У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Бідочко Н.П., Вакарук В.М.
секретаря Довжинської Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Коломийського МБТІ про визнання дійсним договору купівлі продажу та визнання права власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Верховинського районного суду від 02 жовтня 2008 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Верховинського районного суду від 02 жовтня 2008 року задоволено позов ОСОБА_1. Визнано дійсним договір купівлі-продажу 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12 вересня 2005 року та визнано за ОСОБА_1. право власності на 2/5 частин житлового будинку по вул. Центральній в с. Устеріки Верховинського району вартістю 20000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 155 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На дане рішення представник ОСОБА_3. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд розглянув справу без часті відповідачки, належним чином не повідомивши її про час та місце розгляду справи.
Апелянт зазначив, що ОСОБА_1. є громадянкою Молдови і на час проведення розрахунку за будинок з відповідачем ОСОБА_2. і подання позову до суду перебувала на території України незаконно.
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1341/2009 р. Головуючий у 1 інстанції Данилюк М.П.
Категорія 20 Доповідач Пнівчук О.В.
Крім того, проводила розрахунок в іноземній валюті, що є порушенням законодавства про валютні операції.
Судом першої інстанції неправильно оцінені письмові докази та пояснення свідків, зокрема не надано належної оцінки розписці ОСОБА_2. та поясненням свідків з цього приводу.
Не взято до уваги пояснення відповідача про те, що він з позивачкою мав намір укласти договір довічного утримання.
Суд не врахував розбіжності в поясненнях свідків ОСОБА_1. та її сестри ОСОБА_4. щодо місця передачі грошей.
Крім того, відповідач в розписці зазначив про продаж хати і стайні, в той час як у володінні ОСОБА_2. перебувала тільки частина будинку.
Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянтки ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2. – ОСОБА_5. вимоги апеляційної скарги підтримав, позивачка ОСОБА_1. заперечила доводи апеляційної скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2. належить 2/5, а ОСОБА_3. – 3/5 частини житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1
ОСОБА_1. звернулася з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу 2/5 частин даного житлового будинку з господарськими спорудами, належних на праві власності ОСОБА_2.
Із матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу у відсутності відповідачки ОСОБА_3, яка являється співвласником будинку.
Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1. у відсутності ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, зокрема про розгляд справи її повідомлено через оголошення в пресі – газеті «Галичина».
Однак із таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України відповідач місце проживання або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення в пресі.
Як позивачці ОСОБА_1. так і відповідачу ОСОБА_2. було відомо про те, що відповідачка ОСОБА_3. не проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_1, а фактично проживає у своєї дочки ( та дочки ОСОБА_2.) в м. Києві.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 362 ЦК України продавець частки у праві спільної часткової власності зобов»язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
В матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2. про намір продажу належної йому частки будинку, однак відсутні дані щодо отримання такої заяви ОСОБА_3. А тому, при вирішенні позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу частини будинку обов»язковим є з»ясування питання щодо реалізації переважного права купівлі нерухомого майна іншого співвласника будинку.
Таким чином, суд постановив рішення у відсутності відповідачки ОСОБА_3, яка належним чином не була повідомлена про час та місце розгляду справи, що відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Верховинського районного суду від 02 жовтня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: Н.П. Бідочко
В.М. Вакарук