Справа 22-ц- 229/2007 р. Головуючий
1-їінстанції:Ольховський СБ.
Категорія: примус складання акту Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2007 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів: - Трішкової І.Ю.,Бездітко В.М.,
при секретарі - Голіковій О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Статутного Територіального галузевого об'єднання „Південна залізниця", 3-я особа - Фонд загальнообов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Ленінського району м.Харкова про примус до складання акту про нещасний випадок та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Статутного Територіального галузевого •об'єднання „Південна залізниця", 3-я особа - Фонд загальнообов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Ленінського району м.Харкова про примус до складання акту про нещасний випадок та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. з нею на виробництві стався нещасний випадок, оскільки вона, працюючи комірником НХС „Основа "Південної залізниці", йшла по рампі біля складу, її нога потрапила в вибоїну з водою, внаслідок чого вона послизнулась і впала з рампи висотою 1м 10 см на дорогу і вдарилась об асфальт головою та лівою стороною тулуба. Після цього їй був виданий листок непрацездатності, де зазначено, що з нею стався нещасний випадок на виробництві.
При розслідуванні зазначеного випадку комісія склала акт по формі Н-5 про те, що нещасний випадок стався з причин короткочасної втрати свідомості, про теж був складений акт за фор-мою Н.Т. Позивачка вважає, що акти не відповідають дійсності, т.я. нещасний випадок стався внаслідок порушення інструкції по техніці безпеки та збереження продукції на території складу, а саме: неправильного місцезнаходження барабанів з кабелем і поганого стану поверхні рампи. Внаслідок відмови відповідача скласти акт форми Н-1 позивачка позбавлена можливості відшкодувати матеріальну шкоду, що спричиняє їй моральні страждання, які вона оцінює в 200000 грн. і просить стягнути їх з відповідача.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 невиробничого характеру з причини раптового погіршення стану здоров'я, пов'язане з давнім хронічним захворюванням, що підтверджується матеріалами службового розслідування.
З тих же причин проти позову заперечували представники третьої особи. Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що суд дав неналежну оцінку доказам, порушив норми матеріального права.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10,11,60,212,214,215 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. о 10 год. з комірником відділу складського господарства служби матеріально-технічного постачання ОСОБА_1 стався нещасний випадок на роботі, пов'язаний з падінням на землю, внаслідок чого вона отримала забиту рану потиличної частини голови, грудної клітини, поперекової частини хребта.
Відповідно до акту розслідування випадку від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. встановлено, що під час, коли ОСОБА_1 йшла по рампі, у неї запаморочилась голова і вона знепритомніла, внаслідок чого впала на рампу, а потім посунулась вниз головою на змелю. На підставі зазначеного акту був складений акт за формою Н-5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. про нещасний випадок невиробничого характеру.
Судом ретельно перевірені доводи позивачки про те, що падіння сталося в зв'язку з тим, що її нога потрапила в вибоїну на рампі. Ця обставина в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, а навпаки - надані суду докази свідчили про правильність складання акту по формі Н-5.
Суду були надані медичні документи, які свідчили, що ОСОБА_1 страждає на хронічне захворювання, яке може призвести до запаморочення голови і знепритомніння, в зв'язку з чим за період з ІНФОРМАЦІЯ_5 p.p. вона знаходилась на стаціонарному лікування в ЦКЛ №5 12 разів, остання госпіталізація була з ІНФОРМАЦІЯ_6 p.. Після нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_1 була доставлена лікарню швидкої допомоги, а ІНФОРМАЦІЯ_7р. переведена до Центральної клінічної лікарні №5, де знаходилась на лікування з ІНФОРМАЦІЯ_7р. по ІНФОРМАЦІЯ_8р. з приводу свого хронічного захворювання (а.с.58).
В своєму поясненні ІНФОРМАЦІЯ_7р. ОСОБА_1 написала, що падіння сталося з причини запаморочення голови. Посилання позивачки на те, що таке пояснення вона писала не усвідомлюючи, що робить, не знайшло свого підтвердження, оскільки пояснення написано нею власноручно ІНФОРМАЦІЯ_7p.. Доказів того, що не ОСОБА_1 здійснювався тиск, суду не надано.
Допитані в судовому засіданні свідки пояснювали, що після падіння ОСОБА_1 посилалась на те, що у неї запаморочилась голова, про те, що нога попала в вибоїну пояснив тільки свідок ОСОБА_2. Але суд обгрунтованно дав оцінку його поясненням з урахуванням того, що він здалеку не міг бачити, як нога потерпілої попала в вибоїну на рампі, а також з урахуванням того, що він знайомий її доньки. Крім того, свідчення зазначеного свідка не підтверджуються свідченнями інших свідків, а також матеріалами справи.
Відповідно до протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. (а.с.45) ушкодження поверхні рампи відсутні. Наданий суду протокол огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_9 p., який був складений робітником міліції, не може бути доказом пошкодження поверхні рампи, оскільки огляд проводився більше року по тому, як сталася подія.
Судом досліджувалась вимога 11/96 провідного державного інспектора охорони праці на транспорті ОСОБА_3, в якій він вимагав повторного розслідування нещасного випадку. В судовому засіданні ОСОБА_3 був допитаний. Він пояснив, що таку вимогу він подав, не будучи обізнаним з матеріалами розслідування. Зараз Харківська державна інспекція охорони праці на транспорті не наполягає на проведенні повторного розслідування нещасного випадку, т.я. згідно наявних документів нема підстав вважати, що складені на підприємстві акти є неправильними.
Лист начальника територіального управління державного комітету України з нагляду за охороною праці по Харківській області про те, що була відсутні огорожа рампи, в зв'язку з чим міг відбутися нещасний випадок, був направлений до Лінійного відділу міліції на ст.Основа. Але при перевірці наявності вини підприємства Харківською між районною транспортною прокуратурою був зроблений висновок про відсутність винних дій, тому ІНФОРМАЦІЯ_10 р. ухвалено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Зазначена постанова ніким не оскаржена
Таким чином, в судовому засіданні не доведено, що нещасний випадок з ОСОБА_1 пов'язаний з виробництвом
Відповідно до ст. 1167 ЦК України підставою відшкодування моральної шкоди є неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Оскільки судом не встановлені неправомірні дії чи бездіяльність підприємства, в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди обгрунтованно відмовлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.
Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. залишити без змін. Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення ухвали.