Справа № 2-1339/09.

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                                        І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16 листопада  2009 року                             Зарічний районний суд м.Суми в складі :

                                                                      головуючого – судді  Собини О.І.

                                                                      при секретарі -  Біріній Ю.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1    до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”  ,   Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю  “Український промисловий банк ” ,   про стягнення  коштів за депозитним договором з урахуванням індексу інфляції та моральної шкоди , -

                                                       В С Т А  Н О В И В:

 Позивачка свої вимоги мотивує тим, що 03.08.2007   року між нею  та відповідачем  було укладено договір № 1004/0402927000173001 від 03.08.2007 року  (вклад ПЕНСІЙНИЙ)  на термін з 03.08.2007 року по 23.01.2009   в сумі 22600 грн.00 коп. Вподальшому сторонами неодноразово  укладились додаткові договору до даного договору банківського вкладу . На даний час строк дії  договору минув, але на письмову вимогу позивачки відповідач не повертає суму вкладу  відмовляючи в задоволенні її вимог . Просить постановити рішення, яким  стягнути з відповідача суму банківського вкладу з урахуванням індексу інфляції та моральну шкоду.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи попереджений належним чином,   про причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за необхідне слухати справу у відсутність представника відповідача  , оскільки в справі достатньо доказів про права та відносини сторін.

Суд,  заслухавши позивачку, дослідивши докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

                В судовому засіданні встановлено, що 03.08.2007   року між нею  та відповідачем  було укладено договір № 1004/0402927000173001 від 03.08.2007 року  (вклад ПЕНСІЙНИЙ)  на термін з 03.08.2007 року по 23.01.2009   в сумі 22600 грн.00 коп.Вподальшому сторонами неодноразово  укладились додаткові договору до даного договору банківського вкладу . На даний час заборгованість за депозитним договором складає 32600 грн.00 коп.(а.с.28)

      Після закінчення дії зазначеного договору позивачка зверталась до відповідача з  проханням повернення депозитного  вкладу, однак  в задоволенні її вимог  відповідачем було відмовлено.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Нормами ЦК встановлено: ст. 525 - одностороння відмова від зобов’язання не допускається; ст. 526 - зобов’язання має виконуватись належним чином; ст. 530 – якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); ст. 1058 – за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладнику таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором; ст. 1060 - банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника; ст. 1074 – обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

З умов договору вбачається, що вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів відповідно до умов договору, а банк зобов’язаний забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами.

Постанова Правління Національного банку України № 19/БТ від 20.01.2009 року ?ро призначення тимчасової адміністрації у ТОВ “Укрпромбанк”  не може бути застосована до правовідносин, що виникли між сторонами з наступних підстав.

Відповідно до ст. 85 Закону України ?ро банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється лише на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язанням банку під час здійснення тимчасової адміністрації. Статтею 56 Закону України "Про Національний банк України" встановлено,  що постанови Правління Національного банку не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

Враховуючи, що постанова Правління Національного банку України № 19/БТ від 20.01.2009 року не може обмежувати право власності фізичної особи щодо банківського вкладу,  суперечити загальним положенням про право власності,  суд вважає що вона не підлягає застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Також договором банківського вкладу не передбачено умов неповернення вкладу за вимогою вкладника, таке право гарантоване чинним законодавством і не може бути скасоване.

Таким чином суд вважає, що у відповідача не було підстав не виконувати укладений  договір банківського вкладу, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором банківського вкладу з урахування індексу інфляції в загальній сумі  34882 грн.00 коп.

Щодо заявленої позивачем вимоги  про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що вона є безпідставною виходячи з наступного. Спір між сторонами виник з договірних правовідносин і в зазначеному договорі (  у випадку порушення зобов”язання) не було  домовленості про відшкодування моральної шкоди. Крім того, за положеннями  ст.4 Закону України “Про захист прав споживачів” - споживач має право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної  якості, а також майнової та моральної  (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для  життя і здоров”я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Тобто, вказаним законом передбачений єдиний  випадок, який дає право споживачу  вимагати відшкодування  моральної шкоди, а саме – заподіяння шкоди небезпечною для життя і здоров”я людей продукцією. Інших підстав для відшкодування моральної шкоди вказаним законом, який поряд з іншими, регулює спірні правовідносини, не визначено.

 Оскільки позивачем відкрито депозитний рахунок  для власних побутових потреб, які не пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності, до відносин між сторонами у справі повинні застосовуватись положення Закону України ?ро захист прав споживачів”. Відповідно до ч.3 ст.22 зазначеного закону споживачі звільняються від оплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав. Тому керуючись ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 30 грн.00 коп. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

  Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 625. 1058, 1060, 1074 ЦК України, ст. 85 Закону України ?ро банки і банківську діяльність”, ст. 56 Закону України "Про Національний банк України", ст. ст.  10-11, 60, 88,  213-215 ЦПК України, суд,–                                  

                                                   В И Р І Ш И В :  

Позов  ОСОБА_1    задовільнити   частково .

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»  ( 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 к/рахунок 32000175001 в Головному Управлінні НБУ по м.Києву та Київській області, МФО 321024) на користьОСОБА_1   заборгованість за договором банківського вкладу № 1004/0402927000173001 від 03.08.2007 року  (вклад ПЕНСІЙНИЙ) з урахуванням індексу інфляції в загальній сумі 34882 грн.00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»  ( 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 к/рахунок 32000175001 в Головному Управлінні НБУ по м.Києву та Київській області, МФО 321024) на користь ОСОБА_1  судові витрати по справі в сумі 30 грн.00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх безпідставністю

Для осіб, які брали участь у розгляді  справи, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо  було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особами, які брали участь у розгляді справи рішення суду може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути  подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                         СОБИНА О.І.