Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.04.2009 р. № 2-а- 5336/08/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Курило Л.В.
при секретарях – Добровольській М.С ., ОСОБА_1,
за участю: представника позивача – ОСОБА_2,
перекладача –ОСОБА_3
представників відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання вчинення дій,відшкодування моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_6.Л. звернулася до суду з позовом, в якому просила суд зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2004 року, встановивши її розмір з 01.01.2004 року в розмірі 551,53 грн., 01.01.2008 року – 1685 грн. ( без урахування надбавки як «Дитині війни»), встановити суму заборгованості, що утворилася за вказаний період відповідно до законодавства України, грошові суми минулих років перевести в їх сучасні еквіваленти відповідно до законодавства та провести їх виплату, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 200 000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що при перерахунку її пенсії, розмір був значно зменшений та з 01.01.2004 року склала 242,39 грн., замість 551,87 грн. Відповідно до Постанови КМУ від 26.08.1996 року №1002, та Постанови КМУ від 24.07.2007 року №1151, співвідношення гривні до карбованця складає 1: 100 000 з 02.09.1996 року, Постановою КМУ від 08.12.1997 року №1357 «Про коректировку заробітку для нарахування розміру пенсії», наводиться методика перекладу карбованців і рублів в гривні, що збільшує показники доходів в карбованцях та рублях у стільки разів ( за місяцами, періодами, роками), у скільки разів вони втратили цінність в порівнянні з середньомісячним показником доходів по Україні станом на січень 1997 року (126,68 грн.), застосування в якості показника середньомісячної заробітної плати за 2002 рік по економічній галузі в Україні в розмірі 306,45 грн. є протизаконною. З урахуванням положення ч.1 ст. 58 Конституції України показники середньомісячних заробітків за 2002 рік повинні бути приведені відповідно офіційно опублікованим Госкомстатом, а саме - 376,38 грн. Також позивач зазначив, що відповідно до п.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» недонарахована відповідачем пенсія нараховується за минулий час з компенсацією втрати частини доходів, розміри якої встановлюються відповідно до законодавства.
Під час розгляду справи представник позивача збільшив вимоги позову та попросив суд зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії, розмір якої в січні 2004 року повинен складати 551,53 грн., станом на березень 2009 року невиплачена пенсія – 115397 грн., розмір компенсації втрати частини пенсії складає 249 490 грн., розмір спричиненої моральної шкоди складає 364 888 грн. Зобов’язати скасувати незаконне рішення щодо застосування коефіцієнту заробітку позивача 3,02274 замість 5,6. Відповідно до ч.2 ст. 166 КАС постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання про притягнення до відповідальності співробітників відповідача – ОСОБА_4, за порушення ч.2 ст. 71 КАС за невиконання рішення суду від 06.06.2008 року про надання суду доказів правомірності рішення відповідача та надання суду неправдивої інформації, що міститься в запереченнях відповідача, порушення ч. 4 ст. 71, що виразилось в приховуванні від суду існування постанови КМУ від 08.12.1997 року №1357, документу Госкомстату України, відповідно до якого середньомісячна заробітна плата в економічній галузі України за 2002 рік складає 376,38 грн., відстоюванні на судових засіданнях правомірність прийнятих відповідачем протиправних рішень, відповідно до ч.2 ст. 166 КАС постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання про притягнення до відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ігнорування вимог п.1.2 документів та призначивши позивачу пенсію в січні 2004 року в розмірі 242,39 грн., дачу суду під присягою завідомо неправдивих показань та за невизнання помилковості своїх рішень. Крім того, позивач просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що відповідно до п.3 Указу Президента України №762/96 від 25.08.1996 «Про грошову реформу в Україні» та п.1,2 Постанови КМУ від 26.08.1996 року №1002, всі вартісні показники (податки, інші обов’язкові платежі, заробітна плата, пенсії та ін.) перераховуються у співвідношенні 1 гривня дорівнює 100 000 карбованців. Довідку про заробітну плату №15 від 15.05.1994 року при перерахунку від 01.01.2004 року та після введення в дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», було переведено у гривні відповідно до законодавства. Пенсія з 01.01.2004 року почала обчислюватись відповідно до ст. 43, 40 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 40, 43 ЗУ №1058, перерахунок пенсій, призначених до набрання чинності цим законом здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про зарплату та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі. При цьому, зарплата для обчислення пенсії визначається відповідно до ч.2 ст. 40 із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 рік. Пунктом 2 ст. 40 Закону №1058 встановлена формула, якою визначається заробітна плата для обчислення пенсії. Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 20.11.2003 року №1783, під час перерахунку пенсій відповідно до ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується показник середньої заробітної плати за 2002 рік на рівні 306,45 грн. Коефіцієнт 3,02274 встановлений правильно. Крім того, заперечувала проти позову щодо виплати надбавки як дитині війни за 2006-2007рр.
