СПРАВА № 2–1784/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі – Вороніній О.В., за участю представника позивача - Пармузіна А.С., що діє на підставі довіреності, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся з зазначеним позовом до суду та просить: звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 22.01.2007 року, посвідчений Скоріченко А.В., приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області, реєстровий номер № 199 – житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. та складається з : будівлі житлового будинку, позначену на плані літерою «А-1», житловою площею – 82,9 кв.м., загальною площею – 151, 5 кв.м.; гараж «Б-1»; сарай «В-1»; сарай «Г-1», вбиральня «Т», душ «д», огорожа №1,2; басейн №3, замощення «І». Предмет іпотеки належить іпотекодавцю ОСОБА_1. на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого Василівською державною нотаріальною конторою Запорізької області 06.09.1994 року за реєстраційним №1574. Житловий будинок зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 15674939, номер запису 2373, в книзі 19. Позивач просить застосувати процедуру продажу, передбачену ст.38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою покупцем та з наданням банку всіх повноважень продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно з бюро-технічної інвентаризації, нотаріату, тощо, необхідних для здійснення такого продажу, в порядку вказаному в договорі іпотеки №199 від 22.01.2008 року; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №014\17-04\3998-20 від 17.01.2008 року в розмірі 86051 грн. 73 коп.; стягнути з відповідача судові витрати в сумі 890 грн. 51 коп.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1. було укладено кредитний договір, в забезпечення виконання якого укладено іпотечний договір, предметом якого є зазначений вище будинок. Відповідач належним чином не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, не сплачує кошти відповідно до встановлено графіка. Станом на 06.07.2009 року заборгованість по кредитному договору становить 86051 грн. 73 коп.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про що у справі є поштове повідомлення.
Суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача та провести заочний розгляд справи, відповідно до ст.224 ЦПК України, проти чого не заперечує представник позивача.
Вислухавши пояснення представника позивача дослідивши матеріали справи та докази що надані суду позивачем, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Ст.11 ч.2 п.1 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори.
Ст.526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Ст.527 ч.1 ЦК України передбачає, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст.530 ч.1 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.533 ч.1,2 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом, чи іншим нормативно-правовим актом.
Ст.536 ч.2 ЦК України передбачає, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Ст.543 ч.1 ЦК України передбачає право кредитора вимагати виконання обов’язку в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.
Ст.623 ЦК України передбачає обов’язок боржника, який порушив зобов’язання відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Відповідальність боржника за порушення зобов’язання, від якої він не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов’язання - у вигляді сплати пені, неустойки передбачено ст.ст.624, 625 ЦК України.
Ст.1050 ч.2 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України „за кредитним договором... позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки ".
Ст.3 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами. Ст.33 цього ж закону вказує, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ст.39 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що суд при звернення стягнення на предмет іпотеки має право застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку», тобто продаж іпотеко держателем предмета іпотеки будь-якому покупцеві за початковою договірною ціною, визначеною іпотекодавцем та іпотекодержателем.
Як було встановлено у судовому засіданні з пояснень представника позивача та матеріалів справи, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1. було укладено кредитний договір №014\17-04\3998-20 від 17.01.2008 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 74460 грн. на строк – 120 місяців з 17.01.2008 року по 17.01.2018 року, процентна ставка за користування кредитом – 13,5% річних. Кредитний договір складений належним чином та відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідачем було порушено умови кредитного договору в частині своєчасного погашення боргу за кредитним договором, внаслідок чого за ним виникла заборгованість, яку відповідач не оспорював, заперечень проти позову суду не надавав. Заборгованість відповідача підтверджена відповідним розрахунком, письмовою вимогою позивача про повернення заборгованості по кредиту від 23.02.2009 року, яку відповідач отримав 03.03.2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням. В забезпечення виконання вказаного кредитного договору між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір, посвідчений нотаріусом, предметом якого є вищевказаний будинок. Копії договорів – кредитного та іпотечного, завірені належним чином, є у матеріалах справи.
Отже, судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не погашаючи, відповідно до графіка, кредит та відсотки за користування кредитними коштами.
Право позивача вимагати дострокового погашення відповідачем заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадку невиконання відповідачем умов кредитного договору, передбачено п .9.1 кредитного договору.
П.16.3 кредитного договору, укладеного між сторонами, передбачено за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених кредитним договором, сплата відповідачем пені в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов’язань, зазначених в кредитному договорі.
Відповідно до п.1.2 іпотечного договору його предметом є зазначений вище житловий будинок, що належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу.
Відповідно до п.5.2 іпотечного договору позивач набуває право на звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку основного зобов’язання, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань відповідачем за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному чи частковому неповернені у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, або при несплаті, або частковій несплаті у встановлений кредитним договором строк сум процентів.
Таким чином, оскільки відповідач є боржником перед позивачем, допустив не належне виконання укладеного між сторонами кредитного договору, який забезпечений іпотекою, а позивач вимагає звернення стягнення на предмет іпотечного договору, укладеного для забезпечення кредитного договору між сторонами у справі, суд вважає необхідним позов задовольнити повністю – звернути стягнення на предмет іпотечного договору, шляхом запропонованим позивачем, що передбачено укладеним сторонами іпотечним договором.
Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача та вважає необхідним стягнути з нього на користь позивача 860 грн. 51 коп. держмита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які підтверджені квитанціями, загалом на суму890 грн. 51 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 509, 510, 526, 527, 533, 536, 623-625, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 82, 88, 208, 209, 214 -215, 224 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити. Звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 22.01.2007 року, посвідчений Скоріченко А.В., приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області, реєстровий номер № 199 - на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. та складається з : будівлі житлового будинку, позначену на плані літерою «А-1», житловою площею – 82,9 кв.м., загальною площею – 151, 5 кв.м.; гараж «Б-1»; сарай «В-1»; сарай «Г-1», вбиральня «Т», душ «д», огорожа №1,2; басейн №3, замощення «І»; та належить ОСОБА_1. на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого Василівською державною нотаріальною конторою Запорізької області 06.09.1994 року за реєстраційним №1574; житловий будинок зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 15674939.
Для звернення стягнення на вказаний будинок застосувати процедуру продажу, передбачену ст.38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою покупцем та з наданням банку всіх повноважень продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно з бюро-технічної інвентаризації, нотаріату, тощо, необхідних для здійснення такого продажу, в порядку вказаному в договорі іпотеки №199 від 22.01.2008 року.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №014\17-04\3998-20 від 17.01.2008 року в розмірі 86051 грн. 73 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» (рр 649972 в ЗОД «Раффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) судові витрати в сумі 890 грн. 51 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом 10 днів з дня його отримання.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області І.В. Кочева