Справа №2а-1451\09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2009 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі головуючого – судді Кочевої І.В. , при секретарі Вороніній О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправними дій Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та зобов’язання вчинити дії щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни,
В С Т А Н О В И В:
В позові вказано, що позивач народилася 12 лютого 1940 року, тому за віком має статус дитини війни, що підтверджується відповідною відміткою Управління праці та соціального захисту населення Василівської райдержадміністрації у пенсійному посвідченні. Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується пенсія або щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30 % розміру мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач зазначену надбавку до пенсії за 2006, 2007 роки не нарахував і не виплатив, а з 01.01.2008 року почав сплачувати 10% надбавку, що не відповідає вимогам законодавства. В результаті незаконних дій відповідача за 2007 – 2008 роки позивачу не доплачено до пенсії 3059 грн. Враховуючи викладене, позивач просить: визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати 30% підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час з урахуванням 30% підвищення пенсії за віком як дитині війни, зобов’язавши сплатити недоплачену суму за вказаний час з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення, а також з нарахуванням 3% річних від простроченої суми; зобов’язати відповідача виплачувати позивачу після винесення судом рішення в подальшому пенсію з урахуванням підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни; зобов’язати відповідача визначити конкретну суму заборгованості, яка утворилася внаслідок недоплати позивачу щомісячної надбавки до пенсії 30% згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та про індексувати щомісячні суми боргу за весь час прострочення., а також з нарахуванням 3% річних від простроченої суми за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час; поновити строк позовної давності за позовом, як пропущений з поважної причини.
В судове засідання позивач не з`явилася, до початку судового засідання надала заяву з клопотанням про розгляд справи без її участі, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до початку судового засідання надано заяву про розгляд справи участі представника відповідача і заперечення проти позову, відповідно до яких вважає, що в діях ПФУ не має протиправності, оскільки відповідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Таким чином, вважає, що законодавством не визначений механізм реалізації ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, з 01.01.2008 року згідно Державного бюджету України особам, які мають статус дітей війни отримують надбавку в розмірі 10% прожиткового мінімуму. Зазначена надбавка до пенсії виплачена позивачу в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ч.3 ст.122, п.10 ч.1 ст.3 КАС України в порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч.2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України « Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду » №497 від 11.04.2000 року пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджений указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФ в Василівському районі Запорізької області, отримує пенсію за віком та має правовий статус дитини війни, що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року. З 01.01.2008 року по жовтень 2009 року включно позивачу нараховано та сплачено 1077 грн. 30 коп. надбавки до пенсії як «дитині війни», що підтверджено відповідною довідкою.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, що діяла до набрання сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року/ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ф інансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 р. дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік. Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в становлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно п.41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
З огляду на те, що п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , п .41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, в ідповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону; стаття 111, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") , у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру надбавки до пенсії як дитині війни слід керуватися ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. До основних прав і свобод громадянина ст.46 Конституції України зокрема відносить і право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» де ржавні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувалася.
Суд керується вимогами ст.8 КАС України, згідно якої суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права. Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє позивача, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.
Право позивача на отримання надбавки до пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов’язок здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в Василівському районі Запорізької області.
У зв`язку з тим, що згідно ст.99 КАС України встановлений річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, згідно ст.100 КАС України пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи до уваги, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом її прав за період з 01.01.2006 року до 15.10.2008 року, враховуючи, що судом не встановлено, що зазначений строк порушений позивачем з поважних причин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх прав і зобов’язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку суми надбавки до пенсії за вказаний період задоволенню не підлягають.
Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов’язку вчинити дії, пов’язані з перерахунком надбавки до пенсії дитині війни, суд не може здійснювати розрахунок суми надбавки до пенсії позивача, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, а лише має право зобов’язати його вчинити дії щодо перерахунку допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вимоги позивача, щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату надбавки до пенсії з урахуванням 3% річних від простроченої суми для правовідносин, що виникли між сторонами у цій справі, задоволенню не підлягають, оскільки діючим законодавством це не передбачено, вказані вимоги є необґрунтованими. Також є необґрунтованими вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача вчиняти певні дії, пов’язані з виплатою надбавки до пенсії в майбутньому, оскільки доказів порушеного права на майбутнє суду не надано, та суд не вирішую наперед спір з правовідносин, які ще не мають місця.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню лише в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області перерахувати позивачу надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15.10.2008 року по день розгляду справи у суді – 13 листопада 2009 року.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року, «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року, Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», Законом України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України « Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду » №497 від 11.04.2000 року, ст.ст. 11, 71, 94, 161-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправними дій Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та зобов’язання вчинити дії щодо виплати надбавки до пенсії дитині війни – задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни – незаконними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15 жовтня 2008 року по 13 листопада 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позову – відмовити.
Стягнути з бюджету Василівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 на оплату судового збору в сумі 3,40 грн.
Копію постанови негайно направити сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дати її проголошення і поданням після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Кочева І.В.