Справа № 2-а-142/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                                  

                                               Борщівський районний суд Тернопільської області

10 квітня  2009 року

в складі: головуючого судді      Чепесюка О.В.

з участю секретаря                  Окулянко У.Г.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії та зобов»язання вчинити дії,

п о с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі про   визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн. та зобов»язання нараховувати вказану допомогу в подальшому при нарахуванні пенсії,  вказуючи, що  відповідно до ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона, як особа, яка набула статусу «дитини війни», має право на отримання  з 1 січня 2006 року щомісячної соціальної  допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в 2006 та 2007 роках така допомога їй  не виплачувалась, а за 2008 рік виплачена не в повному обсязі, так як дія ст.6 згаданого вище Закону у 2006-2008 роках щорічно зупинялася законами про Державний бюджет на відповідний рік. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп2007 визнано положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», таким що не відповідає Конституції України. Про наведене  їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, а тому просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, який пропущений з поважної причини.  

Позивачка   ОСОБА_1 в зал судового засідання не з»явилась, подавши письмову  заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позов підтримує повністю.  

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, представивши  суду письмове заперечення, в якому зазначив,  що позову не визнає, посилаючись на те, що виконання вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  покладено на відповідача без відповідного нормативно-правового регулювання. Також вважає, що позивачка пропустила строк звернення до суду.  

           Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

 Позивачка    ОСОБА_1 має статус «дитини війни» відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV (далі Закон № 2195-ІV) і перебуває на обліку в УПФУ в Борщівському районі, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Статтею 6 Закону № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком  та забезпечення її виплати за 2006-2008 р.р.

11  березня 2009 року листом № 380/04  відповідач відмовив їй у такому підвищенні, посилаючись на те, що на законодавчому рівні не вирішено питання щодо визначення величини мінімального розміру пенсії за віком, яка повинна застосовуватися для обчислення підвищення пенсій згідно з ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та за рахунок яких коштів повинні здійснюватися такі виплати.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195-ІV.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з урахуванням статті 111 цього Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону № 2195-ІV викладена в новій редакції, і відповідно до неї «дітям війни» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачувалося підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме, відповідно до частини 4 пункту 20 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни до ст.6 Закону № 2195-ІV, внесені відповідно до частини 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» також визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином пенсія позивачки як «дитини війни» підлягає перерахунку з урахуванням підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону № 2195-ІV на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення до закінчення  відповідного бюджетного року, а саме за період до 9 липня 2007 року та в період з 1 січня по 21 травня 2008 року.  

Враховуючи, що суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження, суд вважає, що вимога щодо стягнення визначеної позивачкою грошової суми є безпідставною.    

Що стосується вимог позивачки  зобов"язати відповідача нараховувати йому щомісячну державну допомогу відповідно до Закону № 2195-ІV в подальшому при нарахуванні пенсії, суд зазначає, що відповідно до ст.104 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.      

Відповідно до ст.46 ч.2 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що визначає і виплачує пенсію, виплачує за минулий час без обмеження будь-яким  строком. Пільга, передбачена ст.6 вказаного Закону по суті є надбавкою до пенсії особам, які досягли пенсійного віку. Тому, з врахуванням наведеної норми Закону, ст.64 Конституції України суд вважає, що позивачка не пропустила строк звернення до суду згідно ч.7 ст.9 КАС України.

Доводи представника відповідача про відсутність механізму реалізації ст.6 Закону №2195-ІV, відсутність коштів,  неналежність відповідача судом відхиляються, як такі, що суперечать вимогам Конституції України з вищевказаних мотивів.

На підставі  наведеного, ч.2 ст.152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.122, 160-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

          Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1   підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі провести ОСОБА_1     нарахування та виплату за період з  9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду  через Борщівський районний суд  протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.

    Головуючий: підпис.

   З оригіналом згідно.

   Примітка: постанова не набрала законної сили.

   Голова Борщівського

   районного суду                                                                                                                             Чепесюк О.В.