АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №11а-77 2007р.                                              Головуючий у 1-й інст.:Бокій В.Ю.

Категорія:ст.187 ч.3 КК України                                    Доповідач: Квятковський А.С.

20 лютого 2007 року Колегія суддів судова палата в кримінальних справах Рівненського апеляційного суду в складі:

Головуючого: Омельяненка.А.

Суддів: Міщенко О.А.,Квятковського А.С.

З участю прокурора: Пилипіва І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду в м.Рівне кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на вирок Рівненського районного суду від 14 грудня 2006 року

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, українець, уродженець та житель АДРЕСА_1, раніше судимий 12 грудня 2005 року Рівненським районним судом за ч.1 ст.309 КК

засуджений за ст. 186 ч.2КК України на чотири роки позбавлення волі за ст. 187 ч.3 КК України на сім років позбавлення волі На підставі ст.70 КК за сукупністю злочинів призначено сім років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК за сукупністю вироків остаточне покарання призначено сім років і шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, українець, уродженець та житель АДРЕСА_1, раніше не судимий

засуджений за ст. 187 ч.3, 69 КК України на три роки позбавлення волі

Як установлено судом, 18 січня 2006 року біля 21год.30хв. ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного

сп'яніння, проникли в будинок ОСОБА_3. по АДРЕСА_2 Рівненської області. Застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров"я ОСОБА_3. і ОСОБА_4. та наносячи чисельні удари руками і ногами в різні частини ОСОБА_5. намагались заволодіти грошима в сумі 20грн.

15 лютого 2006 року біля 21год. ОСОБА_1. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на вул..Залізничній в смт.Клевань, із застосування фізичного насильства, що не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого наніс удари в обличчя ОСОБА_6. і заволодів його грішми в сумі 63грн.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1. заперечує правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст.187КК України і водночас не оспорює факту його сутички з ОСОБА_5. При цьому вказує, що під час боротьби з ОСОБА_5. його брат ОСОБА_2. участі не брав, проте ці показання на досудовому слідстві слідчий до уваги не взяв. А покази в справі вони дали під тиском слідчого ОСОБА_7., з якими вони частково не згідні. Вказує на те, що судом було проігноровано усну заяву потерпілого ОСОБА_5. про те, що фінансових та матеріальних претензій до них він не має. Вину у вчиненому злочині за ч.2 ст. 186 КК визнає повністю.

Вважає вирок районного суду несправедливим і просить його скасувати на підставі ст.368 КПК.

В апеляції засуджений ОСОБА_2. не заперечуючи своєї винності у вчиненому та не оспорюючи кваліфікації дій, доводить, що його роль в розбійному нападі на ОСОБА_5 була другорядна, він намагався розборонити брата і ОСОБА_5.

З урахуванням наведеного просить вирок суду відмінити і постановити новий, призначивши йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1., який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Винність ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні злочинів за зазначених у вироку обставин установлена сукупністю зібраних по справі доказів, яким суд дав повну і всебічну оцінку і в апеляції засудженими не оспорюється.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1. за ч.2 ст. 186, ч.3 ст.187КК; ОСОБА_2. за ч.3 ст. 187 ККУкраїни є вірною.

Суд обґрунтовано визнав показання потерпілого ОСОБА_3. про обставини вчинення на нього розбійного нападу із застосуванням насильства саме ОСОБА_1. та ОСОБА_2., оскільки в ході досудового і судового слідства вони були послідовними й об'єктивними.

Ці показання потерпілого узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи, згідно з якою ОСОБА_5. легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми,

множинні забої і садна обличчя, струс мозку, закритий перелом кісток носа зі зміщенням, гематоми обох очей, забійної рани правої брови. ( а.с.47-48).

Про вчинений ОСОБА_1. та ОСОБА_2. розбійний напад в суді підтвердила ОСОБА_4 .

В ході досудового слідства у явці з повинною ОСОБА_2. дав детальні показання про обставини вчинених злочинів (а.с.86).

Свої показання в ході слідства засуджені підтвердили при проведенні з ними та потерпілими очних ставок.

Під час огляду місця події помешкання ОСОБА_5 було виявлене механічне пошкодження дверей будинку, що відповідає показанням як самих засуджених так і потерпілих про обставини споєння ОСОБА_1. та ОСОБА_2. розбійного нападу (а.с.30-38).

Дії засудженого відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 187 КК України.

Даних, які б свідчили про застосування слідчим до ОСОБА_1. недозволених методів, що могли потягнути обмову й самообмову, у справі не встановлено, так само як і обставин, які вказували б на необ'єктивність, виявлену при її судовому розгляді. Тому твердження засудженого про те, що його дії невірно кваліфіковано як розбій є необгрунтованим.

Що ж до покарання, то воно призначено відповідно вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання. Виходячи з цих обставин суд призначив ОСОБА_1. мінімальне покарання, передбаченої санкцією даної статті Кримінального кодексу, а ОСОБА_2. застосував ст.69КК, призначивши більш м"ягке покарання, передбачене законом.

Тому підстав для дальшого пом'якшення покарання колегія судців не вбачає.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Рівненського районного суду від 14 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засуджених - без задоволення..