Справа№ 11а -539/ 2006                               Головуючий у першій інстанції Грищенко М.В.

Категорія ст.2862 КК України                      ______ Доповідач у 2 інстанції Велидчук В.М.

УХВАЛА

Іменем  України

18 липня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                          Романова О.В.,

суддів                                     Єрещенка А.М.     Велидчука В.М.,

з участю прокурора     Глазунова С.В.

адвоката                                ОСОБА_1

засудженого                         ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Брусилівського районного суду від 17 травня 2006 року яким,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканець смт. Брусилів, працюючий приватним підприємцем, несудимий, засуджений за : -ст.286 ч.2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

ОСОБА_2 засуджено за те, що він 18 червня 2004 року, керуючи автомобілем „Мазда-323", порушив п 12.3 Правила дорожнього руху в результаті чого відбулося зіткнення його автомобіля з потерпілим ОСОБА_3

В результаті зіткнення, потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у виді черепно - мозкової травми у формі гемарогічного забою головного мозку важкого ступеню, забою стовбура мозку , субарахноїдального крововиливу, крововиливу у шлуночкову систему головного мозку, гострої субдоральної гематоми в правій тім'яній ділянці головного мозку із набряком головного мозку лівої півкулі, які мають ознаку небезпеки для життя в момент їх заподіяння.

            В апеляції засудженого ставиться питання про зміну вироку з постановлянням нового, яким виправдати його. Посилання на те , що саме порушення пішоходом Правил дорожнього руху, призвело до дорожньо - транспортної пригоди.

            Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який не підтримав доводи апеляцій, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що апеляція ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчинені злочину за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені наведеними у вироку доказами.

Із показань засудженого даних під час досудового слідства( а.с.27) видно, що 18 червня 2004 року, біля 19 год. 30 хв-, він керуючи автомобілем „ Мазда-323", разом з ОСОБА_4 їхали на заправку „ Світязь" в смт. Брусилів. Автомобіль рухався зі швидкістю біля 50 км. в час. Під час руху, при наближенні до мосту побачив, що по ньому йшло троє хлопців, які гралися -штовхаючи один одного. Коли хлопці порівнявся з ними, він відчув глухий удар в керуючий ним автомобіль. Як це трапилось,- пояснити не може. В судовому засіданні вищезазначені показання засуджений доповнив інформацією про те , що удар був у стійку лобового скла зі сторони пасажира.

За показаннями свідка ОСОБА_4 даними на досудовому слідства( а. с.6), він разом із ОСОБА_2, в автомобілі яким керував останній, їхали( приблизно зі швидкістю біля 50 км. в час) на заправку „ Світязь". Наближаючись до мосту, він побачив трьох хлопців які рухались назустріч по краю смуги руху, які під час руху гралися - штовхаючи один одного. Оскільки хлопці продовжували гратись та штовхати один одцого, він звернув на зазначені обставини ОСОБА_2 і запропонував йому тримати автомобіль ближче до лінії, яка розділяє смугу руху.

Показання потерпілого в основному співпадають з вищезазначеними показаннями засудженого та свідка ОСОБА_4

За даними протоколі відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_2.під час руху виявив дітей, які йшли йому назустріч граючись та штовхаючи один одного, на відстані 72 м. від автомобіля.

Відповідно до висновків автотехнічної експертизи, з часу виявлення дітей, виникла небезпека руху і ОСОБА_2 повинен був негайно вжити заходів аж до зупинки автомобіля, чого останній не зробив ,чим грубо порушивп.12.3 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій ОСОБА_2, як водія, знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо - транспортною пригодою. Водій ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити дорожню пригоду шляхом єкстерного гальмування та зупинки автомобіля.

Із висновків судово медичної експертизи видно, що в результаті дорожньо -транспортної пригоди, потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

За таких обставин , суд першої інстанції обгрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину і правильно кваліфікував його дії за ст.286 ч.2 КК України.

При обранні покарання ОСОБА_2, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу засудженого, яка характеризується позитивно, несудимий і призначив йому покарання з дотриманням вимог ст.65 КК України.

Підстав для задоволення апеляції, колегія суддів не знайшла.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Брусилівського районного суду від 17 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 без зміни.