Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2256 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції –Петушков С.А.
Категорія –30 Доповідач – Потапенко В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді – Черненка В.В.
Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Животовській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до МВ ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області про відшкодування шкоди, завданої діями органу державної влади , -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до МВ ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції про відшкодування шкоди, завданої діями органу державної влади . Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 червня 2009 року залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області . Позивач просила визнати дії МВ ДВС ОМРУЮ незаконними, упередженими та такими, що порушують її право приватної власності ; зобов’язати МВ ДВС ОМРУЮ скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2008 року та вважати її сфальсифікованою ; зобов’язати МВ ДВС ОМРУЮ виплатити їй усі кошти , що не визнані кредиторською заборгованістю державного бюджету – 338 грн. ; стягнути із МВ ДВС ОМРУЮ на її користь в рахунок відшкодування шкоди 4000 грн. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2009 року у задоволенні позову відмовлено. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2009 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є протиправним та неправосудним. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку
2
апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено, що Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 17.02.2005 року було видано виконавчий лист № 2-5687/2004 про стягнення на користь позивача з управління освіти Олександрійської міської ради 1701,86 грн. щомісячної надбавки за вислугу років, 570 грн. коштів на оздоровлення, 693,12 грн. компенсації втрати частини заробітку, 266,36 грн. надбавки за вислугу років, 750.00 грн. у відшкодування моральної шкоди, 80 грн. витрат на юридичну допомогу, а всього 4061,34 грн. Із вказаних коштів не визнано кредиторською заборгованістю держави 693,12 грн. компенсації втрати частини заробітку, 266,36 грн. надбавки за вислугу років, 750.00 грн. у відшкодування моральної шкоди, 80 грн. витрат на юридичну допомогу , а всього 1789,48 грн. Вказана сума стягнута ДВС. В довідці про нарахування коштів згідно ЗУ «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» вказана сума 1952,83 грн., яка не відповідає сумі , яка є кредиторською заборгованістю державного бюджету, визначеній рішенням суду від 26.11.2004 року і складається із 1701,86 грн. щомісячної надбавки за вислугу років , 570 грн на оздоровлення та разом становить 2271,86 грн. З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» , суд першої інстанції дійшов висновку , що позов не підлягає задоволенню , оскільки дії ДВС є законними. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності передбачених законом підстав для задоволення позову , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного. Статтею 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів визнано кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років та на оздоровлення . Статтею 2 цього Закону передбачено , що кредиторська заборгованість Державного бюджету України , встановлена статтею 1 цього Закону , є обов’язковою до погашення і погашається протягом п’яти років рівними частинами. Відповідно до ст. 5 Закону кредиторська заборгованість погашається працівниками помісячно разом із виплатою поточної заробітної плати. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 6 грудня 2004 року стягнуто на користь позивача з управління освіти Олександрійської міської ради 4061 грн.34 коп. , з яких 1701,86 грн. щомісячної надбавки за вислугу років та 570 грн. коштів на оздоровлення , а всього разом 2271.86 грн. – віднесено до кредиторської заборгованості Державного бюджету України і відповідно повинні виплачуватися позивачці в порядку , визначеному Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів. Стягнута судом на користь позивачки 693,12 грн. компенсація втрати частини заробітку у сумі 693.12 грн., надбавка за вислугу років у сумі 266.36 грн., 750.00 грн. у відшкодування моральної шкоди, 80 грн. витрат на юридичну допомогу, а всього у сумі 1789.48 грн. не відноситься до кредиторської заборгованості і повинна бути стягнута з боржника відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» , що і було зроблено органами ДВС. У випадку розбіжностей у сумах , визначених судом 2271.86 грн. та віднесених до кредиторської заборгованості Державного бюджету України та визначених у довідці управління освіти Олександрійської міської ради у сумі 1952.83 грн. ( ас.32) , позивачка повинна була оскаржувати розмір кредиторської заборгованості , визначеної управлінням освіти , а не оскаржувати з цього приводу дії ДВС. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачка отримала не 1952.83 грн. , як визначено у довідці управління освіти , а 1612,50 грн. , є безпідставними, оскільки такі вимоги у
3
суді першої інстанції не заявлялися і судом не вирішувалися . Крім цього ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.12.2008 року провадження за позовом ОСОБА_1. до управління освіти Олександрійської міської ради закрито. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити . Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий – суддя
Судді :