Категорія № 6.6.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2009 року Справа № 2а-20149/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ірметової О.В.,
при секретарі Коробенко Т.М.,
в присутності сторін
представник позивача: Бачура О.В.,
представник відповідача : не з’явився,
третьої особи: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної інспекції у м.Луганську до приватного підприємства «ТКФ «Міран-Трейд», третя особа: державний реєстратор Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну перереєстрацію, припинення юридичної особи, визнання недійсним свідоцтва платника податку, -
В С Т А Н О В И В:
16 березня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної інспекції у м.Луганську до приватного підприємства «ТКФ «Міран-Трейд», третя особа: державний реєстратор Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну перереєстрацію, припинення юридичної особи, визнання недійсним свідоцтва платника податку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічно позову, зазначив, що ПП «ТКФ «Міран-Трейд» є «фіктивним» підприємством, за юридичною адресою не знаходиться, ніякої діяльності не здійснює.
Таким чином, вважає, що діяльність ПП «ТКФ «Міран-Трейд» відбувалася з порушенням вимог діючого законодавства, просив суд визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації відповідача, визнання недійсним запису з моменту видачі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та припинити юридичну особу підприємства.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, згідно довідки ЄДР ПП «ТКФ «Міран-Трейд» за юридичною адресою підприємство відсутнє. Про зміну адреси відповідач не повідомив державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради.
Відповідно до ч.1 ст.40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов’язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою, у зв’язку з чим суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про час слухання справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 20.04.2007 року державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради зареєстровано в якості юридичної особи – ПП «ТКФ «Міран-Трейд» про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 13821020000013031 та включено до Єдиного державного реєстру підприємству з присвоєнням коду 35079734 та взято на облік до Ленінської МДПІ в м. Луганська.
28.09.2007 року державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради проведена реєстраційна дія про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с.№5).
Засновником та керівником товариства є ОСОБА_2, з наданих суду пояснень якого встановлено, що у квітні 2007 року малознайомий гр. на ім'я «Ігор» (інші анкетні дані невідомі), запропонував йому зареєструвати приватне підприємство на своє ім'я за матеріальну винагороду на що він погодився. Разом із «Ігорем» вони почали займатися реєстрацією підприємства. ОСОБА_2 підписував всі документи, які у подальшому «Ігор» забрав собі. Більш «Ігоря» ОСОБА_2 не бачив, де знаходяться установчі документи, штамп та печатка підприємства йому невідомо. Як зазначає ОСОБА_2, фінансово-господарською діяльністю він ніколи не займався, податкову звітність до інспекції не надавав, угод не укладав та роботи нікому не доручав.
Відповідно до ст. 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
- примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної
- два примірники установчих документів;
- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Статтею 25 Закону № 755-IV передбачений порядок проведення державної реєстрації юридичної особи, згідно якого, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов’язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.
Згідно части 3 статті 25 Закону № 755-IV за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.
Аналізуючи норми Господарського кодексу України (далі – ГК України) слід зазначити, що згідно з частиною 1 ст. 216 учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно з частиною 1 ст. 247 ГК України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації
Частиною 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Частиною 6 цієї ж статті, зокрема, визначено, що суб’єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках передбачених законом.
Статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.
Із зазначеного суд приходить до висновку, що позивач не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право вимоги про визнання запису недійсним, а також зазначає, що позивач не належить і до кола осіб, визначених статтею 239 ГК України, яким надано право на застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді визнання запису недійсним.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковим органом не надано обвинувального вироку за вказаними вище злочинами, що набрав законної сили, щодо особи, яка здійснювала управління підприємством, в тому числі і у фінансово-господарській діяльності ОСОБА_2 та інших невідомих осіб. Із зазначеного судом зроблено висновок про те, що відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним з моменту реєстрації запису відповідача.
У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Що стосується вимоги позивача про припинення юридичної особи – приватного підприємства «ТКФ «Міран-Трейд», суд виходить з наступного.
Позивач просить припинити юридичну особу відповідача, у зв’язку з тим, що підприємство відсутнє за юридичною адресою.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Як вбачається з довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданою позивачем – Ленінською МДПІ в м.Луганську в судовому засідання 05.11.20909 року, 19.03.2009 року державним реєстратором було внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу відповідача.
Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ПП «ТКФ «Міран-Трейд» знаходиться за юридичною адресою, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає що вимоги позивача, щодо припинення юридичної особи, у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням, задоволенню не підлягають.
Що стосується вимоги позивача щодо визнання недійсним свідоцтва платника приватного підприємства «ТКФ «Міран-Трейд» з моменту його видачі, позивачем не було надано належного обґрунтування зазначеної вимог, у зв’язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення даної вимоги.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені документально підтверджені судові витрати, п итання про розподіл судових витратах не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», ст.. 110 Цивільного кодексу України, статтями 59, 216, 238 239 Цивільно-процесуального кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу», суд -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Ленінської міжрайонної державної інспекції у м.Луганську до приватного підприємства «ТКФ «Міран-Трейд», третя особа: державний реєстратор Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну перереєстрацію, припинення юридичної особи, визнання недійсним свідоцтва платника податку відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ О.В. Ірметова