Справа № 22-а-1683-Ф/08 р. Головуючий у першій інстанції

Белоусов Е.Ф. Суддя-доповідач Авраміді Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2008 року м. Феодосія

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді: Моісеєнко Т.І. суддів Авраміді Т.С.

Полянської В.О. при секретарі: Долгополовій Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до виконкому Керченської міської ради АР Крим про визнання рішення недійсним та його скасування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Керченського міського суду АР Крим від 19 травня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконкому Керченської міської ради АР Крим, третя особа Панкратова Катерина Михайлівна, в якому просить визнати рішення виконкому Керченської міської ради від 29 листопада 2002 року № 1072 про ведення у експлуатацію нежилого приміщення та споруд в будинку АДРЕСА_1, недійсним та його скасувати. Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане рішення прийнято виконкомом з порушенням ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» без узгодження з нею, як співвласником будинку, а також без узгоджень контролюючих органів: архітектурного відділу, санітарно-епідеміологічного органу та державного пожежного надзору.

Постановою Керченського міського суду АР Крим від 19 травня 2008 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело на думку апелянта, до неправильного вирішення справи судом.

Зокрема в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання спірного рішення виконкому незаконним є необгрунтований, не заснований на законі та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки виконавчим комітетом при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено порядок його прийняття: не було отримано узгоджень контролюючих органів, а також згода позивача, тому що рішення впливало на права та обов'язки позивачки, як співвласника будинку. Крім того, вказує на поважність причини пропуску

строку для звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом, що не було враховано судом першої інстанції.

Третя особа ОСОБА_2 подала заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якій просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за тих підстав, що споруди, будівництво яких узгоджено оскаржуваним рішенням, збудовані ОСОБА_2 відповідно до проекту, затвердженого начальником управління архітектури. При цьому порушення, наявні на 18.04.2002 року, на які посилається апелянт, згодом Панкратовою були усунуті, що встановлено висновком міжвідомчої комісії, а також рішенням Керченського міського суду, яке набрало законної сили.

Заслухав пояснення третьої особи, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, заявлених ОСОБА_1

З таким висновком погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 оскаржує рішення виконкому Керченської міської ради АР Крим від 29 листопада 2002 року № 1072 про ведення в експлуатацію та передачу у власність нежилого приміщення та споруд ОСОБА_2, в будинку АДРЕСА_1, за тих підстав, що вказане рішення виконкому прийнято без узгодження з позивачем, як співвласником будинку, а також без узгоджень архітектурного відділу, санітарно-епідеміологічного органу та державного пожежного надзору.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 26 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Керченської міської ради, ОСОБА_3 про визнання рішення незаконним, усунення перешкод у користування власністю та відшкодування моральної шкоди, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії, встановлено, що збудовані приміщення та споруди, які введені у експлуатацію спірним рішенням виконкому Феодосійської міської ради від 29 листопада 2002 року № 1072, права позивача не порушують.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки зроблені за свій рахунок ОСОБА_2 добудови, які узгоджені оскаржуваним рішенням, не порушують прав співвласника будинку ОСОБА_1, згода останньої на їх проведення не була потрібна.

Крім того, оскаржуючи рішення суду апелянт посилається на те, що існуючи споруди не відповідають проекту, оскільки відповідно, до листа начальника управління архітектури та містобудівництва від 18.04.2002 року ОСОБА_2 пропонувалося усунути порушення від проекту. Зазначені доводи колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки висновком міжвідомчої комісії, яка провела обстеження 04.10.2007 року споруд, належних ОСОБА_2, не виявила порушень щодо вільного доступу до слухового вікна позивача.

Відповідно до положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення не мало місце порушень прав позивачки з боку відповідача та не було порушено вимог, передбачених п.3 ст.2 КАС України, висновок суду першої інстанції про безпідставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про неузгодженість прийнятої судом постанови в в тій частині, що суд відмовив у задоволенні клопотання представнику відповідача про закриття провадження по справі, проте в постанові зазначив про відсутність підстав для поновлення строку є безпідставними, оскільки відповідно до положень адміністративного судочинства не є підставою для закриття справи адміністративної юрисдикції пропуск строку для звернення до суду, за зазначених обставин суд повинен розглянути заявлений позов по суті, що і було зроблено Керченським міським судом.

Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного ОСОБА_1 строку для звернення до суду, оскільки про оспорюване рішення позивачу стало відомо ще в липні 2006 року, а строк пропущений позивачем у зв'язку з захистом прав в порядку цивільного судочинства, що не є поважною причиною.

Інші доводи апеляційної скарги по суті не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування рішення суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Керченського міського суду АР Крим від 19 травня 2008 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.