ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"07" травня 2007 р. | Справа № 22/355-06-10793 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Браганец В.С., за довіреністю;
від відповідача: Кудринський Є.Г., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційна фірма „Стройресурс”
на рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2006 року
по справі № 22/355-06-10793
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтрейд”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційна фірма „Стройресурс”
про стягнення заборгованості у сумі 241 634,66 грн.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року ТОВ „Укрбудтрейд” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ ВКФ „Стройресурс” заборгованості за поставлений товар на суму 181 303,49 грн., пені за прострочення оплати у розмірі 60 331,17 грн. та з вимогою розірвання договору поставки продукції в розмірі ще не поставленої продукції, звільнення ТОВ „Укрбудтрейд” від виконання зобов’язань, що залишились у сумі 184 050,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору від 18.11.2005 року № 97/11-05 та на приписи ст. ст. 188, 193, 231, 236 Господарського кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.06 р. по справі № 22/355-06-10793 (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено; розірвано договір від 18.11.2005 року № 97/11-05 про поставку продукції в розмірі ще не поставленої продукції та звільнено ТОВ „Укрбудтрейд” від виконання зобов’язань, що залишились на суму 184 050,00 грн.; стягнуто з ТОВ ВКФ „Стройресурс” на користь ТОВ „Укрбудтрейд” 181 303,49,00 грн. заборгованості, 60 331,17 грн. пені; державне мито у розмірі 2416,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції вказав про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог з посиланням на приписи ст. ст. 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням господарського суду від 01.12.06 р., ТОВ ВКФ „Стройресурс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 01.12.06 р. в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 181 303, 49 грн., 60 331,17 грн. - пені, та судових витрат.
В апеляційній скарзі скаржник вказує, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неповідомлення відповідача належним чином про час та місце судового засідання, що позбавило останнього права на подання заперечень на позовну заяву та звернення з зустрічним позовом для сумісного розгляду з первісним позовом. Також скаржник стверджує, що про існування рішення господарського суду від 01.12.2006 р. він дізнався з постанови Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження.
Суду апеляційної інстанції скаржник надав відзив на позовну заяву ТОВ „Укрбудтрейд”, в якому вказує, що стягувана з відповідача сума боргу та пені підлягає зменшенню, оскільки ТОВ „Укрбудтрейд” поставило відповідачу неякісну продукцію на суму 28 864,94 грн., що підтверджується актами приймання продукції (товарів) та претензіями на адресу ТОВ „Укрбудтрейд”, доданими до відзиву на позовну заяву.
В свою чергу ТОВ „Укрбудтрейд” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити рішення господарського суду від 01.12.2006 р. по справі № 22/355-06-10793 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень ТОВ „Укрбудтрейд” зазначило, що судом першої інстанції ТОВ ВКФ „Стройресурс” було повідомлено про час та місце судових засідань належним чином за юридичною адресою відповідача, яка зазначена в договорі № 97/11-05 від 18.11.05 р. та підтверджується довідкою Головного управління статистики в Одеській області Державного комітету статистики України, а саме –65029, м. Одеса, вулиця Мечникова, 4. Крім цього ТОВ „Укрбудтрейд” вказує, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 94 Господарського процесуального кодексу України.
Також ТОВ „Укрбудтрейд” заявило клопотання в порядку ст. 67 Господарського процесуального кодексу України про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача в розмірі заявлених позовних вимог.
Проаналізувавши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, правильність застосування норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2005 року між ТОВ „Укрбудтрейд” (Продавець) та ТОВ ВКФ „Стройресурс” (Покупець) було укладено договір № 97/11-05, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти та сплатити товар за ціною, в кількості та на умовах, зазначених у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.
Пунктом 2.4 договору від 18.11.05 р. встановлено, що приймання товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції № П-7 про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю. Датою поставки товару при відвантаженні залізничним транспортом є дата штемпелю станції призначення на залізничній накладній. Розрахунок за товар здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок продавця на протязі п’яти календарних днів після поставки. Оплата покупцем товару здійснюється за кожну поставлену партію (пункти 4.2, 6.1, 6.3 договору). Відповідно до п. 8.3 договору від 18.11.05 р. за прострочку платежу покупець сплачує продавцю пеню 0,2% від вартості товару за кожний день прострочення.
