У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Горблянського Я.Д., Павлишиної А.Т.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, неустойки за прострочення сплати аліментів та моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2008 року та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі ј частини всіх видів доходів з часу подання позову до суду - 10.02.2005 року та до набуття повноліття ОСОБА_3. (ІНФОРМАЦІЯ_1 народження) але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку із зарахуванням аліментних платежів оплачених відповідачем за ухвалою суду від 20.04.2005 року по даній справі.
В решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням того ж суду від 02 квітня 2009 року задоволено частково заяву ОСОБА_1. про постановлення додаткового рішення.
Доповнено рішення у справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3. 20.09.1988 р. н. у розмірі ѕ з усіх видів доходів з січня 2000 до досягнення дочкою 23 років, стягнення аліментів за минулий _____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1378/2009 р. Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Категорія 48 Доповідач Пнівчук О.В.
час в сумі 10000 грн. від ведення підсобного господарства, 37801,51 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, 50000 грн. моральної шкоди від 21.04.2008 року.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. аліменти на утримання дочки ОСОБА_3., 20.09.1988р.н. в розмірі ѕ усіх видів доходів, починаючи з січня 2000 року до повноліття та вимоги про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі ѕ усіх видів доходів, починаючи з дня повноліття до досягнення 23 років – відмовлено.
В решті вимог заяви ОСОБА_1. відмовлено.
На дані рішення ОСОБА_1. подала апеляційні скарги.
Апелянт зазначила, що при ухваленні рішень судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, належним чином не з»ясовано обставини справи, а також порушено її право на справедливий судовий розгляд.
Так, судом відхилено її клопотання про витребування з сільської ради довідки про розмір земельної ділянки, яка числиться за двором ОСОБА_2, акту обстеження його житлових та матеріально побутових умов, які б служили доказом його реальних доходів. Крім того, суд проігнорував неодноразове визнання відповідачем позову про стягнення аліментів до повноліття в повному обсязі, а також не ухвалив рішення стосовно позовної вимоги про стягнення аліментів за минулий період до часу звернення з позовом до суду, не допитав її в якості свідка щодо обставин, які мають значення для справи.
Апелянт зазначила також, що суд не повідомивши її належним чином про час і місце судового засідання, постановив додаткове рішення у її відсутності.
Крім того, на думку апелянтки, суд ухвалив рішення аналогічне рішенню від 09.07.2008 року, яке скасоване Апеляційним судом. Суд першої інстанції повторно скасував своє ж рішення від 21.04.2008 року в частині стягнення аліментів з дати звернення до суду і до повноліття. Суд обмежився лише зазначенням про задоволення заяви частково, однак не вказав висновки по суті вимог та не дав правової оцінки встановленим обставинам справи, які підтверджені доказами та не взяв до уваги визнання відповідачем позову про стягнення аліментів до повноліття.
Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просила рішення суду скасувати , а справу направити на новий судовий розгляд.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1. вимоги апеляційних скарг підтримала, відповідач ОСОБА_2 заперечив доводи апеляційних скарг.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1. про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідно до вимог ст.ст. 180, 181 Сімейного Кодексу України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував свої обов»язки по утриманню дочки ОСОБА_3, а тому кошти на утримання дочки присуджено у частці від його доходу. При визначенні розміру стягнення аліментів судом взято до уваги матеріальний стан відповідача, сторони позивача та інші обставини справи та обґрунтовано стягнуто аліменти в розмірі ј частини всіх видів доходів ОСОБА_2 з часу пред»явлення позову – 10 лютого 2005 року до досягнення дочкою повноліття.
Позовні вимоги ОСОБА_1. про стягнення аліментів на утримання дочки за минулий період, починаючи з січня 2000 року, не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до вимог ст. 191 СК України нею не представлено доказів того, вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв»язку з ухиленням відповідача від їх сплати.
Доводи апелянтки про те, що судом необґрунтовано відхилено її клопотання про витребування з сільської ради довідки про розмір земельної ділянки яка числиться за двором відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявна довідка Угринівської сільської ради від 16.05.2005 року про те, що ОСОБА_2. земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та для присадиби не виділялися (а. с. 50).
Відповідно до вимог ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Позивачка ОСОБА_1. подала заяву про ухвалення додаткового рішення з приводу її позовної вимоги про стягнення аліментів за минулий період, додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2009 року відмовлено в задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Відповідно до ч.3 ст. 220 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов»язковою.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачці надіслано повідомлення про розгляд її заяви про ухвалення додаткового рішення 02.04.2009 року, однак не вручено через відсутність ОСОБА_1. за місцем проживання (а. с. 162). Беручи до уваги, що з приводу позовної вимоги про стягнення аліментів за минулий період сторони подавали докази і давали пояснення, то судом ухвалено додаткове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. Доводи апелянтки про те, що додаткове рішення суду не відповідає рішенню суду по даній справі від 21.04.2008 року не заслуговують на увагу.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2008 року та додаткове рішення того ж суду від 02 квітня 2009 року залишити без зміни..
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: Я.Д. Горблянський
А.Т. Павлишина