ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"08" травня 2007 р. | Справа № 25/168-05-5172 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Картере В.І.
суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.
при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.
за участю представників:
від позивача –не з’явився,
від Одеської міської ради –Кіхтенко О.С.,
від Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –Олійніченко Т.А.,
від Приватного підприємства «Ремерцентр»–Громова А.В.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»–Громова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремерцентр»,
на рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2005р.
по справі № 25/168-05-5172
за позовом Громадської організації «Народний контроль», м. Одеса
до:
1. Одеської міської ради;
2. Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;
3. Приватного підприємства «Ремерцентр»;
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», м. Одеса
про визнання частково недійсним рішення Одеської міської ради, розірвання договору купівлі –продажу та визнання свідоцтва про право власності недійсним
ВСТАНОВИВ:
Громадська організація «Народний контроль» (далі позивач) звернулася до господарського суду Одеської області із позовом та уточненнями до позову відповідно до яких просила:
- визнати недійсним п.11 додатку №1 до рішення Одеської міської ради №1046-ХХІV від 26.03.2003р. «Про приватизацію та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси у 2003р.», в частині внесення змін до п.5.1.8. тексту договору купівлі-продажу №6470 від 14.09.2000р. цілісного майнового комплексу готелю «Великий Московський», укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ПП „Ремерцентр”;
- розірвати договір купівлі-продажу № 6470 від 14.09.2000р.
- визнати недійсним свідоцтво про право власності ТОВ «Мрія»на цілісний майновий комплекс готелю „Великий Московський, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.10.2001р. № 015945;
- визнати недійсною додаткову угоду від 10.09.2003р. до договору купівлі-продажу №6470;
- визнати право власності на цілісний майновий комплекс готелю „Великий Московський” за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради;
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.09.2005р. (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ПП „Ремерцентр” подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність викладених у оскаржуваному рішенні висновків обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та припинити провадження по справі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовані п.п. 14,15 ч.3 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких звертатись до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади має право тільки міський голова або міська рада.
Також, на думку відповідача, висновок господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 14.09.2000р. суперечить п.2 абз.16 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», так як контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації, а тому громадська організація не має права звертатись до суду з вимогою про розірвання вищевказаного договору.
Крім того, відповідач наголошує, що відповідно до договору купівлі-продажу від 05.07.2005р., співвласником готелю „Великий Московський”, а саме 5/1000 частин, є фізична особа –Скомороха Р.М., і тому провадження по цій справі підлягає припиненню на підставі п.1.ч.1 ст.80 ГПК України так, як даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
ТОВ «Мрія»у відзиві на апеляційну скаргу підтримує доводи викладені ПП „Ремерцентр” в апеляційній скарзі.
Інші учасники процесу відзивів не надали.
Розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
14.09.2000р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Продавець) уклало договір купівлі–продажу №6470 з ПП «Ремерцентр»(Покупець), згідно умов якого право власності на цілісний майновий комплекс готелю «Великий Московський», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 29 перейшло до ПП „Ремерцентр”.
Однією з умов даного приватизаційного договору було зобов’язання покупця у протягом 3-х років провести комплексну реставрацію, реконструкцію та капітальний ремонт будинку на суму не нижче 7028742,00грн.
22.08.01р. ПП «Ремерцентр»передало зазначений цілісний майновий комплекс готелю «Великий Московський»до статутного фонду у ТОВ «Мрія»у якості внеску.
10.09.03р. посилаючись на пункт 11 додатку №1 до рішення Одеської міської ради № 1046-ХХІV від 26.03.2003 р. «Про приватизацію та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси у 2003 р.»Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради уклало із ТОВ «Мрія»додаткову угоду до договору №6470 від 14.09.2000р. відповідно до умов, якої власником цілісного майнового комплексу готелю «Великий Московський»визнано ТОВ «Мрія»і строк виконання власником готелю зобов’язань з комплексної реставрації, реконструкції та капітального ремонту будинку на суму не нижче 7028742,00грн. визначений у 7 років.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в даному спорі порушеного права Громадської організації «Народний контроль», однак апеляційний господарський суд не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Так, позивач обґрунтував своє право на звернення до суду із посиланням на ст. 55 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», відповідно до яких, кожному гарантується право захищати свої права та інтереси у суді, наполягаючи на тому, що саме на реалізацію зазначених конституційних гарантій та прав Громадська організація «Народний контроль»звернулась до господарського суду за захистом своїх порушених законних прав та інтересів, а також прав та інтересів жителів територіальної громади міста Одеси.
