Головуючий в 1 інстанції Бондарчук В.В.                                                 Справа № 22\1081

Доповідач Жигановська О.С.                                                                 Категорія 42

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.06.2006 року                          Апеляційний суд Житомирської області в

складі:

головуючого                                    Жигановської О.С.

суддів                                              Микитюк О.Ю., Косигіної Л.М.

при секретарі                                    Нечипоренко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 14.04.2006 року

встановив:

В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 в м.Житомирі, який був укладений та нотаріально посвідчений 30.12.2004 року. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що відповідно до п.4 названого договору покупець квартири ОСОБА_2 повинен сплатити їй за продану квартиру 54000 грн. Дану вимогу відповідач не виконав. У зв'язку з порушенням істотних умов договору купівлі-продажу квартири (несплата коштів) просила розірвати даний договір на підставі ст.651 ЦК України.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 14.04.2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На думку апелянта, судом порушено норми матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до змісту ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що 30.12.2004 року ОСОБА_1 продала належну їй на праві власності АДРЕСА_1 в м.Житомирі неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який діяв за згодою матері - ОСОБА_3 Даний договір нотаріально посвідчено. Відповідно до п.4 цього договору продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 54000 грн., які продавець одержала від покупця під час підписання договору.

            Сторони  підтверджують  факт  повного  розрахунку  за  продану квартиру (а.с.4) .

Вказані обставини, крім того, встановлені рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 24.10.2005 року та ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24.02.2006 року (а.с.5,33-34), а тому вони не доказуються при розгляді даної справи (ч.3 ст.61 ЦПК України).

З огляду на наведене, позов ОСОБА_1 щодо розірвання оспорюваного договору купівлі-продажу квартири в зв'язку з порушенням відповідачем його істотних умов (несплата коштів за придбану квартиру) є безпідставним, а тому суд 1 інстанції правильно відмовив в задоволенні даного позову.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись   ст.ст.209,218,303,307,308,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 14.04.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.