Вислухавши представника позивача, представників відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 з 23.05.1994 року отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням №137718/58. Розмір пенсії ОСОБА_6 з 23.05.1994р. по 01.10.1991р. становив 360000 крб., з 01.10.1994р. – 720000 крб. (а.с 48)
Згідно довідки №14 від 25.05.1994р., сума заробітку ОСОБА_6 з 01.01.1987р. по 31.12.1991р. становить 16497 крб. (а.с 53).
Заробіток ОСОБА_6 згідно довідки №37 від 06.09.1994 року за 1991р. склав 3747 крб. (а.с 54 )
Відповідно до довідки №15 від 25.05.1994р. заробіток ОСОБА_6 за період з 01.09.1991р. по 31.08.1993р. становить 112549 крб. (а.с 60).
Згідно довідки Харківського обласного управління Національного банку України від 16.11.1994р. №55021-1544/2500 офіційний курс українського карбованця до російського рубля станом на 21.07.1994р. складав: за 1 рос. рубль – 9.60 укр. крб. (а.с 61)
Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова проводився перерахунок пенсії ОСОБА_6, згідно вимог чинного законодавства, а саме:
- згідно Постанови КМУ №342 від 19.03.1996р. пенсія ОСОБА_6 перерахована та становить 450 000 крб. ( а.с. 56)
- згідно Постанови КМУ №1375 від 08.12.2007р. розмір пенсії позивача з 01.03.1998р. – 59 грн. 86 коп. ( а.с. 58)
- за постановою КМУ №1528 від 19.08.1999р. пенсія ОСОБА_6 встановлена в розмірі 74 грн. 70 коп. (а.с 62)
- за постановою КМУ № 1686 від 10.11.2000р. – розмір пенсії становив 90 грн. (а.с 63)
- за постановою КМУ №37 від 23.01.2001р. пенсія ОСОБА_6 з 01.02.2001р. встановлена в розмірі 102 грн. (а.с 64)
- за постановою КМУ №227 від 14.03.2001р. пенсія позивача з 01.04.2001р. – 107 грн. (а.с 65)
- за постановою КМУ №741 від 27.06.2001р. розмір пенсії з 01.08.2001р. – 117 грн. (а.с 66)
- згідно постанови КМУ №1706 від 19.12.2001р. розмір пенсії з 01.01.2002р. – 129 грн. (а.с 67)
- згідно постанови КМУ №279 від 13.03.2002р. розмір пенсії – 141 грн. 90 коп. (а.с 68)
- згідно постанови КМУ №544 від 15.04.2003р. розмір пенсії – 150 грн. (а.с 69)
Згідно вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» проведений перерахунок пенсії з 01.01.2004р., розмір пенсії – 242 грн. 39 коп. (а.с 70)
Згідно Постанови КМУ №943 від 24.07.2004р. проведений перерахунок пенсії ОСОБА_6, розмір пенсії – 272 грн. 39 коп. (а.с 71)
Згідно Постанови КМУ №1215 від 18.09.2004р. розмір пенсії – 284 грн. 69 коп. (а.с 72)
З 12.01.2005р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_6 та нарахована пенсія в розмірі 346 грн. 54 коп. (а.с 73)
З 01.01.2006р. розмір пенсії ОСОБА_6 становить 380 грн. 54 коп. (а.с 74)
З 01.01.2007р. розмір пенсії становить 394 грн. 54 коп. , з 01.04.2007р. – 424 грн. 60 коп., з 01.04.2007р. – 459 грн. 74 коп.
