^{Апеляційний суд Полтавської області}

Справа-11-1196\2006 року                                Головуючий у 1-й інстанції Савченко А.Г.

Категорія: ч.З ст. 185 КК України                                                           Доповідач Кисіль А.М

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі: головуючого Кожевникова О.В. суддів Кисіля A.M., Довгаль С.А. з участю прокурора Гриня Н.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляційним поданням помічника прокурора Октябрського району м. Полтави на вирок місцевого Октябрського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2006 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, неодруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого (26 січня 1994 року Київським районним судом м. Полтави за ч. З ст. 140, ч. З ст. 81 та ч. 1 ст. 229-6 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 11 листопада 1997 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. З ст. 140, ч. 1 ст. 206, 42 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі) звільненого 31 березня 2001 року по відбут­тю покарання ,-  засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. З ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.І ст.70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -3 роки позбавлення волі.

Згідно ч.І ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з ви­пробуванням на іспитовий строк 2 роки.

Відповідно до ч.І ст. 76 КК України покладено на нього обов'язки: не виїж­джати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання або ро­боти; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої сис­теми; пройти курс лікування від наркоманії.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що повторно, та­ємно вчинив ряд крадіжок чужого майна, так 18 жовтня 2005 року о 23 год., шля­хом вільного доступу на одній із лавок у корпусному парку по вул. Жовтневій у м.Полтаві таємно викрав - мобільний телефон «Сіменс С-65» вартістю 600 грн. та зарядний пристрій до нього вартістю 50 грн., у потерпілого ОСОБА_2, чим завдав шкоду на загальну суму 650 грн.

На початку березня місяця 2006 року у вечірній час шляхом вільного доступу з димаря будинку АДРЕСА_2 здійснив крадіжку алюмінієвої труби, яка належала потерпілій ОСОБА_3, завдавши їй матеріа­льну шкоду на суму 600 грн.

В один із днів березня місяця 2006 року, ввечері шляхом вільного доступу із гаража, який розташований на подвір'ї будинку АДРЕСА_3, таємно викрав гаражні ворота, завдавши потерпілому ОСОБА_4 збитку на загальну суму 800 грн.

У січні 2006 року в вечірній час шляхом вільного доступу з ґанку будинку АДРЕСА_4 таємно викрав візок вартістю 150 грн., са­нки - 50 грн., лом - 50 грн., після чого проник в гараж на території цього ж домо-господарства, де заволодів газовою колонкою вартістю 350 грн., завдавши потерпі­лій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 600 грн.

У ніч на 17 лютого 2006 року шляхом підбору ключів до замка дверей проник у гараж, що на подвір'ї будинку АДРЕСА_5, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_6 ~ килим вартістю 420 грн., газову ко­лонку - 200 грн., алюмінієву розкладачку - 50 грн. та інше майно, завдавши останній шкоду на загальну суму 770 грн.

На вирок суду подано апеляційне подання помічника прокурора, який не оскаржуючи кваліфікацію дій засудженого, доведеність вини, вважає, що при­значене покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів і є занадто м'яким, суд безпідставно звільнив особу від відбуття призначеного покарання. Просить скасувати вирок суду у цій частині та призначити більш суворе покарання вин­ному до 4 років позбавлення волі без застосування ст.75 КК України..

Засуджений вирок не оскаржив.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали кримінальної спра­ви, обговоривши доводи викладені у апеляційному поданні прокурора, який у судовому засіданні їх повністю підтримав, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення а вирок суду скасуванню за таких під­став.

Із матеріалів справи, які у встановленому законом порядку судом першої інстанції були часткового у відповідності із вимогами ст.. 299 КПК України до­сліджені, винність ОСОБА_1 у вчиненні ряду крадіжок чужого майна повні­стю доведена. Кваліфікація дій особи за обставин викладених у вироку суду ні­ким не оспорюється.

Зважаючи на викладені у справі встановлені судом обставини по справі, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 і ч 3 ст. 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна , повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Суд кваліфікував вірно дії підсудного і дійшов вірного висновку щодо мож­ливості виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, так як той з'яви-

вся у органи міліції із повинною, потерпілі не настоювали на суворій мірі пока­рання. Зважаючи на конкретні обставини справи слід визнати, що підстав для призначення більш суворого покарання, ніж визначив це суд першої інстанції, колегія суддів не вбачає. Призначене покарання відповідає вимогами ст. 65 КК України і воно є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Отже застосування вимог ст.75 КК України є необгрунтованим і за своєю сутністю є справедливим щодо звільнення ОСОБА_1 від відбування при­значеного покарання.

Порушень вимог чинного КПК України під час досудового і судового слід­ства, що було б підставою до іншого висновку суду, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 365,366 КПК України колегія суд­дів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської об-ласті,-

УХВАЛИЛА : Апеляційне подання помічника прокурора Октябрського району м. Полтави залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 за ст.. 185 ч.2 і ч.З КК України, без змін..

СУДДІ: