Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11-528 2006 року Головуючий по 1 інстанції Мусійко Т.В.
Категорія ст. 122ч.1 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Лига М.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006р. Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючого судді Демиденка А.І.
суддів Євтушенка В.Г., Лиги М.П. за участю: прокурора Гришанової Н.Д. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_1 12.06.1961 р.н., гр. України, українця, уродженця Росії, жителя м. Звенигородка, АДРЕСА_1, одруженого, не
працюючого, з середньою освітою, військовозобов'язаного, раніше не судимого; засуджено за вчинення злочину передбаченого ст. 122 ч.І КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладанням обов'язків передбачених ст. 76 п.п 3,4 КК України.
Згідно вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він 19.08.2005р., близько 24 год., в м. Звенигородка, поблизу бару „Невада", що по вул. Свердлова, на грунті неприязних відносин, які раптово виникнули між ним та ОСОБА_2, з метою. Нанесення тілесних ушкоджень, наніс останньому по голові удар молотком-киянкою з дерев'яним ударним елементом причинивши тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
По справі розглянуто заявлені цивільні позови. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 705 грн. причиненої матеріальної. 2000 грн. моральної шкоди та 800 грн. понесених ним витрат за надання йому юридичної допомоги.
Також стягнуто на користь Звенигородської ЦРЛ 1190 грн. 64 крп. понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не заперечуючи правильності встановлення
фактичних обставин справи вказує на неправильну оцінку судом доказів та засудження
його за ст. 122 ч.І КК України, оскільки він причинив потерпілому ОСОБА_2
тілесні ушкодження перебуваючи в стані необхідної оборони. Так, в барі „Невада" група
незнайомих й ому молодих людей побила його, а коли він вийшов на вулицю до свого
автомобіля, до нього знову стали наближатись молоді люди і він подумав, що на нього
знову буде вчинено напад, перебував в стані сильного душевного хвилювання
викликаного незаконними діями інших осіб, тому дістав з автомобіля дерев'яний молоток
і захищався від нападу. Просить вирок скасувати, а справу повернути і той же суд для
нового розгляду в іншому складі.
На апеляцію засудженого ОСОБА_1, прокурор у справі Початенко Н.В. та потерпілий ОСОБА_2 подали письмові заперечення, апеляцію просять відхилити, а вирок суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши доводи апеляції та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до
висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни законного та обґрунтованого вироку суду.
Вина ОСОБА_1 доказується дослідженими в суді доказами, а саме: даними з
показань допитаних в залі суду: потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5 та оголошених показань допитаних на досудовому
слідстві та оголошених в залі суду ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з яких
встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи в барі „Невада" знаходився в стані
алкогольного сп'яніння, був ініціатором сварки з потерпілим ОСОБА_2, якого
штовхнув на стіл і останній при цьому порізав руку об скляний посуд, а коли ОСОБА_2 вийшов на вулицю то ОСОБА_1 взяв з автомобіля дерев'яний молоток -„киянку"
та наніс ним потерпілому удар по голові, при цьому лаявся та погрожував „всіх
повбивати". Будь-яких достовірних доказів про вчинення на ОСОБА_1 нападу з боку
ОСОБА_2 та інших осіб не встановлено. Заяви ОСОБА_1 в частині вчиненого на
нього нападу та нанесення йому тілесних ушкоджень та побоїв з боку потерпілого та осіб
з якими від перебував в барі спростовані дослідженими доказами. З прояснень самого
ОСОБА_1 від за медичною допомогою не звертався, будь-яких даних про нанесення
йому тілесних ушкоджень чи побоїв по справі не встановлено. Згідно висновків судово-
медичної експертизи, ОСОБА_2 нанесені тілесні ушкодження середнього ступеню
тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Вказані докази добуті в ході досудового слідства та перевірені в суді в передбаченому законом порядку, сумнівів не викликають та спростовують посилання засудженого на недоведеність його вини.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 122ч. 1 КК України.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції в повній мірі виконані вимоги ст. 65-67 КК України, враховано тяжкість вчиненого ним злочину та його особу. Призначене покарання у вигляді 2-х років обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням є розмірним та справедливим.
Сума причиненої потерпілому ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди визначена правильно, та її стягнення судом мотивоване. Відшкодування судових витрат вирішено у відповідності до ст. 324 КПК України.
Апеляція засудженого ОСОБА_1 до задовольняння не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365,366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 відхилити, а вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 квітня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни.
Судді
Демиденко А.І.
підпис
Євтушенко В.Г.
підпис
Лига М.П.
підпис
Суддя Апеляційного суду
М.П. Лига