Справа № 2-2013/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

     28 квітня 2009  року                               м. Сімферополь      

Симферопольський районний суд АР Крим у складі:  

Головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Гриценко К.Ю.,  

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розподіл майна та визнання права власності на Ѕ  частку квартири

в с т а н о в и в :  

Звертаючись з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 просить суд поділити майно та визнати за нею право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1. Позов мотивований тим, що спірну квартиру було придбано ними у період шлюбу і є їх спільною сумісною власністю, однак при користуванні зазначеним майном у них виникають спори.  

     Позивачка позовні вимоги підтримала, просила розглянути справу за її відсутністю (а.с. 33).

     Відповідач позов визнав, про що надав суду листа (а.с. 34).

Відповідно до частини 4 статті 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому статті 174 цього ж кодексу. Згідно з частиною 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

     Дослідивши матеріали справи, суд  приходить до наступного .

Судом встановлено, що під час юридичного шлюбу сторони придбали  квартиру АДРЕСА_1, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 15-29).  

Частиною 3 статті 368 ЦК України, передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, аналогічне визначено статтею 60 СК України.

У відповідності до частини 1 статті 70 частини  СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.  

Нормами частини 1 статті 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ним в натурі.  

Договорів, щодо особливого використання майна, набутого під час шлюбу сторонами  не укладались.

Оскільки сторони не виявили бажання поділити зазначене в позові майно в натурі, та у відповідності до статі 11 ЦПК України, розгляд цивільної справи здійснюється в межах заявлених позовних вимог і напідставі доказів сторін, які беруть участь у справі . Суд вважає за можливе поділити майно без виділу  частки  в натурі, що не суперечить чинному законодавству та не порушує права інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

На підставі статей 70,71 СК України, статті 372 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 58-60,  209, 130, 174, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна та визнання права власності на Ѕ  долю квартири задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку Апеляційного суду АР Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, що передбачений частиною 4 статті 295 ЦПК України.

Суддя