Розпорядженням №137718 від 24.01.2008р. розмір пенсії з урахуванням надбавки «Дітям війни» становить: з 01.01.2008р. – 956,77 грн., з 01.04.2008р. – 958,53 грн., з 01.07.2008р. – 958,69 грн., з 01.10.2008р. – 1071,45 грн. (а.с 78)
Розпорядженням №137718 від 04.09.2008р. розмір пенсії ОСОБА_6 з урахуванням надбавки «Дітям війни» становить: з 01.07.2008р.-962,41 грн., з 01.09.2008р. – 962,41 грн., з 01.10.2008р. – 1074,21 грн. (а.с 81)
На звернення ОСОБА_6 від 08.01.2008 року УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова листом від 28.03.2008 року за вих.. № 54547-02/26 повідомило заявниці, що розрахунок пенсії станом на 01.01.2004 р., а саме: загальний стаж – 26 років 2 місяці 6 днів, коефіцієнт стажу – 0,26167-314 міс., в пенсійній справі присутня довідка за період з 01.09.1991р. по 31.08.1993р., згідно якої обчислена пенсія (306,45х3,02274)-926,32, середній заробіток за 2002 рік – 306,45, індивідуальний коефіцієнт для обчислення 3,02274, середньомісячний заробіток для обчислення з 01 01 2004 року – 926,32, розмір пенсії за віком – 242,39 (а.с 7).
Згідно листа від 28.01.2008 року за вих.. № 1235-02/26 пенсія ОСОБА_6 перерахована з 01.01.2008 року та складає 956,77 грн. При цьому, розрахунок пенсії станом на 01.01.2008р. становить : загальний стаж - 26 років 2 міс. 6 днів (16.09.1993р.), коефіцієнт стажу – 0,26167-314 міс., коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,20-0,31400, згідно довідки за період з 01.09.1991р. по 31.08.1993 р., згідно якої обчислена пенсія (928,81х3,02274)-2807,55, середній заробіток за 2006 р.-928,81, індивідуальний коефіцієнт для обчислення – 3,02274, середньомісячний заробіток для обчислення з 01.01.2008р. – 2807,55000, розмір пенсії за віком – 881,57000, доплата за понаднормативний стаж – 28,20000 - за 6 років, загальний розмір пенсії за віком – 909,77000, надбавка дітям війни - 47,00 грн., усього до виплати – 956,77000. (а.с 9)
Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо перерахунку пенсії та просить зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії, розмір якої в січні 2004 року повинен складати 551,53 грн., станом на березень 2009 року невиплачена пенсія – 115397 грн., розмір компенсації втрати частини пенсії складає 249 490 грн., розмір спричиненої моральної шкоди складає 364 888 грн. Зобов’язати скасувати незаконне рішення щодо застосування коефіцієнту заробітку позивача 3,02274 замість 5,6. Відповідно до ч.2 ст. 166 КАС постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання про притягнення до відповідальності співробітників відповідача – ОСОБА_4, за порушення ч.2 ст. 71 КАС за невиконання рішення суду від 06.06.2008 року про надання суду доказів правомірності рішення відповідача та надання суду неправдивої інформації, що міститься в запереченнях відповідача, порушення ч. 4 ст. 71, що виразилось в приховуванні від суду існування постанови КМУ від 08.12.1997 року №1357, документ Госкомстату України, відповідно до якого середньомісячна заробітна плата в економічній галузі України за 2002 рік складає 376,38 грн., відстоюванні на судових засіданнях правомірність прийнятих відповідачем протиправних рішень, відповідно до ч.2 ст. 166 КАС постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання про притягнення до відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ігнорування вимог п.1.2 документів та призначивши позивачу пенсію в січні 2004 року в розмірі 242,39 грн., дачу суду під присягою завідомо неправдивих показань та за невизнання помилковості своїх рішень. Крім того, позивач просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Згідно абзаца першого частини першої статті 40 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата ( доход) за будь – які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
При цьому,згідно п. 2 ст. 41 зазначеного Закону суми виплат ( доходу) отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом , у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне cтрахування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати ( доходу), з якої сплачувалис я зазначені внески збір), – у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення» і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на отримання зазначених сум.
