Судове рішення #66504858


Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 6306/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд



у складі головуючого –судді                                                             Присяжнюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання –                                                   Крайник Т.О.,


за участю : представника позивача –ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,



розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Харківської обласної державної насіннєвої інспекції до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області про визнання недійсною та скасування вимоги,


В С Т А Н О В И В:


Харківська обласна державна насіннєва інспекція звернувся до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області про визнання недійсною та скасування вимоги відповідача № 07-21/5256 від 16 травня 2011 року, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

За результатами проведеної в січні - квітні 2011 року ревізії фінансово-господарської діяльності позивача виявлено низку порушень законодавства з фінансових питань. Зокрема, згідно проведеної ревізії встановлено порушення розмірів плати за надання послуг державними насіннєвими інспекціями Міністерства аграрної політики, не сплату суб’єктами насінництва вартості робіт по відбору проб насіння, що підлягає реалізації.

В зв’язку з виявленими порушеннями позивачу надіслано вимогу, яка оскаржується в даній справі. Позивач вважає зазначену вимогу про усунення виявленого порушення незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі, пояснивши, що порушення фінансового законодавства виявлено на підставі проведеної ревізії, вимогу позивачу надіслано обґрунтовано та законно. За таких обставин вважали оскаржувану в даній справі вимогу про усунення порушень цілком обґрунтованою та законною.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини

Відповідно до плану роботи Голов КРУ України на І квартал 2011 року, п. 1.1.5.1 плану роботи Контрольно-ревізійного управління в Харківській області на І квартал 2011 року, програми ревізії, на підставі направлень від 28 січня 2011 р. № 174 та № 175 фахівцями відповідача проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача.

Ревізією дотримання вимог законодавства при визначенні розміру плати за надання платних послуг було встановлено, що оплату за надані районними державними насіннєвими інспекціями послуги по відбору проб насіння проведено з порушенням законодавства внаслідок пред’явлення суб’єктам господарювання рахунків на занижені суми. Зокрема, розмірі грошових коштів, що підлягають сплаті, розраховано без урахування кількості відібраних проб насіння.

На думку відповідача це суперечить вимогам п. 2.1 Розмірів плати за надання послуг державними насіннєвими інспекціями Міністерства аграрної політики, затверджених спільним наказом Міністерства аграрної політики, Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 23 серпня 2002 року № 240/257, які передбачають, що вартість відбору однієї проби насіння з партій, що підлягають реалізації, складає 45,87 грн.

Крім того, ревізією встановлено недоотримання коштів за відбір проб на загальну суму 544844,78 грн.

За наслідками проведеної ревізії фахівцями відповідача складено акт № 07-20/9 від 14 квітня 2011 року та надіслано вимогу про усунення виявлених в ході ревізії порушень № 07-21/5256 від 16 травня 2011 року, яка оскаржується в даній справі.

Згідно зазначеної вимоги позивача зобов’язано відшкодувати збитки, завдані в результаті недоотримання позивачем фінансових ресурсів внаслідок не пред’явлення позивачем та районними насіннєвими інспекціями до сплати господарствам вартості робіт по відбору проб насіння з партій, що підлягали реалізації шляхом коригування (збільшення) ціни договорів відповідно до вимог законодавства України на загальну суму 259480,91 грн. та забезпечити надходження зазначеної суми на спеціальний рахунок позивача; у разі необхідності провести претензійно-позовну роботу з суб’єктами господарювання.

На момент пред’явлення вимоги насіннєвими інспекціями виставлено рахунків, а суб’єктами господарювання сплачено в добровільному порядку грошові кошти за відбір проб насіння 285363,88 грн., в зв’язку з чим сума, що підлягає відшкодуванню у вимозі була відповідним чином зменшена.

Суть заперечень позивача проти висновків ревізії та висунутої вимоги полягає в тому, що в своїй роботі він керувався наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 10 березня 1999 р. № 100, зареєстрованого в Мінюсті України 31 березня 1999 р. за № 194/3487 «Правила визначення вартості робіт з сертифікації продукції та послуг».

