Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Бойко Л.І.

суддів  Величко Т.А., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

від відповідачів: Власенко О.Н. -від ВАТ "Житлобудмеханізація №1",

ОСОБА_2 -не з'явилася

3-тя особа ОСОБА_1 -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги   

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від "26" грудня 2006 р.

у справі №2-8800/06

за позовом  ОСОБА_3

до  ВАТ "Житлобудмеханізація №1";   ОСОБА_2;

3-тя особа -ОСОБА_1

про визнання права власності на іменні цінні папери (акції) 

                                                              встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду  з позовною заявою про визнання права власності на  іменні цінні папери, посилаючись на те, що  02.02.2006р. на підставі Договору від 02.02.06р. купівлі -продажу цінних паперів (іменних акцій) та Передавального розпорядження він придбав у ОСОБА_1  11468 іменних акцій ВАТ "Житлобудмеханізація №1" та сплатив за них останньому 510000 грн., але це його право власності оспорюється ОСОБА_2 -дружиною ОСОБА_1.

Рішенням  Малиновського районного суду   міста Одеси від 26.12.2006р. у справі №2-8800/06 позов ОСОБА_3 до  ВАТ "Житлобудмеханізація №1",  ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на іменні цінні папери (акції) задоволено. Визнано право власності ОСОБА_3 на прості іменні акції ВАТ "Житлобудмеханізація №1" у кількості 11468 шт., як добросовісного набувача цих акцій. Стягнуто з ВАТ "Житлобудмеханізація №1" на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 869,25 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати у сумі 869,25 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26.12.2006р.  скасувати повністю та припинити провадження у справі, посилаючись на те, що вважають його незаконним та таким, яке винесене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: по-перше, в порушення вимог процесуального законодавства рішення було винесено в її відсутності, по-друге, в провадженні Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська на момент відкриття  провадження по даній справі та винесення судом цього рішення, вже знаходилась справа між тими ж сторонами з тим же предметом позову, по-третє, в позовній заяві відсутній  виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і висновки суду не відповідають  викладеним в рішенні суду обставинам, по-четверте, судом не прийнято до уваги, що при укладенні договорів одним із подружжя, він зобов'язаний діяти за згодою другого з подружжя, в іншому випадку такий договір повинен бути визнати недійсним.

Одночасно заявники просять відновити строк для подання апеляційної скарги в зв'язку з поважністю причин його пропуску, а саме: отримання копії рішення лише  16.01.2007р.

Відповідно до ст.ст. 53, 93 ГПК України судова колегія вважає за доцільне відновити заявникам строк для подання апеляційних скарг.

ВАТ "Житлобудмеханізація №1" вважає рішення обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційні скарги без задоволення.

29 грудня 2006р. набув чинності Закон України №483-V, яким  внесено зміни до ст. 12 ГПК України, відповідно до яких  господарським судам підвідомчі справи,  що  виникають  з корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством  та  його  учасником, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані  із створенням,  діяльністю,  управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Відповідно до прикінцевих положень зазначеного закону, судові рішення у справах, які ухвалені судами до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, і в строки визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене та те, що суд першої інстанції розглядав спір, який виник із корпоративних  відносин, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до свого провадження і розглядає її відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не скористалися своїм правом прийняти участь у розгляді апеляційних скарг, їх клопотання про повторне відкладення розгляду апеляційних скарг в зв'язку з їх хворобою відхилено судовою колегією, що не є порушенням норм  процесуального права, оскільки участь сторін та їх представників не є обов'язковою в силу норм ГПК України, а також не визнана такою судом апеляційної інстанції. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційних скарг  і у разі хвороби вони не були позбавлені можливості уповноважити іншу особу на представлення їх інтересів в апеляційній інстанції.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, висновки Малиновського районного суду м. Одеси  такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні  всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, виходячи з такого.

