Справа №- 22-ц-4589/ 2009 рік. Головуючий 1 інст. Матвієвська Г.В.
Категорія - право власності. Доповідач - Міненкова Н.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
24 вересня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого судді – Міненкової Н.О.
Суддів – Гальянової І.Г., Ларенка В.І.
При секретарі – Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа гаражний будівельний кооператив „Екіпаж” про визнання права власності на 2/3 частини гаража, набутого у спільну власність та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа гаражний – будівельний кооператив „Екіпаж” про визнання права особистої приватної власності на гараж, -
В С Т А Н О В И Л А
в квітні 2008 року до суду звернулись позивачі і просили визнати за ними право власності на гараж по 1/3 частині за кожним. Позивачі посилалась на те, що гараж було збудовано за спільні кошти і спільними зусиллями членів сім’ї, а тому вважають, що частки в будівництві гаражу повинні бути рівними. Земельна ділянка під гараж була виділена відповідачу в гаражному кооперативі „Екіпаж”, членом якого він є.
Відповідач з позовними вимогами не погодився і просив в задоволенні їх відмовити, пред’явив зустрічний позов про визнання за ним права власності на гараж, зазначаючи те, що земельна ділянка під гараж була виділена йому у 2002 році . На цей час з ОСОБА_1 вони шлюб розірвали в судовому порядку і спільне господарство не вели. Гараж він будував самостійно, домовленості про створення спільної власності на гараж у нього з позивачами за основним позовом не було.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодились з рішенням ОСОБА_1 і ОСОБА_2 й у апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд .
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі пред’явили вимоги про визнання права власності на гараж на підставі ст.ст. 368 ЦК України – здійснення права спільної сумісної власності та 372 – поділ майна, що є у спільній сумісній власності. При чому позивачі зазначали, що гараж будувався за спільні кошти і спільними зусиллями.
Судовим розглядом було встановлено, що відповідно до посвідчень ГБК „Екіпаж” №-56 і 58 ОСОБА_3 на право користування гаражем - стоянкою за адресою: АДРЕСА_1 була виділена земельна ділянка під будівництво гаражу.( а.с.6-7). З пояснень відповідача вбачається, що гараж було збудовано в період з 2002 по 2005 рік за його особисті кошти і власними зусиллями. На час зведення гаражу сину ОСОБА_2 було 18 років
Крім того, в зустрічній позовній заяві позивач вказував на те, що шлюбні відносини з ОСОБА_1 були припинені в 1996 році, що і було зазначено в рішенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 1996 року. Спільного господарства вони з цього часу не ведуть, мають окремий бюджет.
Ці обставини не заперечували в своїй позовній заяві позивачі, які на норми КпШС не посилались, вказуючи , що мають право спільної сумісної власності на гараж, яке було набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї.
Між тим, суду не були надані докази на підтвердження того, що між сторонами була домовленість про створення спільної власності на гараж. Якщо наявність домовленості між учасниками будівництва і була б доведена, позивачі, крім іншого, повинні довести яким чином вони приймали участь у будівництві гаражу – шляхом вкладення коштів, або особистою працею. Суду повинні бути надані докази на підтвердження витрат на будівництво, коли ці кошти вносились на будівництво і чи з метою створення спільної власності і спільного користування ним.
Позивачі не надали суду жодного доказу на підтвердження своїх доводів про їх участь у будівництві гаражу.
Крім того, позивачами не надано доказів на підтвердження того, що спірний гараж було введено в експлуатацію і проведена його державна реєстрація, як того передбачає ст. 331 ЦК України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог і з доводами рішення судова колегія погоджується і підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,308,313,317,319 ЦПК України судова колегія,
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя –
Судді -