Категорія статобліку 2.19  

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 жовтня 2009 року о 12 год. 44 хв.                                                  Справа № 2а-5522/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у  складі:

головуючого – судді                     Стрельнікової Н.В.

при  секретарі                     Світлицькій О.О.

розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні  адміністративну справу  

за  позовом:         Публічного  акціонерного  товариства «Акціонерний  комерційний промислово-інвестиційний  банк»  в  особі  філії  «Відділення Промінвестбанку» в м. Запоріжжя», м. Запоріжжя  

до відповідача:          Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі  

 Запорізької  області, м. Запоріжжя  

про                                  визнання  нечинним рішення про застосування  фінансових санкцій, -  

за участю представників сторін:

від позивача:          Орел Н.Г., довіреність № 1314  від 07.04.2009 р.  

від відповідача:      Кострикин М.С., довіреність № 23/01 від 06.01.2009 р.  

ВСТАНОВИВ:  

 Публічне акціонерне  товариство «Акціонерний  комерційний промислово-інвестиційний  банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Запоріжжя» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької  області, в якому просить  суд визнати нечинним  рішення № 180 Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому  районі Запорізької  області від 21.09.2009 р. про застосування фінансових  санкцій  до Акціонерного  комерційного  промислово-інвестиційного  банку за несвоєчасне повернення на банківські рахунки  органів Пенсійного фонду України сум коштів, не використаних  для здійснення  пенсійних виплат.  

 В обґрунтування  позову  посилається на те, що  прийняття УПФУ рішення  «про застосування фінансових  санкцій  за порушення терміну повернення коштів на рахунок Управління Пенсійного фонду України» не передбачено Інструкцією  про порядок обчислення і сплати страхувальниками  та застрахованими  особами  внесків на загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування. Також  зазначає, що п. 13 ст. 106  Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» не передбачено  прийняття Пенсійним  фондом  рішення про застосування до банку  фінансових санкцій, визначених п. 11 вказаної  статті. На думку  позивача, УПФУ в Запорізькому районі Запорізької  області  мало звернутися до суду про стягнення такого  штрафу  за невиконання  банком  договірних  зобов’язань. Крім того  позивач  вказує, що відповідно до Постанови Правління НБУ  від 07.10.2008 р. № 308 в Промінвестбанку був введений  мораторій  на задоволення  вимог  кредиторів  строком на 6  місяців з 07.10.2008 р. по 06.04.2009 р. та призначена  тимчасова  адміністрація. В зв’язку із  цим вважає, що оскільки банк виконав свої  зобов’язання по поверненню  сум  пенсійних коштів  на рахунок Управління Пенсійного  фонду України в Запорізькому районі Запорізької області  в період  дії   мораторію, то в силу положень ст. 85 ЗУ «Про банки і  банківську діяльність»  штраф  за таке  порушення не може  бути  застосований.                    

 У судовому  засіданні представник позивача  підтримав  вимоги з підстав, зазначених  у позові, наполягає на його задоволенні та скасуванні оскаржуваного рішення.  

 Представник  відповідача в судовому засіданні проти позову  заперечив, зазначивши, що актом  перевірки від 09.09.2009 р. УПФУ в Запорізькому районі в Запорізькій  області було  встановлено  порушення відповідачем умов  договору  та ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», а саме сума  не зарахованої  пенсії в розмірі 1356,89 грн. повернено УПФУ із  затримкою в один день. Вказує, що управління Пенсійного фонду при прийнятті оскаржуваного  рішення діяло  у межах  наданих  повноважень та у спосіб, визначений  чинним  законодавством.  На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.      

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:  

 15.01.2009 р.  між УПФУ в  Запорізькому районі в Запорізькій області та АК промислово-інвестиційним банком укладено договір № 13-09і, відповідно до умов якого  Банк виконує  функції виплати пенсій та грошової  допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової  допомоги за згодою  пенсіонерів  та одержувачів  допомоги  через їх  поточні рахунки у банках, затвердженим  постановою КМУ від 30.08.1999 р. № 1596.  