02.02.06р. ОСОБА_1 продав та передав позивачу ОСОБА_3 11468 штук іменних акцій ВАТ "Житлобудмеханізація №1", що складає 33,52% Статутного фонду цього підприємства, що підтверджується договором купівлі -продажу цінних паперів (іменних акцій) від 02.02.2006р. б/н та Передавальним розпорядженням від 02.02.06р.

03.02.06р. позивачу надано Сертифікат іменних акцій НОМЕР_1 від 3.02.06р., який підписано ОСОБА_1, як головою правління підприємства і реєстратором та Виписку з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_3 на підтвердження того, що він є власником 11468 іменних акцій ВАТ "Житлобудмеханізація № 1", про що здійснено відповідний запис у системі реєстру емітенту.

Відповідач ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1.) оспорює право власності ОСОБА_3 на  придбані ним акції у ОСОБА_1. та звернулась з позовом до Жовтневого районного суду  м. Дніпропетровська про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій та витребування їх у ОСОБА_3, з тих підстав, що вона не давала згоди ОСОБА_1 на їх відчуження, як то передбачено ст.65 Сімейного Кодексу України. На момент розгляду справи судом першої інстанції рішення суду за позовом ОСОБА_2 прийнято не було.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як вбачається з договору ОСОБА_1 (Продавець) підтвердив, що акції не обтяженні  будь-якими зобов'язаннями та правами третіх осіб, в тому числі і дружини. Сума договору складає 206424 грн., покупець здійснює 100% оплату за акції в день підписання договору і право власності переходить до нього з  моменту перереєстрації цінних паперів на покупця в системі реєстру емітенту.

Сплата коштів ОСОБА_4 за придбані акції у сумі 206424 грн. підтверджується договором, підписаним ОСОБА_1 (продавцем) та ОСОБА_4 (покупцем). Разом з тим, судом першої інстанції допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили доводи позивача, що фактично акції були придбані останнім за 510000 грн., а не за 206424 грн., але договір був підписаний на меншу суму за вимогою ОСОБА_1., який посилався на великі податки і який, скориставшись тим, що  угода оформлювалась в кінці робочого дня, відмовився надати письмовий документ про повну суму сплати.

Суд правильно визнав, що свідчення свідків є такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони узгоджуються іншими матеріалами справи, а саме: заявою позивача до УМВД України в Дніпропетровській області  про обманні дії ОСОБА_1. з метою заволодіння коштами у сумі 510000 грн., де  вказано, що продавець акцій ОСОБА_1 не сповістив його, що ці акції знаходяться у спільній власності з його дружиною, звітом про оцінку  вартості пакету акцій ВАТ "Житлобудмеханізація №1" в кількості 11468 акцій (33,52%), із якого  вбачається, що ця вартість складає 489683 грн., складом та балансовою вартістю майна ВАТ "Житлобудмеханізація №1", акції якого є предметом спору (вартість будинків, спору -1869,4 тис. грн.). При цьому обґрунтовано враховано те, що продавець ОСОБА_1 як голова правління цього підприємства, який підписав вищевказаний звіт об'єктивно володів інформацією щодо фактичної вартості та стану майна ВАТ "Житлобудмеханізація № 1".

Враховуючи викладене, суд обґрунтовано дійшов висновку, що акції придбано позивачем за відплатним договором на 510000 грн. та визнав позивача добросовісним набувачем з тих підстав, що з реєстру власників Іменних цінних паперів про стан особового рахунку НОМЕР_3 ОСОБА_1., відповіді за НОМЕР_4 від 18.07.06 Державної комісії з цінних паперів та фондового яку, яка здійснила перевірку обставин та правомірності угоди та перереєстрації права власності на акції з ОСОБА_1. на ОСОБА_3, з договору купівлі-продажу акцій,  ОСОБА_1  в його сертифікаті на іменні акції,  в реєстрі власників у реєстратора, передавальному розпорядженні, договорі купівлі-продажу акцій значився як одноособовий власник цих акцій,  в системі реєстру були відсутні записи щодо співвласності дружини та про будь-які обмеження (обтяження) щодо цих акцій.  Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку не встановила порушень законодавства про цінні папери при перереєстрації права власності  на  акції    ВАТ  «Житлобудмеханізація  №  1»з  ОСОБА_1  на ОСОБА_3

