Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
м. Вознесенськ, вул. Кібріка, 11, 56500, (05134) 4-25-83
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011 року. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у
складі:
головуючої - судді Малюк Т.О.
при секретарі Кожухар О.М.
з участю прокурора Арделя А.М.
захисника ОСОБА_1
законного представника
неповнолітньої ОСОБА_2
представника ССН Вознесенської
міської ради ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську постанову слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС, погоджену з Вознесенським міжрайонним прокурором, про закриття кримінальної справи відносно малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, яка навчається у 6-му класі Вознесенської ЗОНІ № 3, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір'ю, примусові заходи виховного характеру раніше не застосовувалися,
ВСТАНОВИВ:
03.03.2011року близько 16.15 год. в м. Вознесенську на території цвинтаря на мікрорайоні «Болгарка» неповнолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, безпричинно, з хуліганських спонукань, не зважаючи на зауваження та вимоги припинити свої дії з боку сторонніх громадян, демонструючи зневагу до місць поховання, шляхом нанесення ударів ногами та руками та застосовуючи фізичну силу, пошкодила дерев'янні хрести на семи могилах, а також пам’ятник з мармурової кришки на одній могилі.
У судовому засіданні ОСОБА_5 як особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, винною себе визнала повністю та пояснила, що 3 березня 2011 року в післяобідній час вона разом з подругами ОСОБА_6 Крістіною та ОСОБА_7 проходили через кладовище, що розташоване на мікрорайоні Болгарка. Проходячи по центральній алеї, вона зламала пам’ятник з мармурової кришки, вдаривши ногою по пам’ятнику, від чого він впав на землю. Після цього вона зламала ще декілька хрестів, ОСОБА_6 також ламала хрести. ОСОБА_7 казала, що цього робити не можна, але вони не звертали на це уваги. Для чого це робила, пояснити не може. На даний час шкоду потерпілим відшкодовано. У вчиненому кається.
Крім визнання своєї вини ОСОБА_5, її вина повністю підтверджується поясненнями потерпілих:
- ОСОБА_8, яка пояснила, що 11.12.2010 року помер її чоловік, якого вона поховала на кладовищі мікрорайону Болгарка. На могилі поставила хрест вартістю 205 грн. На початку березня її повідомили, що хрест на могилі зламаний. На даний час шкоду її відшкодовано. Претензій матеріального характеру вона не має;
- ОСОБА_9, яка пояснила, що 3 березня 2011 року її повідомили що на могилі її чоловіка, якого захоронено на кладовищі мікрорайону Болгарка, зламаний хрест, чим її заподіяно матеріальну шкоду на суму 150 грн. На даний час шкоду її відшкодовано, претензій матеріального характеру вона не має;
- ОСОБА_10, який пояснив, що 4 березня 2011 року він пішов на могилу своєї дружини, що знаходиться на кладовищі мікрорайону Болгарка, та виявив, що на могилі зламано хрест, вартість якого 220 грн. Він відремонтував хрест. Претензій матеріального характеру ні до кого не має;
- ОСОБА_11, яка пояснила, що на початку березня від працівників міліції її стало відомо, що пошкоджено пам’ятник на могилі її батька. Внаслідок цього її заподіяно шкоду на суму 900 грн., яку на даний час ї відшкодовано повністю, ніяких претензій матеріального характеру вона не має;
- свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що 03.03.2011 року в післяобідній час вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 проходили через кладовище на мікрорайоні Болгарка. ОСОБА_4 почала ламати деревинні хрести на могилах, зламавши приблизно 7 хрестів, також вдарила ногою по пам’ятнику. Вони намагалися зупинити ОСОБА_4, але вона не реагувала. Вона ж сама хрести не ламала.
Законний представник неповнолітньої - ОСОБА_2Є пояснила, що її відомо, що її донька поламала хрести на кладовищі та розбила пам’ятник. Шкоду потерпілим вона відшкодувала повністю.
Об’єктивно вина ОСОБА_5 у вчиненні суспільно небезпечного діяння підтверджується заявами потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, протоколами огляду місця події, протоколом відтворення обстановки та обставин події.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 вчинила суспільно-небезпечне діяння у віці до 14 років, тобто вона не є суб’єктом злочину, суд вважає необхідним застосувати до неї примусові заходи виховного характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст. 105 КК України, ст.ст. 7-3, 9, 447 - 449 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 297 ч. 1 КК України у зв’язку з недосягненням нею віку, з якого настає кримінальна відповідальність, провадження по кримінальній справі закрити.
Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передати її під нагляд матері ОСОБА_2.
На постанову протягом 7 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд.
Суддя Т.О. Малюк