 09.09.2009 р.  УПФУ в Запорізькому районі Запорізької  області проведено  перевірку своєчасності зарахування  та правильності виплати пенсій у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя» та Шевченківського  безбалансового  відділення філії  «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», за результатами  якої  складено акт. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 20 «Порядку виплати пенсій  та грошової  допомоги  за згодою одержувачів пенсійних коштів через їх поточні рахунки у банках» та вимог ст. 4 п. 1 Договору № 13-09і  від 15.01.2009 р. укладеного  між  філією «Відділення промінвестбанку в м. Запоріжжя» та УПФУ в Запорізькому районі Запорізької області  щодо недотримання  терміну повернення не зарахованої на поточний рахунок  одержувача  суми пенсії.    

 21.09.2009 р. УПФУ в Запорізькому районі Запорізької  області прийнято рішення            № 180, яким до ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за несвоєчасне повернення  сум пенсійних  виплат  на  банківський  рахунок УПФУ  в Запорізькому районі Запорізької  області застосовано  фінансову  санкцію у розмірі               1356,89 грн.  

 Не погоджуючись із рішення УПФУ в Запорізькому районі Запорізької  області № 180 від 21.09.2009 р. ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»  звернулося  до суду.  

Вислухавши пояснення представників сторін,  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні  вимоги підлягають  задоволенню, виходячи з наступного.  

Із змісту  оскаржуваного рішення № 180 від 21.09.2009 р. вбачається, що воно  прийнято на підставі п. 11 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».  

 Пунктом 11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

 При цьому вказаний  пункт  не визначає порядок  застосування такого  штрафу.  

 Згідно з п. 13 ст. 106 Закону, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених   частинами дев'ятою і десятою цієї статті  , посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

 Таким чином, Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не визначає, що  штраф у випадку передбаченому п. 11 ст. 106 Закону підлягає застосуванню  до банку шляхом  винесення Пенсійним  фондом відповідного рішення.  

 Більш того, враховуючи, що між  сторонами у справі був  укладений  договір № 13-09і  від 15.01.2009 р. де ст. 6 передбачає право УПФУ застосовувати до банку штраф за несвоєчасне повернення на банківські  рахунки органів Фонду сум  коштів, не використаних для  здійснення  пенсійних  виплат, то відповідач  мав  право  звернутися  до суду в порядку  господарського судочинства  з вимогами  про стягнення з банку  штрафу за неналежне  виконання договірних зобов’язань.  

 До того ж, в акті  перевірки, на підставі якого  приймалося  оскаржуване  рішення, перевіряючими було  встановлено  саме  порушення банком  договірних  зобов’язань, а не вимог ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

 Відповідно до положень ст. 19 Конституції  України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення прийнято у спосіб не передбачений  чинним  законодавством.

При цьому суд вважає  безпідставним  посилання позивача  на положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками  та застрахованими  особами  внесків на загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування, оскільки відповідно до п. 1.2 ця Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах. В даному випадку, банк не є ані  страхувальником, ані  застрахованою особою.  

 Крім того, 07.10.2008 р. постановою Правління НБУ № 308 «Про призначення тимчасової  адміністрації  у Акціонерному  комерційному  промислово-інвестиційному  банку» прийнято рішення щодо призначення  тимчасової  адміністрації та з метою створення сприятливих умов  для відновлення  фінансового  стану банку, був введений  мораторій на задоволення вимог  кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 р. п 06.04.2009 р.  

 Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції чинній  на час введення мораторію у позивача), мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.  

 Протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;  

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

 Згідно з ч. 5 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську  діяльність» (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) з моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов'язань, які виникли під час дії мораторію, - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.

 Системний  аналіз  вказаної  норми  дає підстави стверджувати, що нарахування економічних санкцій, щодо  зобов’язань, які  виникли  під час  дії мораторію можливе  лише  в тому  випадку, коли  саме  зобов’язання після закінчення  дії  мораторію, ще  залишилось не виконаним.       