Підпункт 1.1 п. 1 зазначених Правил передбачає, що усі фактично виконані роботи з сертифікації, крім тих, що виконуються відповідно до чинного законодавства за рахунок державного бюджету, оплачуються власним коштом підприємств, організацій, громадян, які звернулися із заявкою на проведення відповідних робіт, згідно з їх трудомісткістю, незалежно від прийнятих за їх результатами рішень. Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Правил розрахунок вартості робіт із сертифікації продукції та послуг розраховується виконавцем (органом із сертифікації) на підставі трудомісткості їх виконання та вартості калькуляційної одиниці –одного людино-дня.

Позивач зазначає, що при відборі проб конкретного суб’єкта насінництва протягом одного робочого дня незалежно від кількості відібраних проб плата за відбір складає 45,87 грн. При визначенні такої вартості позивач керувався листом Міністерства аграрної політики України № 37-13-12/372 від 16 січня 2003 р., листом Укрдержнасінінспекції № 93-1589 від 22 серпня 2005 р., згідно яких передбачено, що при відборі проб конкретного суб’єкта насінництва протягом робочого дня незалежно від кількості відібраних проб плата за відбір складає 45,87 грн. Крім того, подібне роз’яснення надано позивачу листом Української держнасінінспекції № 93-27-356 від 05 квітня 2011 р.           

Проте суд з доводами позовної заяви не погоджується та зазначає , що Міністерством аграрної політики України та Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України 23 серпня 2002 року видано спільний наказ № 240/257, яким затверджено розміри плати за надання послуг державними насіннєвими інспекціями Міністерства аграрної політики України. Відповідно до п. 2.1 Розмірів виконання робіт з відбору проб насіння, що підлягає реалізації справляється з розрахунку 45,87 грн. за одну пробу.

При цьому посилання позивача на наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 10 березня 1999 р. № 100 суд вважає необґрунтованим, оскільки він не є спеціальним нормативним актом щодо правовідносин відносно встановлення розмірів оплати за надання послуг державними насіннєвими інспекціями Міністерства аграрної політики України з виконання робіт з відбору проб насіння, що підлягає реалізації. Натомість, таким спеціальним нормативним актом є саме наказ Міністерства аграрної політики України та Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України 23 серпня 2002 року № 240/257.

Так само, посилання на лист Міністерства аграрної політики України № 37-13-12/372 від 16 січня 2003 р., а також листи Української державної насіннєвої інспекції від 22 серпня 2005 р. № 93-1589 та № 93-27-356 від 05 квітня 2011 р. суд не вважає обґрунтованими, оскільки зазначені листи не містять норм права та є висловленням окремої позиції щодо певних питань відомств, які їх видали.

Крім того, суд зауважує, що як встановлено в даній справі, позивачем вимоги відповідача щодо відшкодування коштів в зв’язку з заниженням тарифів було частково виконано, отже фактично визнано законність та обґрунтованість висунутої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В даній справ позивачем суду не надано переконливих доказів правомірності своєї позиції, а відповідачем, як суб’єктом владних повноважень в повній мірі доведено законність свого рішення.

У зв’язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб’єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувану в даній справі вимогу відповідача щодо усунення виявлених ревізією порушень, суд зазначає, що її висунуто обґрунтовано та законно, з дотриманням вимог ст., ст. 2,8,11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»та на підставі повного, всебічного та правильного з’ясування обставин справи, в зв’язку з чим судом не встановлено підстав для її скасування.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити у повному обсязі, оскільки відповідач діяв на підставі діючого законодавства.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 8-14, 71, 72, 94, 155, 159, 160-164, 167, 181, 185, 186 КАС України, суд –


П О С Т А Н О В И В:


Відмовити у задоволенні адміністративного позову Харківської обласної державної насіннєвої інспекції до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області про визнання недійсною та скасування вимоги, - у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови в письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено та підписано 18 липня 2011 року.



Суддя                                                                       Присяжнюк О.В.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація