№ 2- 4369/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого – судді Гримич М.К.
при секретарі – Бульбі Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення порядку користування квартирою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ подружнього майна, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, який укладений між ними в 1984 році, посилаючись на те, що через постійні сварки та непорозуміння збереження шлюбу є неможливим. В попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про поділ подружнього майна, яким є квартира АДРЕСА_1 , не заперечуючи при цьому проти позову про розірвання шлюбу.
Позивач та її представник, з»явившись у судове засідання, підтримали вимоги про розірвання шлюбу та не заперечували проти зустрічного позову щодо визнання за ОСОБА_2 права власності на ј частину вищезазначеної квартири. При цьому, позивач з урахуванням зустрічного позову збільшила позовні вимоги та просила встановити порядок користування квартирою між сторонами, згідно з яким виділити відповідачу кімнату 11,0 кв.м, розмір якої відповідає його частці у спільній власності, решту жилих кімнат залишити в користування їй, загальні приміщення залишити в спільному користуванні співвласників .
Відповідач, з»явившись у судове засідання, проти позовних вимог про розірвання шлюбу не заперечував, а також погодився на варіант поділу квартири, запропонований позивачкою , таким чином визнавши позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності вважає, що основний та зустрічний позови підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.07.1984 року сторонами укладено шлюб, який зареєстровано у Відділі РАЦС Печерського РУЮ м. Києва, актовий запис № 576. Від шлюбу сторони дітей не мають. З квітня 2009 року між сторонами погіршилися стосунки і в липні позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Під час перебування в шлюбі сторонами укладено шлюбний договір, згідно з яким сторонами визначено, що квартира № 93 в будинку АДРЕСА_1 визнається сторонами як така, що є подружнім майном, проте частки з урахуванням внеску кожного з подружжя розподіляються як ј та ѕ, при цьому сторонами приймається до уваги, що на придбання зазначеної квартири позивачем ОСОБА_1 внесено більшу частину грошових коштів, отриманих нею від продажу іншого майна, яке було нею придбане до шлюбу. Спірна квартира складається з трьох кімнат площею 18,0, 11,1 та 14.0 кв.м.
Відповідно до ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.
Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності .
Відповідно до п 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
За наведених обставин та вимог цивільно-процесуального законодавства України суд, перевіривши відповідність житлової площі, яка пропонується в користування відповідачу його частці у спільній власності , вважає необхідним задовольнити позовні вимоги по основному та зустрічному позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.. ч.3 ст 358 ЦК України, ст.. 60,92,93, 112 СК України, ст.. 4,15,59,60,212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення порядку користування квартирою – задовольнити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ подружнього майна – задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції м. Києва 17.07.1984 року , актовий запис № 576 – розірвати.
Стягнути при розірванні шлюбу в органах РАГС з ОСОБА_2 державне мито 17,0 гривень, ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину квартири № 93 в будинку № 28 по ОСОБА_3Українки у м. Києві.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_1 житлові кімнати розміром 18,0 кв.м та 14.9 кв.м, ОСОБА_2 кімнату 11,0 кв.м. Кухню, коридор, ванну кімнату та туалет залишити у спільному користуванні власників квартири.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 8,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,50 гривень .
На Рішення може бути принесено апеляцію шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, з подачею в подальшому апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі такої заяви до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: Гримич М.К.