Справа №22-ц-3346/2009р. Головуючий 1-ї інстанції Слурденко О.І.
Категорія: право власності Доповідач: Довгаль Г.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді Коваленко І.П.
суддів – Пшенічної Л.В., Довгаль Г.П.
при секретарі – Голіковій О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 24 квітня 2009року по справі за позовом ОСОБА_3, діючій також в інтересах неповнолітній ОСОБА_2, до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на самовільно збудовані надвірні споруди, -
в с т а н о в и л а:
У січні 2008 року ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2,1994р.н., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на 1/6ч. жилого будинку АДРЕСА_1, з виплатою відповідачці вартості цієї частки.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_3 посилається на те, що їй на праві власності належить 1/2ч. спірного будинку на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 08.01.2003року, 1/3ч. будинку належить її доньки ОСОБА_2 на підставі рішення цього ж суду від 04.09.2006року, а 1/6ч. будинку, згідно правоустановчих документів, зареєстрована за ОСОБА_4 Позивач зазначає, що 1/6ч. будинку повинна належати ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки реально виділити 1/6ч. будинку неможливо, т.я. загальна площа спірного будинку складає 30кв.м., а 1/6ч. становить всього 5кв.м., тому позивач вважає, що право власності на вказану частину будинку за ОСОБА_4 необхідно припинити і визнати за позивачами право власності на спірну частину, тобто за кожним на 1/12ч. будинку, зі сплатою її вартості відповідачу ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, подала на нього письмові заперечення, в яких виклала свої доводи та обґрунтування. Зокрема, вказувала на те, що в період шлюбу з ОСОБА_4 на спірній присадибній ділянці, зі згоди останнього, за її кошти та кошти її батьків були самочинно збудовані гараж літ.”Г”, вартістю 8 547грн., а також сарай літ.”Ж”, вартістю 3 745грн., на загальну суму 12 292грн. Враховуючи долю, яку їй пропонує позивач, вартість її частки в будинку становить не менше 16 498грн.
У подальшому, при розгляді справи відповідач ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ОСОБА_3, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2ч. самочинно збудованих споруд : гараж літ.”Г”, вартістю 8 547грн., сарай літ.”Ж”, вартістю 3 745грн., які розташовані на земельній ділянці закріпленої за спірним будинком, та визнати за нею право власності на 1/2ч. на спадщину за законом на вказане нерухоме майно після смерті ОСОБА_4, виключив це майно зі складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4, на яке претендують позивачі.
У судовому засіданні суду першої інстанції сторони підтримали заявлені ними позовні вимоги і просили їх задовольнити з підстав, наведених в їхніх позовних заявах.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 24 квітня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено. Припинено право власності у спільному майні на 1/6 частку будинку АДРЕСА_1, яка належала померлому ОСОБА_4, спадкоємцем першої черги якого є ОСОБА_1, з виплатою останній грошової компенсації ринкової вартості цієї частки в розмірі 9 448грн. Визнано право власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/12 частки будинку АДРЕСА_1
У зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням суду, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить його скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на неналежну правову оцінку наданим сторонами доказам.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України зміни, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, яка також діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, суд виходив з того, що оскільки неможливо провести виділ 1/6 частини жилого будинку АДРЕСА_1, яка належить померлому ОСОБА_4, спадкоємцем якої є ОСОБА_1, тому останній необхідно сплатити ринкову вартість цієї частки.
З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд першої інстанції дійшов їх без повного, всебічного та об’єктивного з’ясування дійсних обставин справи, прав та обов’язків сторін у даних правовідносинах, з неправильним тлумаченням норм матеріального права.
Судовим розглядом установлено, що спірний жилий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою : АДРЕСА_1, та згідно правовстановлюючих документів належить :
1/6ч. - ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому виконкомом Малиновської селищної ради 20.07.1993р. за реєстровим №208;
1/2ч. - ОСОБА_3 на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 08.01.2003р.;
1/3ч. - ОСОБА_2 на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2006р. (а.с.9).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу народилася дочка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н. (а.с.12). В період шлюбу на сумісні кошти за договором купівлі-продажу від 20.07.1993р., посвідченого Малинівською сільрадою, ними був придбаний вищеназваний будинок, який оформлено на ім’я ОСОБА_4 Шлюб між ними був розірваний 12 квітня 1995року (а.с.14). Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 08.01.2003р. за ОСОБА_3 на підставі ст.22 КЗпШС УРСР визнано право власності на 1/2ч. цього будинку (а.с.10).
18 серпня 2000 року ОСОБА_4 зареєстрував новий шлюб, одружившись з ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 13).
Згідно рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 04.09.2006року, з урахуванням відмови матері спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від своєї частки спадщини на користь онуки, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/3ч. спірного будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 (а.с.11).
За життя ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований у спірному будинку АДРЕСА_1. Його дружина ОСОБА_6 була зареєстрована за іншою адресою, а саме у будинку АДРЕСА_2, про що свідчать штамп в її паспорту та довідка виконкому Малиновської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 01.04.2009р. за №315 (а.с. 51, 141).
Жодного доказу (свідоцтва про спадщину за законом або за заповітом, рішення суду або інші документи) на підтвердження того, що в установленому законом порядку ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_4 матеріали справи не містять.
Спадщина, у вигляді 1/6ч. спірного будинку, після смерті ОСОБА_4 по теперішній час залишається відкритою.
Таким чином, відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 не є власником 1/6ч. спірного будинку, тому підстав для виділу їй будь-яких жилих приміщень у будинку та надвірних споруд немає.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України).
У статті 346 ЦК України визначено конкретні підстави для припинення права власності. Цієї статтею не передбачено право одного із співвласників спільної часткової власності вимагати від іншого співвласника припинення його права власності.
Судом неправильно витлумачено положення ст.364 ЦК України. Зокрема, частинами 1, 2 ст.364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно з законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласнику може бути надана лише з його згоди.
Вказаною статтею встановлено право співвласника на виділ своєї частки у спільній частковій власності, а якщо виділ його частки в натурі є неможливим, то цей співвласник має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації. При цьому повинно бути ураховано чи мають можливість інші співвласники сплатити йому таку компенсацію.
За таких обставин, ніяких підстав для задоволення позову ОСОБА_3 у суду не було.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що підстав для визнання за нею права власності на 1/2ч. самочинно збудованих надвірних споруд на даний час не має.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2, 309ч.1п.п.3,4. 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 24 квітня 2009 року змінити : у частині задоволення вимог про припинення права власності у спільному майні на 1/6частку будинку АДРЕСА_1, яка належить померлому ОСОБА_4, спадкоємцем першої черги якої є ОСОБА_1, з виплатою останній грошової компенсації ринкової вартості цієї частки у сумі 9 448грн. та визнання права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/12 частці будинку АДРЕСА_1 скасувати і в позові ОСОБА_3 відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий –
Судді -