Втім, зазначена конституційна норма міститься у розділі ІІ Конституції України, яким визначені права, свободи і обов’язки людини і громадянина.
Що стосується права підприємств, установ, організацій на звернення до суду, то таке право на момент подання позову по даній справі було визначено статтею1 ГПК України, відповідно до приписів якої зазначені суб’єкти мали право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, за захистом своїх порушених або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивач –Громадська організація «Народний контроль»зареєстрована Одеським обласним управлінням юстиції 04.08.2004р, свідоцтво про державну реєстрацію об’єднання громади №848.
Згідно із Статутом ГО «Народний контроль»являється самостійною організацією, основною метою діяльності якої є –сприяння контролю за виконанням законів та нормативно-правових актів в Одеській області. (п.2.1).
Для досягнення своєї мети і завдань, Організація має право (2.3) представляти та захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних громадських органах.
Таким чином, звертаючись до господарського суду з даним позовом, ГО «Народний контроль»повинна була довести, що оспорюваний акт органу місцевого самоврядування, а також договір купівлі-продажу №6470 від 14.09.2000р. і додаткова угода до цього договору порушують права та охоронювані законом інтереси Організації, як юридичної особи.
Господарський суд першої інстанції не дослідив і не встановив в чому конкретно полягає порушення вищевказаним рішенням Одеської міської ради та договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Як вбачається із матеріалів справи, будь-яких підтверджень свого порушеного права чи охоронюваного законом інтересу в зв’язку із прийняттям рішення Одеської міської ради №1046-ХХІV від 26.03.2003р. «Про приватизацію та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси у 2003р.», в частині внесення змін до п.5.1.8. тексту договору купівлі-продажу №6470 від 14.09.2000р. цілісного майнового комплексу готелю «Великий Московський», укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ПП «Ремерцентр», а також у зв’язку із укладенням як самого договору купівлі-продажу №6470 від 14.09.2000р., так і зазначеної вище додаткової угоди від 10.09.03р. до даного договору позивач не надав.
Посилання в позовній заяві на те, що договір купівлі-продажу №6470 від 14.09.2000р. порушує конституційні права територіальної громади міста, а позивач –як громадська організація має сприяти удосконаленню роботи органу місцевого самоврядування, апеляційною інстанцією, як доказ порушеного права –не приймається з огляду на наступне:
Згідно ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»органом, якому надається право представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення є рада (виборний) орган.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»).
Пунктами 14-15 ч.3 ст.42 цього ж Закону передбачено, що міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства, а також звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.
Таким чином, за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади має право звертатися міський голова або міська рада.
Крім того, висновок господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 14.09.2000р. суперечить п.2 абз.16 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», так як контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.
Саме державний орган приватизації у випадку порушення покупцем умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства має право вимагати розірвання договору, в тому числі в судовому порядку, в той час як Громадська організація «Народний контроль»не є стороною даного приватизаційного договору.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази оспорювання у судовому порядку державним органом приватизації договору купівлі-продажу №6470 від 14.09.2000р., а також додаткової угоди до вказаного договору від 10.09.03р.
Отже, у Громадської організації «Народний контроль»відсутні будь-які правові підстави для оспорювання у судовому порядку п.11 додатку №1 до рішення Одеської міської ради №1046-ХХІV від 26.03.2003р. «Про приватизацію та відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси у 2003р.», в частині внесення змін до п.5.1.8. тексту договору купівлі-продажу №6470 від 14.09.2000р. цілісного майнового комплексу готелю «Великий Московський», укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ПП „Ремерцентр”, а також щодо контролю за виконанням зобов'язань по купівлі-продажу №6470 від 14.09.2000р.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, оскаржене судове рішення слід скасувати, а у задоволені позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 150, 160, 162, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2005р. по справі № 25/168-05-5172 - скасувати.
В задоволені позову відмовити.
Постанова а в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.І. Картере
Судді: В.Т. Пироговський
В.І. Жеков