Нормативними актами не встановлено обов'язок покупця акцій отримувати згоду інших співвласників, тим більше про яких немає даних та він їх не знає, для цього діє презумпція,  встановлена   ч.2 ст.65 СК України та ч.2 ст.369 ЦК України, що у разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

До того ж, суд правильно врахував, що раніше ОСОБА_2 теж була акціонером цього підприємства, мала свої акції та рахунок і лише в 2005р. продала свої акції у власність чоловіка ОСОБА_1., що підтверджено договорами купівлі-продажу між ними, реєстрацією акцій за ОСОБА_1, відчуженням ОСОБА_1 акцій іншим особам (ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ін.) в відсутність окремої згоди ОСОБА_2

З огляду на таке, суд правильно дійшов висновку, що акції вибули з володіння подружжя ОСОБА_1 з їхньої волі.

ОСОБА_2 не внесла відомостей до реєстру акціонерів у реєстратора про свою спів власність на іменні акції, про обмеження ОСОБА_1., відчужувати акції за її згодою, тобто право спільної власності не було чинним, тому суд правильно вказав, що вона вправі пред'являти свої вимоги лише до свого чоловіка.

Згідно до роз'яснення від 15.12.2006р. НОМЕР_5, наданого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, покупець іменних акцій, який придбав їх у особи, що не мала права їх відчужувати (у чоловіка без згод дружини),  за відплатним договором,  визнається добросовісним в силу та ні підставі закону - ст.ст.16,10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»,  за однієї умови - якщо в реєстрі акціонерів були відсутні записи про спільну власність та/або обтяження.  Надання роз'яснень порядку застосування чинного законодавства про цінні папери згідно п. 23 ч.2 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” відноситься до функцій Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, тобто надано комісією в межах своєї компетенції .

Згідно до ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна.

Згідно п.п.1, 2 Розділу IX Прикінцевих та перехідних положень цей закон (Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”) набрав чинності з 01.01.2004р. та законодавчі та інші нормативно-правові акті, прийняті до набрання чинності цим Законом,  застосовуються в частині, що суперечить цьому Закону. Тобто, цей закон має пріоритет над іншими законами; Сімейний  і  Цивільний  кодекси,  законодавство  щодо  обігу  цінних  паперів застосовуються з урахуванням цього закону та в частині, що йому не суперечить.

Враховуючи викладене, висновок суду, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем акцій, він набув право власності на акції і за ним слід визнати це право як за добросовісним набувачем грунтується на з'ясуванні всіх обставин по справі та оцінки доказів.

Судова колегія відхиляє доводи ОСОБА_1. та ОСОБА_2 щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права (рішення суду винесено в їх відсутність) з тих підстав, що із матеріалів справи вбачається, що скаржники були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, але  жодного разу не з'явилися в судове засідання та не надали підтвердження поважності свого нез'явлення до суду.

Щодо того, що в провадженні Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська вже знаходиться справа між тими ж сторонами з тим же предметом позову, то судом встановлено, що Жовтневим райсудом м. Дніпропетровська розглядається інша справа.

На підставі вищезазначеного, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для його скасування та задоволення апеляційних скарг відсутні.  

Апеляційні скарги на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 05.12.2006р. розгляду не підлягають, оскільки їх оскарження ГПК України не передбачено.

Керуючись ст.ст. 53, 93, 101, 103-105 ГПК України,

колегія суддів

постановила:

Поновити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строк для подання апеляційних скарг.

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 26.12.2006р. у справі №2-8800/06 залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у  касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                          Л.І. Бойко

Судді:                                                                                         Т.А. Величко

                                                                                                     А. М. Жукова