УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Берзіньш В.С. суддів   Іващенко В .В. Летягіної О.В., при секретарі     Джемілєвій А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВТФ „Сімферопольський м'ясокомбінат", ЗАТ „М'ясокомбінат Сімферопольський", КПП „Комплекс" про визнання недійсним протоколу № НОМЕР_1. та „Положення про порядок щорічного визначення майнової частки кожного члена фірми", про визнання дій адміністрації ВТФ „Сімферопольський м'ясокомбінат" за видачею акції в рахунок майнових часток без проведення експертизи і в рахунок майна, на яке накладено арешт, неправомірними, про перерахунок частки та її виділ  за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 січня 2005 року та на додаткове рішення того ж суду від 03 жовтня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась   до суду з позовом до ВТФ Сімферопольський м'ясокомбінат", ЗАТ „М'ясокомбінат Сімферопольський", КПП „Комплекс" про визнання недійсним протоколу № НОМЕР_1. та „Положення про порядок щорічного визначення майнової частки кожного члена фірми",     про     визнання    дій    адміністрації    ВТФ     „Сімферопольський м'ясокомбінат" по видачі акції в рахунок майнових часток без проведення експертизи і в рахунок майна, на яке накладено арешт, неправомірними, про перерахунок майнової частки та її виділ. .Свої вимоги мотивувала тим, що вона була членом кооперативу   „Комплекс-90", згодом кооператив „Комплекс-90" був реорганізований в ВТФ „Сімферопольський м'ясокомбінат", яка в 1999р. була   реорганізована   в   колективні   виробничі   підприємства   -   «Креат», «Варімекс», «Комплекс», «Сіавтоком». У грудні   1995 року члени кооперативу «Комплекс-90»   прийняли участь у викупі майна держави і на час викупу майна позивачка мала стаж роботи понад 10 років, що необгрунтовано не було взято до уваги при розрахунку її частки.                У зв'язку з чим просила стягнути суму майнового паю з урахуванням наданого розрахунку у розмірі 17043 грн.91коп., у томі числі з урахуванням 3% щорічних, з відповідача ВТФ „Сімферопольський м 'ясокомбінат".

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позов підтримала та не погодилась з висновком експертизи, оскільки він суперечить

Справа №22-82/2006 р.                  Головуючий

в першій інстанції - Лебедь О.Д. Доповідач - Бешіньш В.С.

діючому законодавству про власність, наполягала на стягненні суми майнового паю з ВТФ „Сімферопольський м'ясокомбінат", оскільки позивачка не давала згоди на передачу своєї майнової частки в інше підприємство. Вважає, що сума, на яку вказує відповідач як на суму майнового паю, є внеском на участь у викупі майна, на який повинен нараховуватися майновий пай при розпаюванні викупленого майна. Не погодилась з тим, що сума майнового паю була зменшена рішенням загальних зборів від 18.11.2001р.

Представник позивачки ОСОБА_3 у судовому засіданні дала аналогічні пояснення.

Представник ВТФ „Сімферопольський м'ясокомбінат" позовні вимоги не підтримала та пояснила, що по балансу на 01.07.1999 р. КПП „Комплекс" було передано майно, у тому числі майнова частка позивачки, ВТФ „Сімферопольський м'ясокомбінат" не може бути належним відповідачем по справі.

Представник ЗАТ „М'ясокомбінат Сімферопольський" позовні вимоги не підтримала та пояснила, що частка позивачки не передавалась в ЗАТ „Сімферопольський м'ясокомбінат", крім того, ЗАТ „М'ясокомбінат Сімферопольський" не є правонаступником ВТФ „Сімферопольський м'ясокомбінат".

Представник КПП „Комплекс" у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що 18.11.2001р. було проведено зібрання членів підприємства, на якому більшістю голосів було прийнято рішення про зменшення часток відповідно до п.8.3 Статуту , крім того, на підставі цього ж рішення бухгалтерією підприємства здійснюється щорічний перерахунок часток співвласників, у зв'язку з чим частка позивачки на 01.01.2004р. складала 2526 грн.Збкоп., що підтверджується видатковим касовим ордером.

Рішенням суду від 21.01.2005р. та додатковим рішенням від 03.10.2005р. у позові Побочій Лідії Теофанівні відмовлено .

Не погодившись з рішеннями суду, ОСОБА_1 принесла апеляційні скарги, в яких ставить питання про скасування рішення суду та додаткового рішення суду, і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення та . додаткове рішення незаконні, постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом не в повному обсязі з'ясовані обставини справи і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В запереченях на апеляційну скаргу ВТФ «Сімферопольський м»ясокомбінат» вважає доводи апеляційної скарги на рішення суду необгрунтованими, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

В засіданні апеляційного суду апелянт та її представник підтримали доводи апеляційних скарг, представник відповідачів ВТФ «Сімферопольський м»ясокомбінат» та ЗАТ «М»ясокомбінат Сімферопольський» заперечувала проти доводів апеляційних скарг.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, розглянувши матеріали справи, колегія вважає апеляційні скарги належними задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до п.З ст.309, пЗ,5 ст.З11 ЦПК України підставами скасування рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, а також якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого із осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання..