Постановою Кабінету Міністрів України « Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» № 1783 від 20 листопада 2003 року, погодженою з пропозицією Державного комітету статистики та Пенсійного фонду щодо застосування під час перерахунку пенсій відповідно до статті 43 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлений показник середньої заробітної плати за 2002 року на рівні 306,45 грн. Вказана постанова у встановленому порядку не визнана незаконною, а тому підлягає застосуванню.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач правильно застосував при перерахунку пенсії ОСОБА_6 показник середньої заробітної плати за 2002 рік в розмірі 306 грн. 45 коп., а тому права позивача при перерахунку пенсії порушені не були.
Згідно п.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - заробітна плата (дохід), в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
Відповідно до п.3 Указу Президента України №762/96 від 25.08.1996 року «Про грошову реформу в Україні», українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.
Згідно п. п.1,2 Постанови КМУ від 26.08.1996 року №1002, на день запровадження гривні ціни (тарифи, націнки, збори тощо) на товари (роботи, послуги), а також усі вартісні показники (нарахування податків, інших обов'язкових платежів, заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат, допомоги тощо) в гривні перераховуються у співвідношенні 1 гривня дорівнює 100000 карбованців.
Заробіток ОСОБА_6 за період з 01.09.1991 р. по 31.12.1991 р. – 1488 крб. (4 міс.). При переведені в гривні( 1: 100 000) заробіток складає : 1488:100000=0,01488. Середня заробітна плата по народному господарству за 1991 рік складає 495 крб. 495:100000=0,00495. Заробіток береться за 4 місяці, тому середня по н/господарству за 4 міс. дорівнює: 0,00495х4=0,01980; 0,01488:0,01980=0,75152; 0, 75152х4=3,00608 ( коефіцієнт за 4 міс. 1991 року).
Заробіток за 1992р. (12 місяців) дорівнює: 31178 рубх9,60 (курс рубля) = 299308,8:100000=2,99309. Середня заробітна плата по народному господарству за 1992р. складає 0,69995 за 1 місяць. 2,99309:0,69995=4,27615 - коефіцієнт за 1 міс., 4,27615х12=51,31380 за 12 міс. 1992р.
Заробіток за 1993р. (8 місяців) складає: 79883 руб.х9,60=766876,8:100000=7,66877. Середня заробітна плата по народному господарству за 1993р. за 8 місяців складає 3,36612. 7,66877:3,36612=2,27822 ( коефіцієнт за 1 місяць); 2,27822х8=18,22576 ( коефіцієнт за 8 міс 1993 року).
Коефіцієнт за 1991р, 1992р., 1993р. розраховується: 3,00608+51,31380+18,22576=72,54564:24 міс. = 3,02274.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень покладається саме на відповідачів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що під час застосування індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 3,02274 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ОСОБА_2 України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були.
Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Крім того, надаючи перевагу Законам України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 20.12.2005 року та „ Про внесення змін до Закону України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної ОСОБА_2 України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються нарахування доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв відповідно до діючого законодавства та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат визначено у інший спосіб, тобто, поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти відповідно з приписами діючої норми ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус „дитина війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Так, Пенсійний фонд України діє відповідно Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова, за місцем проживання позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимоги про зобов’язання нарахувати доплату до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова, по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова провести відповідні виплати за 2007 рік.
Відповідно до ст.2 та ст.3 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, до яких відносяться, зокрема, пенсії та соціальні виплати. При цьому, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, зважаючи на те, що позивачу пенсійні виплати за періоди та в сумах, що заявлені були у позові, не нараховувалися і не могли виплачуватися, то на час звернення з даним позовом у позивача не було належних підстав вимагати проведення даних нарахуваннь і виплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушеннями прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Відповідно до загальних підстав цивільно – правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Отже, з доказів по справі не вбачається, що внаслідок дій відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду.
За обставинами, зазначеними в позові, підстав для постановлення окремої ухвали відносно відповідачів суд не вбачає.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладено, керуючись ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. 22, ч. 3 ст. 46, ст. 64, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-У, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року, Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року, ст.ст. 1, 3, 8, 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання вчинення дій, відшкодування моральної шкоди- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в в Дзержинському районі м. Харкова та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повної постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 21 04 2009 року.
Суддя Курило Л.В.