ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2009 року Справа № 2а-26784/09/1270 Категорія № 6.14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Шабаліної О.С.,
за участю :
прокурора-заявника: Петрової Г.В.(посвідчення № 524),
представник позивача: не з’явився,
представник відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної фірми «Оздоровчий комплекс «Корал» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць у 2008 році, -
ВСТАНОВИВ:
15.10.2009р. до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної фірми «Оздоровчий комплекс «Корал» про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 4040,45 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що в порушення ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875 –Х11 на приватній фірмі «Оздоровчий комплекс «Корал» у 2008 році замість 1 інваліду не працювало жодного. Таким чином, приватна фірма за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2009р. повинен був самостійно сплатити адміністративно – господарські санкції у розмірі 3830,00 грн.
Позивач звертає увагу на те, що сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується документом, а саме: звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ за 2008 р. від 14.04.2009р., розмір пені у сумі 210,45 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, всього сума заборгованості перед Державним бюджетом складає 4040,45 грн.
В зв’язку з вищевикладеним вважає, що у 2008 році приватна фірма «Оздоровчий комплекс «Корал» не виконало норми ЗУ «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року, а саме ст.19, 20 і тому повинно нести відповідальність згідно чинного законодавства.
Прокурор - заявник у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся, причини не явки суду не відомі.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та представника відповідача, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обов’язки сторін.
Заслухавши прокурора-заявника, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002 (із наступними змінами і доповненнями) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно п.3, п.4 зазначеного Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п.п.3 п.5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п. 9 зазначеного Положення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, яка використовує найману працю, та має зобов’язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Відповідно до ст.7 Закону № 875-ХІІ законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).
Згідно ч.3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (а.с.8), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 10 працівників, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особу. Разом з тим, фактично протягом року на приватній фірмі «Оздоровчий комплекс «Корал» не працювало жодного інваліду , чим порушуються вимоги зазначеної норми законодавства.
Позивачем були нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі – 3830,00 грн. (а.с.7).
Як встановлено в судовому засіданні ця сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем у встановлений ст. 20 Закону № 875-ХП строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 цього Закон) і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»), що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.
Згідно поданих позивачем розрахунків (а.с.7), сума пені, яку мас сплатити відповідач, становить 210,45 грн .
Відповідач самостійно адміністративно-господарську санкцію не відрахував.
Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, — у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 19 Закону № 875-ХІІ, відповідачу встановлений норматив робочих місць інвалідів у кількості 1 працівника. Кількість робочих місць не зайнятих інвалідами становить 1 особу (Розрахунок суми адміністративно - господарських санкцій, а.с.7)
За змістом ч.3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно ч.1 ст.18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» від 23.02.2006 р.) підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування Інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцію щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" від 10.02.2007 N 42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.
Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік Форми №10-ПІ наданий відповідачем до Луганського обласного відділення фонду соціального захисту у лютому 2009 року (а.с.8).
Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі N 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року N 420.
Протягом 2008 року відповідач не надавав до Краснолуцького міського центру зайнятості даних про наявність посад для працевлаштування інвалідів та потреби в працівниках – інвалідах за формою №3 –ПН, про що свідчить довідка Краснолуцького міського центру зайнятості (а.с.9). Відомостей про звітування протягом 2008 року до центру зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів та потреби в працівниках – інвалідах відповідачем не надано.
Отже, відповідач не вживав передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, та не надано доказів звернення до відповідних органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст.18 Закону України № 875-ХІІ, свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів. Тим самим відповідач порушив вимоги ст.ст.19, 20 Закону України № 875-ХІІ.
За таких підстав, суд вважає позовні вимоги прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної фірми «Оздоровчий комплекс «Корал» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкцій в розмірі 4040,45 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права які діяли на момент винекнення правовідносин, та розгляду справи по суті.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної фірми «Оздоровчий комплекс «Корал» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць у 2008 році задовольнити.
Стягнути з Приватної фірми «Оздоровчий комплекс «Корал» (код ЄДРПОУ 21791081) на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно – господарські санкції за невиконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в розмірі 3830,00 грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 210,45 грн., всього 4040,45 грн. (чотири тисячі сорок гривень сорок п’ять копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складно 16 листопада 2009 року.
Суддя К.О.Пляшкова