Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22- 1917 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції –Мумига І.М.
Категорія – 51 Доповідач – Потапенко В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді – Черненка В.В.
Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Животовській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Мар’ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області , третя особа ОСОБА_1 про оскарження дисциплінарного стягнення , -
ВСТАНОВИЛА:
19 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до Мар’ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області , третя особа ОСОБА_1, та суд винести рішення про визнання недійсним наказу та розпорядження № 10 від 15 серпня 2008 року ( з наступними змінами ) про покладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення нею трудової дисципліни та про скасування цього стягнення . Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним розпорядження № 10 від 15 серпня 2008 року ( з наступними змінами ) про покладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення нею трудової дисципліни та скасовано це стягнення , в скасуванні наказу відмовлено. Стягнуто судові витрати. У апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2009 року та ухвалити нове рішення , яким повністю відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено , що з 01 листопада 2007 року ОСОБА_2 прийнята на посаду завідуючої Зеленівським сільським клубом у порядку переводу з відділу культури і туризму Компаніївської райдержадміністрації, що підтверджується записом у трудовій книжці та розпорядженням сільського голови № 1 від цієї дати. Тимчасовий графік роботи Зеленівського сільського клубу за 2008 рік, затверджений розпорядженням сільського голови Грицаєнко не містить посилання на реєстраційні дані розпорядження, повну дату та не затверджений відбитком мастичної печатки сільської ради, не
2
підписаний позивачем. У книзі № 2 розпоряджень сільського голови з особового складу, розпочатої у листопаді 2007 року на аркуші 4 розташовано розпорядження № 10 від 15 серпня 2008 року, яким «за систематичне порушення графіка роботи , за поведінку у побуті, несумісну зі званням працівника культури , на позивача накладено стягнення – оголошена догана . Жодних відміток про зміну цього розпорядження іншим розпорядженням в книзі не вчинено. Розпорядженням № 17 від 26 грудня 2008 року «Про внесення змін до тексту розпорядження від 15 серпня 2008 року № 10 зазначено :»за систематичне порушення графіку роботи клубного закладу , вираж. В прогулах без поважної причини 2.07.08., 15.08.08. згідно актів перевірки завідуючій клубом ОСОБА_2 оголосити догану та вилучити з тексту догани від 15 серпня № 10 слідуючі слова «за поведінку в побуті несумісну зі званням працівника культури». Враховуючи вищезазначені обставини , з посиланням на ст.ст. 140, 141, 148,149,150,231,232, 234 КЗпП України , суд першої інстанції дійшов висновку , що до позивача безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни , оскільки останнє є недоведеним. При цьому суд зазначив, що не можна вважати акт від 19.07.2008 року таким , що фіксує порушення ОСОБА_2 порушення трудової дисципліни , оскільки допитаний як свідок ОСОБА_4. , який підписував акт, не підтвердив факт перевірки у цей день клубу у с. Зелене. Також не є доказом вчинення порушення графіку роботи Зеленівського сільського клубу акт перевірки роботи цього закладу від 02.07.2008 року , складений ОСОБА_1. і ОСОБА_3. , так як тимчасовий графік роботи клубного закладу до працівника не був доведений у встановленому порядку. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги щодо неконкретності позовних вимог , колегія суддів вважає обгрунтованими , але такими , що не спростовують висновків суду першої інстанції. Під час розгляду справи , суд першої інстанції правильно встановив, що догану позивачці було оголошено у розпорядженні № 10 від 15.08.2008 року. З змісту мотивувальної частини рішення вбачається , що суд досліджував саме законність покладення на позивачку дисциплінарного стягнення , оголошеного вищезазначеним розпорядженням сільського голови. Щодо вимоги позовної заяви про визнання недійсним наказу та розпорядження , а не визнання його незаконним необхідно зазначити , що суд першої інстанції розглядав саме наявність законних підстав для дисциплінарного стягнення та застосував наслідки саме незаконного розпорядження, а не недійсного. Ці обставини також не дають підстав для висновку про незаконність прийнятого судом рішення. Не є обгрунтованими і доводи скарги щодо порушення позивачкою ст.81 ЦПК України , а судом ст. 119, 121 ЦПК України , оскільки вирішення цих питань входить до компетенції суду і не залежить від думки учасників судового розгляду. Скарга в частині порушення позивачкою строку звернення до суду відповідно до ст. 233 КЗпП України також не може бути визнана обґрунтованою, оскільки ОСОБА_2 у позовній заяві просила суд про продовження строку для звернення до суду . Досліджуючи дану обставину , суд першої інстанції дійшов висновку , що позивачка не пропустила строк звернення до суду , оскільки про порушення свого права вона взнала тільки 18 листопада 2008 року. Цей висновок суду обгрунтований , а скаржник не надав доказів на спростування цього висновку. Крім цього слід зазначити , що до трудових правовідносин неможливо застосовувати норми ЦК України щодо наслідків спливу позовної давності. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.
3
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити. Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий – суддя
Судді :