Наявні в матеріалах справи специфікації № 1 від 11.11.05р, № 2 від 25.11.05 р., № 3 від 28.11.05 р. містять в собі умови відносно кількості товару, його найменування, вартості, умов та строку поставки.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом і проти чого не заперечує відповідач, на виконання договірних умов позивач поставив ТОВ ВКФ „Стройресурс” продукцію на загальну суму 518 353,49 грн., з якої відповідач сплатив ТОВ „Укрбудтрейд” 334 303,49 грн., прострочивши оплату позивачу 181 303,49 грн. у строки та на умовах, встановлених пунктами 6.1,6.3 договору від 18.11.05 р.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України закріплює, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, оплата неустойки.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За таких обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом, відповідач припустився порушення ст. ст. 530, 610 Цивільного кодексу України, і судом правомірно стягнуто з відповідача на користь ТОВ „Укрбудтрейд” заборгованість в сумі 181 303,49 грн. та пеню в сумі 60 331,17 грн., оскільки відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, а відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ „Укрбудтрейд” про розірвання договору № 97/11-05 від 18.11.2005 року та звільнення позивача від виконання зобов’язань, що залишились на суму 184 050,00 грн., господарський суд першої інстанції вказав про обґрунтованість та доведеність вимог в цій частині позову.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч. 1 ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.
Частинами 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду
Претензією від 09.06.06. р. ТОВ „Укрбудтрейд” звернулось до відповідача з пропозицією щодо розірвання договору № 97/11-05 від 18.11.2005 року та, не отримавши відповіді у двадцятиденний строк, правомірно заявило вимогу про розірвання вказаного договору.
З викладених підстав, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог ТОВ „Укрбудтрейд” в частині розірвання договору № 97/11-05 від 18.11.2005 року та звільнення позивача від виконання зобов’язань, що залишились на суму 184 050,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є розгляд справи за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Як вбачається з матеріалів справи і на цьому наполягає скаржник, ТОВ ВКФ „Стройресурс” не було належним чином повідомлено господарським судом Одеської області про час та місце засідання суду, оскільки вся поштова кореспонденція суду на адресу відповідача була повернута без вручення останньому.
Таким чином, місцевий господарський суд, вирішивши по суті правильно господарський спір між ТОВ „Укрбудтрейд” та ТОВ ВКФ „Стройресурс”, припустився порушення норми процесуального права, що зумовлює скасування рішення суду від 01.12.2006 року по справі № 22/355-06-10793 та прийняття нового рішення про задоволення позову ТОВ „Укрбудтрейд”.
Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження відповідача стосовно зменшення заявленої до стягнення суми боргу та, відповідно, пені з посиланням на поставку позивачем неякісної продукції в сумі 28 863,94 грн., оскільки приймання продукції за якістю здійснено відповідачем в порушення п. 12.4 договору № 97/11-05 від 18.11.2005 року та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.66 р., та спір з цих підстав не був предметом судового розгляду.
Також, колегією суддів не приймається до уваги посилання скаржника як на підставу для скасування судового рішення часткове погашення ТОВ ВКФ „Стройресурс” основного боргу в сумі 7 5000,00 грн., яке відбулося вже після прийняття оскаржуваного рішення суду від 01.12.06 р. і не може вплинути на його законність на дату ухвалення, але є підставою, що повинна бути врахована при виконанні рішення суду органом виконавчої служби.
Враховуючи позицію ТОВ „Укрбудтрейд” про відмову від клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, викладену в засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача, судова колегія клопотання ТОВ „Укрбудтрейд” не розглядає по суті.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 44, 49,84, 85, 99, 101-105 ГПК України, - судова колегія
ПОСТАНОВИЛА:
1.Апеляційну скаргу ТОВ ВКФ „Стройресурс” задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2006 року по справі № 22/355-06-10793 скасувати.
3.Позов задовольнити.
4.Розірвати договір від 18.11.2005 р. № 97/11-05 в розмірі ще не поставленої продукції та звільнити ТОВ „Укрбудтрейд” від виконання зобов’язань, що залишились на суму 184 050,00 грн.
5.Стягнути з ТОВ ВКФ „Стройресурс” на користь ТОВ „Укрбудтрейд” (м. Харків, вул. Тракторобудівельників, 130, к.61, р/р 26006036377001 в АКІБ „УКРСИББАНК” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33205753) 18303,49 грн. боргу, 60 331,17 грн. пені, 2416,34 грн. державного мита та 118,00 грн. на ІТЗ судового процесу.
Наказ господарського суду Одеської області від 01.02.07 р. по справі № 22/355-06-10793 визнати таким, що не підлягає виконанню.
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати наказ на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду з зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк