2а-10905/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2009 року м.Донецьк
Кіровський районний суд міста Донецька у складі: головуючої судді Ларіної Н.О. при секретарі Мінченковій С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Волноваського взводу прапорщик міліції ОСОБА_2, ВДАІ м.Донецька про визнання дій та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
28 вересня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Волноваського взводу прапорщик міліції ОСОБА_2, ВДАІ м.Донецька про визнання дій та скасування постанови про скасування постанови АН 044037 від 19.09.2009 року, по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на ОСОБА_1, було накладено штраф у розмірі 255 гривень за ст. 122 ч.1 КУпАП.
19 вересня 2009 року позивач, на відповідній правовій підставі (МПК згідно запису у свідоцтво про реєстрацію ТЗ), керуючи належним його дружині, ОСОБА_3, на праві власності автомобілем НОМЕР_1, рухався по автомобільній дорозі Донецьк - Маріуполь. На 165 км. вказаної автомобільної дороги його зупинив наряд ДПС, в склад якого входив відповідач, у зв‘язку з тим, що позивач начебто порушив вимоги Правил дорожнього руху, саме «в с Новотроїцьке, перевищив швидкість руху на 22 км/год, тобто рухався зі швидкістю 82 км/год».
У зв‘язку з цим, відносно позивача було складено Протокол про адміністративне порушення серія АН № 090280, в якому зафіксовано, що швидкість вимірювалася приладом «Беркут» 0601164. Позивач не погодився з вказаним протоколом, про що в протоколі зробив відповідний запис.
Незважаючи на заперечення позивача стосовно відомостей в протоколі, відповідачем була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення АН 044037 від 19.09.2009 року, згідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі двісті п’ятдесят п’янять гривень.
Позивач вважає дії відповідача по складанню відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення протиправним, а винесену ним постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Просив суд визнати дії відповідача інспектора ДПС Волноваського взводу прапорщика міліції ОСОБА_2 по складанню відносно мене, ОСОБА_1, протоколу АН № 090280 про адміністративне правопорушення від 19.09.2009 року протиправним; постанову АН 044037 від 19.09.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 255 гривень скасувати.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги і надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідачі у судове засідання не з‘явився про час та місце розгляду були повідомлені належним чином.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб‘єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1.09.2005 року, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 288 КУпАП зі змінами та доповненнями від 24.09.2008 року, які набрали чинності з 17.11.2008 року, постанову іншого органу( посадової особи) - про накладення
адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( КАСУ) з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративній справі про протиправність рішеньё дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено що, під час винесення постанови АН 044037 від 19.09.2009 року в матеріалах справи при притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутня будь-яка інформація про технічну документацію (сертифікати відповідності, посвідчення про якість, тощо), яку має прилад, за допомогою якого було зафіксовано швидкість транспортного засобу позивача і чи має він її взагалі.
Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, але відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності винесеної їм постанови АН 044037 від 19.09.2009 року про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 258 ч.6 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису або засобів фото – і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст..14-1 ч.1 КУпАП до адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, якщо порушення зафіксовано працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, які мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, або засобами фото – і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст..251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку визначається наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його скоєнні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються у тому числі, показанням технічним приборів і технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки , відеозапису або засобів фото- та кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що застосовуються для забезпечення безпеки дорожнього руху.
У відповідності до ст. ст. 10 – 15 Закону України «про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій результат можу бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Факт наявності перевищення швидкості водієм автомобіля «Хонда» реєстраційний номер НОМЕР_2 був наданий звіт пристроєм «Візір» № 0812493 Але не було вказано, що він належним чином завірений печаткою, не наданий допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для їх використання, розмір похибок вимірювань, тому у суду виникає сумнів щодо достовірності цих обставин відповідності нормативних актів МВС при фіксації швидкості.
Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог п. 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України 27.03.2009 N 111 забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну. В матеріалах адміністративної справи відсутня будь-яка інформація та будь-яків документи про наявність у приладу, яким велася фіксація швидкості відповідачем, свідоцтв про метрологічну повірку.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України 26.02.2009 N 77 розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок (стаття 279 КУпАП) ( 80732-10 ). Крім того, при винесенні відносно мене постанови АЕ 021165 відповідачем було порушений цілий ряд статей КУпАП, а саме розгляду та підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення не було взагалі - все обмежилося лише складанням оскаржуваної постанови відповідачем. Так в порушення вимог ст. 278 КУпАП були не розглянуті питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Мені взагалі не були роз‘ясненні мої права, передбачені 268 КУпАП, а саме, те що я, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності маю право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Таким чином, постанова АН 044037 від 19.09.2009 року є незаконною у зв‘язку з тим, що я був позбавлений права на захист, а розгляд справи взагалі не проводився.
Крім того, судом встановлено, що як вбачається з наданої до суду копії постанови по справі про адміністративне правопорушення, не зазначено чи сертифікований вказаний прилад «Беркут» 0601164, яким чином він встановлений на даній ділянці дороги та на підставі яких правовстановлюючих документів.
Також прилад «Беркут», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР України не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходится у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, їх режими, кут огляду приладу, тощо) Між тим, ст.14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велась саме засобами фото – кіно – або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.
Згідно розділу 2 Інструкції до вимірювачу швидкості «Візір» прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний.
Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль.
Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана на зображенні доданого до постанови належить саме до автомобіля позивача.
З урахуванням викладеного, суд визнає неправомірними дії відповідача щодо складання адміністративного протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення та скасовує вказану постанову.
Таким чином судом встановлено, що відповідачем по справі відповідно до вимог ст. 71 КАС України не доведено , що ним правомірно було винесено постанову АН 044037 від 19.09.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП і правомірно наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, і що ця особа була правомірно притягнута до адміністративної відповідальності, також відповідачем жодного доказу у спростування доводів позивача надано не було, і ним не було доведено в судовому засіданні що ОСОБА_1 19.09.2009 року керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_3, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, тому суд вважає необхідним адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Волноваського взводу прапорщик міліції ОСОБА_2 про скасування постанови задовольнити, визнати дії відповідача № 1 по складанню відносно ОСОБА_1, протоколу АН № 090280 про адміністративне правопорушення від 19.09.2009 року протиправними та скасувати постанову АН 044037 від 19.09.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 104, 105, 158, 159, 160, 161,162,163 Кодексу Адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 222, ст. 251, ч. 2 ст. 254, ч. 6 ст. 258, 287, ч.3 ст. 288, 289 Кодексу про адміністративні правопорушення України, п. 2.12 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, п. 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Волноваського взводу прапорщик міліції ОСОБА_2 про скасування постанови – задовольнити частково.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 19.09.2009 року № АН 044037 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.
В решті позивних вимог ОСОБА_1 – відмовити
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова надрукована суддею одноособово в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя Н.О.Ларіна