Справа № 2-а-3284/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
Головуючого – судді Собина О.І.
при секретарі – Біріній Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з позовом і свої вимоги мотивує тим, що він є інвалідом війни 3 групи та відповідно до чинного законодавства має право на одержання разової грошової допомоги, яка виплачується органами соціального захисту населення щорічно до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. За 2008 рік відповідачем йому призначена і виплачена вказана допомога в сумі 350 грн., тобто в розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На своє звернення до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про перерахунок разової грошової допомоги, він отримав письмову відповідь про відмову в перерахунку цієї виплати. Посилаючись на те, що дії відповідача грубо порушують його конституційні права і свободи, просить визнати протиправним дії відповідача, стягнути з відповідача 3017 грн. недоплаченої допомоги за 2008 рік.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, в своїй заяві просить слухати справу в його відсутність, заперечує проти задоволення позовних вимог , а тому суд вважає за необхідне слухати справу у відсутність представника відповідача, оскільки в справі достатньо доказів про права та відносини сторін.
Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни 3 групи і має право на соціальний захист, встановлений законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, що підтверджується копією його посвідчення (а.с.4).
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни 3 групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банку.
У 2008 році відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зі змінами внесеними підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року, розмір разової грошової допомоги до 5 травня визначався Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» № 183 від 12.03.2008 року, розмір разової грошової допомоги інвалідам 3 групи становить 350 грн.
У квітні 2008 років вказана грошова допомога була виплачена відповідачем позивачу саме у цьому розмірі.
Конституцією України передбачено (ч. 2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, - будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.
Законом України № 107-V1 від 28.12.2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (п.п. б, п.п. 1, п. 20 розділу 2) частина 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена в новій редакції - щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Положення п. 20 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 № 107-У1, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу проведена до 5 травня 2008 року, положення п. 20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність з дня ухвалення рішень Конституційним Судом, тобто після проведення виплат.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набрання чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, суд вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» фактично змінені положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які діяли у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону Про Державний бюджет України.
З огляду на викладене, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачу було виплачено одноразову щорічну грошову допомогу 2008 році в розмірі, передбаченому законом, який діяв на час призначення і виплати вищезазначеної разової допомоги.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.75,95,152 Конституції України, ст. 23 Бюджетного Кодексу України, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. ст. 2, ч. 5 ст. 13, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 7-9, 11, 69-71, 159, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлено 20.11.2009 року.
Суддя О.І.Собина