№ 2-а- 808/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2009 року Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Дзямко О.П., . розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області, про зобов'язання вчинення дій по нарахуванню та виплаті надбавки до пенсії, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області (надалі - відповідач), в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області (надалі - УПФУ) щодо нездійснення перерахунку та невиплати надбавки до пенсії згідно до Закону України " Про соціальний захист дітей війни" (надалі - Закон), зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити надбавку до пенсії, згідно з вищезазначеним Законом за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вимоги мотивовані тим, що позивач має статус "Діти війни" та згідно з положеннями Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006р має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Але ПФУ м. Енергодар зазначені виплати не здійснювали у 2006-2008 роках у відповідності з Законом, в наслідок чого він звернувся до суду за захистом порушеного права.
Позивач у судове засідання не з'явився, просить справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, просять справу розглянути без участі їх представника, про що повідомили суд письмово. Згідно наданих суду письмових заперечень відповідачем, , позовні вимоги не визнають. Зазначають, що ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено джерело фінансування соціальних виплат, а саме - за рахунок коштів державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду. П. 9 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 р. № 1261 передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Крім того вважають, що законодавством України до 01.01.2008 р. не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсій, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто відсутність законних підстав щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії. Також вважає, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду і наполягають на відмові у задоволенні зазначеного адміністративного позову відповідно до ст. 100 КАС України.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом (а.с. 5), пенсійним посвідченням з відповідною відміткою в ньому (а.с.4), у зв'язку з чим має статус "дитина війни" і відноситься до категорії громадян, які мають право на отримання підвищення пенсії, яке передбачено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни").
Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV. Але З.У. від 22 березня 2006 року №3367-IV «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 зазначеного закону, тобто було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року. Відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни». Із цих підстав суд вважає вимога позивача в частині здійснення перерахунку та сплати за 2006р. надбавки до пенсії безпідставною і задоволенню не підлягає.
Стосовно вимоги по виплатам за 2007 рік суд приходить до слідуючого.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6 рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вищезазначеного Рішення, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом. Тому суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону № 2195-IV позивачу з 09.07.2007р по 31.12.2007р включно і вимоги позивача щодо перерахування йому пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону підлягають задоволенню частково - з 09.07.2007р по 31.12.2007р включно.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
З тих же підстав, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача , щодо перерахунку та виплати пенсії в розмірі , передбаченому ст.. 6 Закону з 22.05.2008р по 31.12.2008р включно.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
У своїх запереченнях, та відмовляючи позивачу в виплаті та перерахунку пенсії у відповідності зі ст..6 Закону №2195-ІV., відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня - 48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн.
У відповідності до ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, починаючи з 22 травня 2008 року відповідач неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував.
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, суд не може прийняти до уваги, так яки згідно до ст. 22 Конституції України, відсутність асигнувань не позбавляє позивача права на соціальну допомогу, оскільки відповідно до цієї норми звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення до чинних законів не допускається.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
У відповідності до ст. 99 КАС України звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст. 100 КАС України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач в своєму запереченні на позов наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог в частині донарахування щомісячної державної соціальної допомоги.
В позовній заяві позивач ставить вимогу стосовно відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27.07.2007р.
Позивач звернувся з позовом до суду в жовтні 2009 року, тобто не в межах встановленого ст. 99 КАС України річного строку, але суд бере до уваги похилий вік позивача, його юридичну необізнаність, стан здоров’я і вважає за можливе поновити строк для звернення щодо захисту своїх прав та інтересів, визнавши причини пропуску поважними.
Питання про розмір такого роду виплат відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду.
Керуючись ст.ст.19,124,152 Конституції України, ст.9,11,60,69-70,86,99, 122, 158,160,163,186,254 КАС України; ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 61,69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007р., рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 року , ст.19,22,152 Конституції України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі надбавки до пенсії згідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня постановлення рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя