не тільки положеннями, передбаченими Законом України «Про захист прав споживачів», а ст.23 ЦК України, тому на думку апелянтів, суд не вірно застосував ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, суд необгрунтовано відмовив ОСОБА_1 у стягненні неустойки, пославшись на відсутність спору за тих підстав, що відповідач не оспорює це. Проте до теперішнього часу відповідач неустойку позивачу не сплатив, а отримати зазначену суму пропонував при умові відмови від вимог про розірвання договору.
В своїх запереченнях на апеляційну скаргу ПП «Мобілочка» просить апеляційну скаргу відхилити і залишити оскаржуване рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору купівлі -продажу, укладеного між сторонами, суд першої інстанції виходив з їх не обґрунтованості та безпідставності.
З таким висновком погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та випливає з матеріалів справи ОСОБА_1 у червні 2007 року у відповідача придбала мобільний телефон FLY вартістю 790 грн. в процесі експлуатації якого, в межах гарантійного строку, виявився недолік, який робив неможливим його подальше використання. 27 серпня 2007 року ОСОБА_1 передала телефон Продавцю для проведення гарантійного ремонту, при цьому строк проведення гарантійного ремонту за її згодою був встановлений 21 день. Однак у встановлений строк гарантійний ремонт проведений не був.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати, заміни
товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Згідно з ч. 3 ст. 8 наведеного закону споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
Тобто законодавець передбачає право споживача на заміну вимог передбачених частиною першою статті 8 вказаного закону лише у разі не виконання пред'явленої.
Як вбачається із сукупності зібраних доказів, вимога позивача була задоволена, тобто гарантійний ремонт був проведений, але з порушенням строку, наслідки чого передбачені ч. 9 ст. 8 вказаного закону, відповідно до положень якої, за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
Крім того, законодавцем визначено поняття істотних недоліків, відповідно до п.12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. З вищенаведеного випливає, що обов'язковою ознакою істотності недоліку є прояв недоліку після його усунення.
Як випливає з матеріалів справи та не оспорюється сторонами недолік, виявлений в телефоні, усувався вперше і його повторності не встановлено. Тому при відсутності обов'язкової ознаки недоліку товару, суд зробив правильний висновок про відсутність підстав для розірвання договору.
Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання договору купівлі - продажу, судом були порушені норми процесуального і матеріального права є неспроможними.
Також погоджується колегія суддів і з рішенням суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь Держави штрафних санкцій, оскільки позивачка не правомочна на звернення до суду з позовом в інтересах держави, крім того відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачені ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом з тим колегія суддів не може погодитись з висновком суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення неустойки за порушення строків гарантійного ремонту. Судова колегія вважає, що в цієї частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.
Так висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для судового захисту прав позивача, які передбачені ч. 9 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів», суперечить положенням ст. 55 Конституції України.
Крім того, посилання судом першої інстанції на відсутність спору між сторонами, як на підставу для відмови в задоволенні позову, не спроможні оскільки, як випливає з матеріалів справи дотепер відповідачем визнаний ним розмір неустойки позивачу не сплачено.
Як встановлено судом першої інстанції та випливає з матеріалів справи термін гарантійного ремонту телефону відповідачем був прострочений на 17 днів, що не оспорювалось сторонами.
Відповідно до ч. 9 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації
та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача неустойки в сумі 134 гривні 30 копійок засновані на законі і підлягають задоволенню.
Визначаючи розмір неустойки яка підлягає стягненню і склала 134, 3 грн., апеляційний суд виходить з вартості мобільного телефону 790 грн. і терміну прострочення, який складає 17 днів, тобто з 22 дня ремонту телефону, оскільки термін ремонту за згодою позивача було продовжено до 21 дня, по день його фактичного відновлення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела, що моральна шкода, яку вона зазнала заподіяна небезпечною для життя та здоров'я продукцією. З такими висновками погоджується колегія суддів за тих підстав, що з висновок суду відповідає положенням закону, а саме ст.4 ч.1.п.5 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживач має право на відшкодування моральної шкоди, яку заподіяно небезпечною для життя та здоров'я продукцією.
Оскаржуючи рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, апелянти посилаються на те, що судом не застосовані положення ст.23 ЦК України, на яку посилався позивач в обґрунтування моральної шкоди. Зазначені доводи є безпідставними, оскільки позивач не довела суду, що порушення відповідачем строків гарантійного ремонту спричинила їй моральну шкоду, право на відшкодування якої передбачено ст. 23 ЦК України.
Крім того, позивач посилається в обгрунтування моральної шкоди на відсутність засобів зв'язку, що призвело до вимушених змін у життєвих стосунках позивача, проте як впливає з матеріалів справи після відновлення телефону, позивач тривалий час не звертається до відповідача для його отримання, що спростовує доводи позивача про заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди відсутністю засобу зв'язку.
З висновком суду першої інстанції про розподіл судових витрат, колегія суддів не може погодитись з наступних підстав.
Так вирішуючи вказане питання суд стягнув з ОСОБА_1 в дохід держави 51 грн. судового збору.
Проте як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів», положення ст. 22 якого звільняє споживачів від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалив в цієї частині рішення яке не відповідає нормам процесуального права і підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з Приватного підприємства «Мобілочка» на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові втрати: 100 грн. - витрати на правову допомогу; 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Крім того, з Приватного підприємства «Мобілочка» підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. Витрати щодо сплати судового збору з позовних вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно віднести на рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 303, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 травня 2008 року - задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 травня 2008 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь неустойки в сумі 134, 3 грн. та в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у розмірі 51 грн. - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким стягнути з приватного підприємства «Мобілочка» на користь ОСОБА_1 неустойку за затримку усунення недоліків товару в розмірі 134, 3 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 100 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а всього 264, 3 грн.
Стягнути з приватного підприємства «Мобілочка» в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн.
В решті рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 травня 2008 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.