По справі встановлено, що ОСОБА_1 з 1985р. працювала в державному підприємстві «Сімферопольський м»ясокомбінат», на базі якого було створено орендне підприємство -виробничий кооператив «Комплекс-90», зареєстроване рішенням Центрального райвиконкому М.Сімферополя від 27.11.1990р. за №250\3. У 1995 році члени кооперативу «Комплекс-90», в тому числі і позивачка, взяли участь у викупі державного майна і відповідно до розпорядження Сімферопольського міськвиконкому №418р від 11.07.1996р. кооператив «Комплекс-90» було перетворено в ВТФ «Сімферопольський м»ясокомбінат». ОСОБА_1 звільнена з роботи із ВТФ «Сімферопольський м»ясокомбінат» з 22.08.1997р. відповідно до наказу №155 від 22.08.1997р. ВТФ «Сімферопольський м»ясокомбінат» реорганізовано з відокремленням заново створених колективних виробничих підприємств «Креат», «Варімекс», «Комплекс», «Сіавтоком» в 1999 році, тобто після звільнення позивачка із ПТФ і в члени заново створених колективних підприємств вона не вступала.

Відповідно до положень Уставу, зареєстрованого розпорядженням Сімферопольського міськвиконкому №418-р від 11.07.1996р., ВТФ «Сімферопольський м»ясокомбінат» є приватизованим підприємством з колективною формою власності. Статтею 23 Закону України «Про власність» передбачено, що у власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника у майні колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення. На вклад працівника колективного підприємства нараховуються і виплачуються проценти у розмірі, що визначається трудовим колективом виходячи із результатів господарської діяльності підприємства. Працівникові, який припинив трудові відносини із підприємством, виплачується вартість вкладу.

Проте із висновків експертизи від 07.12.2004р., на яку послався суд в підтвердження своїх висновків, вбачається, що експерти в основному керувались положеннями Уставу кооперативу «Комплекс-90» та ст.24 Закону України «Про власність», яка також регулює власність кооперативу (колгоспу). Ксерокопія Уставу ВТФ «Сімферопольський м»ясокомбінат», яка є в матеріалах справи, не містить розділу 3 цього Уставу, який регулює майнові відносини членів ВТФ(а.с.85-90). ОСОБА_1 оспорювала розмір майнової частки, встановленої їй ВТФ «Сімферопольський м»ясокомбінат» у сумі 4272,86грн., посилаючись на те, що вона визначена виходячи тільки із вартості основних фондів без врахування всього майна колективного підприємства, а також оспорювала правомірність передачі її майнової частки КПП «Комплекс» та зниження її розміру.

Із     висновків     експертизи    також     слідує,     що     баланс   ВТФ

«Сімферопольський м»ясокомбінат», який був на момент звільнення позивачки, не був наданий експертам та не був предметом дослідження експертів. Питання правильності нарахування розміру майнової частки фактично не було предметом дослідження ні експертизи ні суду. Експерти в експертизі вказали тільки те, що наданими документами підтверджується, що КПП «Комплекс» передана майнова частка позивачки у розмірі 4272,86грн. Не дано судом належної оцінки і правомірності зниження розміру майнової частки КПП «Комплекс» з урахуванням того, що позивачка не була членом цього підприємства, КПП «Комплекс» брало участь у справі у якості відповідача і відмови від позову в цій частині в порядку, передбаченому ЦПК України, заявлено не було.

Залишились нерозглянутими судом і вимоги позивачки про стягнення 3% річних на підставі положень ст.214 ЦК України, невиплачених дивідентів та втрат від інфляції(а.с.8,12-13), і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення. Не ухвалено судом рішення і в частині вимог про визнання долі позивачки у майні, яке передано в ЗАТ «М»ясокомбінат Сімферопольський».

Апелянт посилається також на те, що додаткове рішення ухвалено за відсутності її та її представників, які не були повідомлені про час та місце судового розгляду. Із матеріалів справи слідує, що при розгляді справи 21.01.2005р. в судовому засіданні брали участь представники позивачки -ОСОБА_2 та ОСОБА_3, позивачка та її представники не брали участі у судовому засіданні 03.10.2005р. і в матеріалах справи відсутні докази, які б заперечували доводи апелянта та її представника про те, що представники позивачки не були повідомлені про судове засідання 03.10.2005р., в якому було ухвалено додаткове рішення суду. Таким чином, справу 03.10.2005р. розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303,309,311 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Центрального районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 січня 2005 року та   додаткове рішення того ж суду від 03 жовтня 2005 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох

місяців.