Справа №22-ц-4422/2009р. Головуючий 1-ї інстанції Вікторов В.В.
Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Довгаль Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді Коваленко І.П.
суддів – Бурлака І.В., Довгаль Г.П.
при секретарі – Ніколаєнко Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 16 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду - 8 846грн.19коп., моральну шкоду - 5 000грн., судові витрати : за проведення експертизи – 330грн., сплати судового збору - 96грн.96коп. та 30грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 13 973грн.15коп.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що 30 червня 2007 року о 00год.00хв. він рухався на належному йому автомобілі „ДЄО” державний НОМЕР_1 по вул. Асхарова, у напрямку пр-кту Леніна м. Харкова. У зустрічному напрямку рухався автомобіль „Мітсубісі” державний НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який виїхав на його смугу руху і допустив зіткнення автомобілів, після чого з місця дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) скрився. В результаті ДТП його автомобілю спричинені технічні ушкодження. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 8 126грн.19коп., вартість експертизи – 330грн. Внаслідок ДТП йому також були спричинені тілесні ушкодження, у зв’язку з чим він змушений був проходити медикаментозне лікування, витрачати додатково гроші на придбання необхідних медикаментів у сумі 390грн. Крім того, дане ДТП негативно вплинуло на його загальний стан здоров’я, він душевно і фізично страждав, оскільки не міг швидко відремонтувати автомобіль із-за відсутності у нього необхідних коштів. Все це потягло порушення його нормального укладу життя і потребувало від нього додаткових зусиль для її організації.
При розгляді справи позивач збільшив позовні вимоги і просив додатково стягнути з відповідача на свою користь 390грн., що становлять витрати на придбання медичних препаратів у зв’язку з лікуванням отриманих травм після даного ДТП.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач та його представник заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач та його представники позов не визнали, вказуючи на те, що винним в цьому ДТП є сам позивач.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 16 червня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду - 8 456грн.19коп., моральну шкоду - 3 500грн. та судові витрати – 126грн.96коп.
Не погодившись з цим рішенням суду, в апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 просить його скасувати і постановити у справі нове рішення про відмову ОСОБА_2 в позові, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неналежну правову оцінку наданим сторонами доказам та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явилися, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.
Так, згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Задовольняючи частково позовні вимоги у частині стягнення матеріальної шкоди, суд обґрунтовано виходив з того, що 30 червня 2007 року на автошляху по вул. Асхарова у м. Харкові сталося ДТП за участю водіїв ОСОБА_1, керувавшим автомобілем „Мітсубісі” державний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_4, керувавшим автомобілем ДЕО державний номер НОМЕР_1
Із постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова про адміністративне правопорушення від 11 березня 2008 року вбачається, що зіткнення транспортних засобів сталося з вини водія ОСОБА_5, який порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, а саме не обрав безпечний інтервал, скоїв зіткнення, після чого з місця ДТП скрився. Адміністративна справа у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122, 124 КУпАП провадженням закрита у зв’язку зі сплином терміну притягнення (а.с.6 та адмінматеріал №3-16022/08).
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що йому було відомо про дану постанову, оскільки розгляд адміністративної справи проводився за участю його представника – ОСОБА_6, якій він на представництво його інтересів видав довіреність. Вказана постанова ним не оскаржувалася, з обставинами ДТП, які наведені у цій постанові, він погодився.
Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини (ч.3 ст.61 ЦПК України).
Отже, з урахуванням наявності вищезазначеної постанови, відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України, у цивільній справі доказується лише розмір спричиненої шкоди.
При зіткненні автомобіль ДЕО державний номер НОМЕР_1 отримав технічні пошкодження і згідно звіту №416/2007 від 02 серпня 2007 року дослідження спеціаліста-автотоварознавця товарної біржі „Радар”, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає – 8 126 грн.19коп. (а.с.13-27).
Позивачем надані суду інші докази на підтвердження понесених ним додаткових витрат : по сплаті вартості звіту – 330грн., судового збору – 96грн.96коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 30грн. (а.с.1-2, 10).
Задовольняючи частково позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди, судом взято до уваги те, що внаслідок ДТП ОСОБА_4 були отримані тілесні ушкодження, що підтверджується медичною довідкою №839 від 30.06.2007р. Харківської обласної клінічної лікарні (а.с.12). Розмір моральної шкоди визначено позивачу з урахуванням принципу розумності та справедливості, а саме характеру, об’єму та тривалості страждань, яких він зазнав.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають колегії суддів підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1, 308, 313, 314ч.1п.1, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 16 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий –
Судді -