 Вказане  підтверджується  також тим, що  нарахування неустойки (штрафу, пені) проводиться  на відповідну  суму  основного  зобов’язання, яке до  часу  нарахування ще  існує.  

 Оскільки  позивач  виконав свої зобов’язання  по поверненню сум  пенсійних коштів  на рахунок  Управління Пенсійного  фонду  України в Запорізькому районі Запорізької  області в період  дії  мораторію, то штраф  не може  бути застосований після  закінчення  строку дії  мораторію.    

 З огляду  на викладене, заперечення  відповідача в цій  частині не відповідають  дійсності.  

 Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що затримка у перерахувані грошових  коштів банком не була  спричинена введенням  мораторію.  

Суд зазначає, що у зв’язку із  введенням мораторію,  20.10.2008 р. у банку був запроваджений новий порядок здійснення розрахунків філіями Промінвестбанку через розрахункову палату в умовах дії тимчасової адміністрації. При цьому розрахунки між контрагентами в інші банки здійснювалися в межах кореспондентського рахунку Промінвестбанку в Національному банку України і в черзі, яка визначалася тимчасовим адміністратором по видах платежів (Лист Тимчасового адміністратора № ТА-82 від 20.10.2008 р.).

Нарахована сума пенсії, у розмірі 1 356,89 грн., яка була отримана філією               13.01.2009 р., списана - 14.01.2009 р. та повернута Управлінню 15.01.2009 р., що підтверджується меморіальним ордером № 60.

Виконання банком міжбанківського безготівкового переказу грошових коштів, відповідно до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ 16.08.2006 року № 320 здійснюється через кореспондентський рахунок банку, який належить банку.

У зв'язку з черговістю проведення платежів через розрахункову палату Промінвестбанку в Національному банку України, яка визначалася Тимчасовим адміністратором, на банківські рахунки Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області, своєчасно відправлені філією кошти у розмірі                             1 356,89 грн., були зараховані несвоєчасно.

 Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності  суб’єктів  владних  повноважень адміністративні суди  перевіряють, чи прийняті  (вчинені) вони:

1.   на підставі, у межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2.   з використанням повноваження з метою, з якою  це повноваження надано;

3.   обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх  обставин, що  мають значення  для прийняття рішення (вчинення  дії);

4.   безсторонньо (неупереджено);  

5.   добросовісно;

6.   розсудливо;

7.   з дотриманням принципу рівності перед  законом, запобігаючи несправедливій  дискримінації;  

8.   пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного  балансу між  будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та  інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване  це рішення (дія);

9.   з урахуванням права  особи  на участь у  процесі прийняття рішення;

10.   своєчасно, тобто  протягом розумного строку.  

 Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних  повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного позову.  

 Враховуючи вищевикладене, а також те,  що відповідачем не доведено  правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного  рішення, позовні  вимоги  Публічного акціонерного товариства «Акціонерний  комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Запоріжжя» у справі  підлягають задоволенню, а рішення № 180 від 21.09.2009 р. – нечинним.    

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо  судове  рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних  повноважень, суд присуджує  всі  здійсненні нею  документально підтверджені судові  витрати з Державного бюджету України (або  відповідного місцевого бюджету, якщо іншою  стороною був  орган  місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).  

 На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ  :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний  комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Запоріжжя» до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому  районі Запорізької  області про визнання нечинним рішення  про застосування фінансових  санкцій, - задовольнити повністю.    

Визнати нечинним  рішення № 180 Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької  області від 21.09.2009 р. про застосування фінансових  санкцій  до Акціонерного  комерційного  промислово-інвестиційного  банку за несвоєчасне повернення на банківські  рахунки органів Пенсійного фонду України  сум коштів, не використаних для  здійснення пенсійних  виплат.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь  «Акціонерний  комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Запоріжжя» (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.20а, код ЄДРПОУ 09313350)               3,40  грн. судового  збору.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному  обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

 Суддя                          (підпис)                Н.В. Стрельнікова

Постанову складено у повному  обсязі 27 жовтня 2009 р.

Постанова не набрала  законної сили

Суддя                                              Н.В. Стрельнікова