Справа № 2а-248/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2009 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді : Битківського Л.М.
з участю секретаря Пилипонюк К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення щодо відмови у виплаті в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та про стягнення недоплачених коштів в сумі 14567,81 грн., -
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації в якому поставила питання про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті заборгованості з державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку за період з березня 2006 року по січень 2009 року та просила стягнути недоплачені кошти в сумі 14567,81 грн.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила сина ОСОБА_2. Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» їй з березня 2006 року було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку. Розмір вказаної допомоги мав відповідати розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом для дітей віком до 6 років. Законами України про Державний бюджет на 2007, 2008 роки було встановлено прожитковий мінімум. Однак, тим же Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та аналогічними Законами про Державний бюджет на 2008 рік суттєво зменшено розмір виплати даного виду допомоги. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною. Виходячи з встановленого Законом рівня прожиткового мінімуму, позивачка зазначила, що з березня 2007 по січень 2009 року їй не доплачено допомогу на дину в сумі 14567,81 грн.
Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації подало заперечення на позовні вимоги позивачки, в якому зазначило, що виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку УПСЗН проводяться з березня 2006 року на підставі Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми». При виплаті цього виду соціальної допомоги відповідач виходив з того, що ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім‘ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 28.12.2007 року до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» внесено зміни, відповідно до яких у 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім‘ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Саме з такого розрахунку УПСЗН виходило при виплаті допомоги в 2008 році. Крім того, зазначили, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду за захистом порушеного права. Просили в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав з викладених в позовній заяві підстав. Вказав, що відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законодавчих актів не допускається звуження існуючих прав. Обмеження розміру допомоги, яка виплачується державою на утримання дитини вважає обмеженням права на соціальний захист. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, про час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які подані у розпорядження суду, з’ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину і відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» має право на одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, що відповідачем не оспорюється, тому на підставі ст.72 ч.3 КАС України доказуванню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім‘ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема абзац 3 ч.2 ст. 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім‘ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.3 цього Рішення, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України такого рішення.
Тому, з часу ухвалення згаданого Рішення Конституційним Судом України, відповідач діяв протиправно, продовжуючи виплату коштів, посилаючись на норму Закону, визнану неконституційною.
Проте, заявлені вимоги заявниці про стягнення недоплаченої допомоги за 2006, 2007 рік задоволенню не підлягають, оскільки ст.99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Оскільки позивачка звернулась до суду в червні 2009 року, то суд вважає, що нею пропущено строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права. При цьому посилання позивача на те, що про порушення свого права вона довідалась лише з публікації в газеті «Експрес» не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки про розмір одержуваної допомоги позивачці було відомо щомісячно при отриманні коштів, а рішення Конституційного суду України 27.07.2007 року було оприлюднене у Офіційному віснику України №52 за 2007 рік, та у інших періодичних виданнях.
Стосовно заявлених вимог про стягнення недоплачених коштів за період з січня по грудень 2008 року та за січень 2009 року, то вони задоволенню не підлягають. Судом встановлено, що Законом України від 28.12.2007 року до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» внесено зміни, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім‘ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Одночасно, в ч.3 розділу 8 Прикінцеві положення, цього Закону, визначено, що з 1 січня 2008 року допомога нараховується виходячи з 50 відсотків прожиткового мінімуму, а з 01.01.2009 року виходячи із 75 відсотків. Саме в такому розмірі і виплачувалась відповідачем соціальна допомога позивачці. Наведені вище зміни до Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» неконституційними не визнавались.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.159, 163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення щодо відмови у виплаті в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, про зобов‘язання провести перерахунок та про стягнення недоплачених коштів в сумі 14567,81 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий