Справа № 2а-608/2009 рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 жовтня 2009 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Кіндяк І.С.
за участі секретаря: Ладур О.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Полтавському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період 01 липня 2008року по 30 червня 2009року,–
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Полтавського району, в якому просить суд зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року включно в сумі 1240грн. 80 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Позивач в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та прохає розглянути справу в її відсутності.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, попередньо надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до положень ч.3 ст. 122 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідчення №464592, виданим 10.04.2006 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) , суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни.
Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, не може застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі належним відповідачем по даній справі.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
З 01 січня по 31 грудня 2008 року позивачу було нараховане та виплачено зазначене підвищення в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Полтавському району Полтавської області від 07.05.2009 року № 3325/0619.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Полтавському районі Полтавської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач -УПФУ в Полтавському районі, з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач – УПФУ в Полтавському районі, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому не підлягають стягненню доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року.
Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в 2008 році виплаті підлягало такі суми доплати до пенсії:
- за липень 482х30%=144,6 грн.;
- за серпень 482х30%=144,6 грн.;
- за вересень 482х30%=144,6 грн. ;
- за жовтень 498х30%=149,4 грн.;
- листопад 498х30%=149,4 грн. ;
- за грудень 498х30%=149,4 грн.
А всього за 2008 рік з липня по 31 грудня підлягало виплаті 882 грн.
Враховуючи те, що починаючи з 2008 року проводилось нарахування та виплата доплати в розмірі 10 %, то позивачка отримала: за липень – 48,20грн.; за серпень – 48,20грн.; за вересень – 48,20грн.; за жовтень – 49,80грн.; за листопад – 49,80грн.; за грудень – 49,80грн.
А всього за 2008 рік починаючи з липня по 31 грудня 2008 року позивачка отримала доплату в розмірі 294грн.
Таким чином, сума невиплаченої доплати з липня по 31 грудня 2008 року становить 588грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з липня 2008 року по 31 грудня 2008 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати
Згідно ст. 54 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009рік» в 2009 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії:
Січень 498х30% = 149,4 грн.
Лютий 498х30% = 149,4 грн.
Березень 498х30% = 149,4 грн.
Квітень 498х30% = 149,4 грн.
Травень 498х30% = 149,4 грн.
Червень 498х30% = 149,4 грн.
А всього за 2009 рік з 01 січня по 30 червня підлягало виплаті 896грн. 40коп.
Враховуючи те, що починаючи з 01.01.2009 року проводилось нарахування та виплата доплати в розмірі 10%, то позивачка отримала:
за січень – 49,80грн., за лютий – 49,80 грн., за березень – 49,80 грн., за квітень – 49,80 грн., за травень – 49,80 грн., за червень – 49,80 грн.
А всього за 2009 рік починаючи з 01 січня по 30 червня 2009 року позивачка отримала доплату в розмірі 298 грн.80коп.
Таким чином, сума невиплаченої допомоги з 01 січня по 30 червня 2009 року становить 597грн. 60коп.
Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність даного управління протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за період з травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 30 червня 2009 року.
Позовні вимоги щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки зазначена допомога не була йому нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на відповідний орган.
Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та сплатити недоплачені суми доплати до пенсії за 2008р з липня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 588 грн.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та сплатити недоплачені суми доплати до пенсії за 2009 рік з 01 січня по 30 червня 2009 року в сумі 597грн. 60 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя :