Справа 2«а» - 2016/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Андрюшиної Л.А.
при секретарі Ковальовій Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання бездіяльності неправомірною, зобов»язання зробити перерахунок та виплатити недоотримані суми , –
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 у вересні 2009 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання бездіяльності неправомірною, зобов»язання зробити перерахунок та виплатити недоотримані суми, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року має статус «дитина війни». Згідно зі ст. 6 зазначеного закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але за 2006-2007 роки їй така допомога не нараховувалась та не виплачувалась в зв’язку з тим, що дію ст. 6 вище зазначеного Закону було зупинено відповідно до ст. ст. 77,110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Але Конституційний Суд України своїм рішенням № 6рп/2007 рік від 09.07.2007р. визнав таким, що не відповідає Конституції, є неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ст. 6 вище вказаного закону та положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнав таким, що не відповідає Конституції. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим. Таким чином, невиплата їй соціальної допомоги, як дитині війни, є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та діючому законодавству України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, загальна сума невиплаченої соціальної допомоги їй, як дитині війни, за 2006-2007рр. становить 2733,30грн. Про факт порушення законних прав їй стало відомо лише після ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року і висвітлення цього питання у пресі, а тому просить поновити їй пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень законів та про належні їй як дитині війни виплати повідомлено не було. Крім того, в зв’язку зі станом свого здоров’я, вона не мала можливості своєчасно звернутися до суду, оскільки постійно хворіє.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Суду надана заява з проханням справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача – Управління ПФУ в Центрально – Міському районі м. Макіївки у судове засідання не з’явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надана заява з проханням розглянути справу у порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнають, та звертають увагу на те, що позивачкою пропущений строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки наполягає на пропущенні позивачкою строку звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус «дитина війни» та має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»/а.с.4/.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, дію ст. 6 зазначеного закону було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у 2006 році у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії, в зв’язку з чим її позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню судом, оскільки на 2006 рік зупинення дії ст.6 зазначеного закону не визнавалися такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними).
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» знову була зупинена. Але, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає силу, а тому з 9 липня 2007 року було відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1, яка має статус «дитина війни», мала право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущений строк звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Як вбачається з заяви, наданої суду відповідачем, останній звертає увагу на те, що позивачкою ОСОБА_1 був пропущений строк звернення до суду і наполягає на його застосуванні та просить відмовити позивачці в поновлені строку для звернення до суду та стягненні недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Позивачка ОСОБА_1 у своїй позовній заяві навпаки просить поновити їй пропущений строк для звернення до суду, оскільки він був пропущений нею з поважних причин в зв’язку з тим, що вона є юдиною похилого віку, постійно хворіє, а тому не мала можливості звернутися до суду у встановлений законом строк, що підтверджується наданими медичними документами. Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що наведені позивачкою ОСОБА_1 обставини її хвороби, що підтверджені письмовими доказами, слід визнати поважними причинами пропуску строку для звернення до суду за захистом своїх прав, а тому суд вважає за можливе поновити позивачці ОСОБА_1 пропущений нею строк для звернення до суду, та зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці доплату до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Таким чином, за зазначений період дії відповідача щодо невиплати позивачці доплати до пенсії, як дитині війни, передбачені ст. 6 Закону України” Про соціальний захист дітей війни” є неправомірними і суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, оскільки суд прийшов до висновку, що річний строк звернення до суду за захистом прав позивачкою ОСОБА_1 був пропущений з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 86, 99, 100, 158-163,167,185,186,254,255 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, суд , -
п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки щодо не нарахуванню та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1
відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову винесено в нарадчій кімнаті в 1-ому екземплярі.
Суддя: Андрюшина Л.А.