КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2007 № 13/48
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури: П’ятецька І.В. (довіреність №1-К від 14.05.2007)
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурор Святошинського району м.Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.03.2007
у справі № 13/48
за позовом Прокурор Святошинського району м.Києва
до Київське державне підприємство "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 2001,79 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2007 у справі №13/48 відмовлено в задоволенні позовних вимог Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва до Київського державного підприємства “Український науково-дослідний інститут “Веста” про стягнення 2001,79грн.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на необґрунтованості позовних вимог, оскільки повідомлення про відшкодування витрат на виплату пенсій згідно статті 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність1”, направлялись позивачем на адресу Київського державного підприємства “Науково-виробничого підприємства “Веста”, а не на адресу відповідача, який є зовсім іншою юридичною особою і зазначений факт встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2004 у справі №10/593.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор Святошинського району міста Києва звернувся з апеляційним поданням, в якому просить Київський апеляційний господарський суд скасувати вищезазначене рішення та задовольнити позовні вимоги повністю. В апеляційному поданні прокурор посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права, зокрема судом неправомірно застосовано статтю 35 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), а матеріалами справи підтверджується факт перереєстрації Київського державного підприємства „Науково-виробниче об’єднання „Веста” на Київське державне підприємство Український науково-дослідний інститут електропобутових машин „Веста”, а відповідачем не спростовано зазначений факт.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги призначений на 14.05.2007.
У судове засідання апеляційної інстанції з’явився представник прокуратури, якій повністю підтримав доводи, викладені в апеляційному поданні. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явились.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також, що явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представників сторін.
Дослідивши доводи апеляційного подання, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури, колегія суддів встановила наступне:
Статтею 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» визначено, що держава, встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів, різниця за сумою пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, фінансується для наукових працівників бюджетних установ та організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових працівників інших підприємств та організацій за рахунок цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 6 статті 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” фінансування різниці за сумою пенсії за цим законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для наукових працівників бюджетних установ та організацій та для наукових працівників інших підприємств та організацій, покладене відповідно на державний бюджет та за рахунок коштів підприємств та організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме визначеному у постанові Кабінету Міністрів України №1826 від 13.12.2000 (далі- Порядок).
Пунктом 3 Порядку передбачено, що фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних небюджетних підприємств та організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств та організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці. Пунктом 8 зазначеного Порядку встановлено, що розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсій, що підлягають фінансування за рахунок державних небюджетних підприємств та організацій, визначається з розрахунку на рік органами пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 19 днів після призначення пенсій згідно Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству та організації. Державні небюджетні підприємства та організації щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці пенсії, призначеної у минулих та поточних роках.
Посилаючись на порушення вищезазначених вимог чинного законодавства, прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського державного підприємства “Український науково - дослідний інститут “Веста” про стягнення 2001,79грн.
Заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що провадження у дій справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України з наступних підстав.
Пунктом першим частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті сьомому статті З КАСУ, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як зазначається у пункті першому Положення про Пенсійний фонд України (затверджене указом Президента України № 121/2001 від 1 березня 2001 року) Пенсійний фонд України (далі - Фонд) є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (затверджене постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року; далі - положення про Управління Фонду) управління Фонду у районах, містах і районах у містах (далі - управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідно до підпункту шостого пункту 2.2 Положення про Управління Фонду воно відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
З наведеного випливає, що позивач при нарахуванні різниці між сумою пенсій, призначених згідно Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність” і сумою пенсії обчисленою відповідно до інших законодавчих актів та зверненні до відповідача з вимогою щодо стягнення нарахованої суми, діяв як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
Згідно з підпунктом сьомим пункту 2.3 Положення про Управління Фонду воно має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
За змістом статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" саме територіальним органам Фонду надано право звертатись до суду з позовом про сплату простроченої заборгованості із сплати страхових внесків.
Отже, згідно пункту четвертого частини першої статті 17 КАСУ спори за зверненням управління Пенсійного фонду України про стягнення заборгованості із сплати нарахованих внесків підвідомчі адміністративним судам. (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.01.2006 у справі №1/4-89).
Оскільки вирішення даного спору віднесено до компетенції суду іншої юрисдикції, при зверненні до суду з даним позовом, прокурором було порушено підвідомчість розгляду справ, а судом першої інстанції було розглянуто дану справу в порядку господарського судочинства, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2007 підлягає скасуванню, а провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України, (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.01.2005).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 101-105 ГПК України, колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИВ:
1.. Апеляційне подання прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 13.03.2007 у справі 13/48 скасувати.
3. Провадження у справі №13/48 припинити.
4. Матеріали справи № 13/48 від повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
18.05.07 (відправлено)