Апеляційний суд Кіровоградської області

   ------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 22-2145, 2009р.     Головуючий у І інстанції – Забуранний Р.А.,

   Категорія   46,48                    Доповідач - Черниш Т.В.

                                 У Х В А Л А

                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 11 листопада 2009 року                     Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                       головуючого – Кривохижі В.І.,

                                                                  суддів  - Голованя А.М..,

                                                                                 Черниш Т.В.,

                                                         при секретарі  Салабай М.В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду від 15 липня 2009 року,

                                  в с т а н о в и л а  :

7 травня 2009 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на своє утримання по ј частині заробітку відповідача щомісячно, мотивуючи позовні вимоги тим, що він навчається на  першому курсі Харківського університету  цивільного захисту України на денному відділенні за рахунок платних послуг, стипендії не отримує, проживає в гуртожитку, потребує матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням, а  відповідач як батько відмовляється надавати таку допомогу, хоч має  змогу.

Рішенням Новомиргородського районного суду від 15 липня 2009 року  в задоволенні позову відмовлено.

 Оскаржуючи зазначене рішення, позивач просив його скасувати і  справу передати на новий розгляд. Зазначав, зокрема, що висновок суду про неспроможність відповідача сплачувати аліменти  ґрунтується на сумнівних доказах, не відповідає фактичним обставинам справи.

 В судовому засіданні апеляційної інстанції  ОСОБА_1 повністю підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача  ці доводи заперечувала, стверджуючи про доведеність факту неспроможності ОСОБА_2. брати участь у фінансуванні подальшої освіти сина.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що  скарга підлягає  задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач є батьком   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який 1 вересня 2008 року був зарахований на денне відділення Харківського  університету цивільного захисту України, де навчається за рахунок платних послуг, стипендії не отримує, проживає в гуртожитку. Термін закінчення навчального закладу 30 червня 2012 року (а.с. 4,9).

Встановивши за таких обставин, що  ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням, суд визнав, що відповідач як батько не спроможний надавати синові таку допомогу, і в позові відмовив. При цьому керувався тим, що на утриманні  ОСОБА_2. знаходиться його дружина, її 20-річна дочка, а також його мати ОСОБА_3 1935 року народження, яка у зв’язку з хворобою проживає з ним, на її утримання він за рішенням Добровеличківського районного суду від  26 травня 2009 року  виплачує аліменти у розмірі 50% від заробітку.

Проте покладений в основу рішення висновок про відсутність передбачених ст. 199 СК правових підстав для покладення на відповідача обов’язку утримувати повнолітнього сина, брати участь у його подальшому навчанні не можна визнати  обґрунтованим, оскільки суд не дав належної юридичної оцінки доводам сторін, доказам, на які вони посилались на підтвердження своїх  вимог та заперечень.

Крім того, пославшись на сплату відповідачем  аліментів за судовим рішенням на утримання матері ОСОБА_3, суд не вирішив питання про залучення її до участі у справі. Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі пред’явлення до особи, яка вже сплачує аліменти, позову про стягнення їх на дитину (дітей) від іншої матері або утримання на інших осіб суд має вчиняти передбачені ч. 3 ст. 36 ЦПК дії щодо залучення одержувача аліментів до участі у справі. Суд розглянув справу, не залучивши ОСОБА_3 до участі в справі, що відповідно до п.4 ч. 1  ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду  з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені недоліки.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах

                              У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2009 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий  

          Судді