Справа № 2–1440\09
Р І Ш Е Н Н Я
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі головуючого – судді Кочевої І.В., при секретарі Вороніній О.В., за участю представника позивача ОСОБА_3. – ОСОБА_4., що діє за усною заявою, представників відповідача – ОСОБА_1. та ОСОБА_2., що діють за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі» про захист прав споживачів,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом та уточнивши свої вимоги просять суд:
- позивач ОСОБА_4- зобов’язати відповідача виконати перерахунок оплати за використану ним теплову енергію згідно показань будинкового засобу обліку на суму 1484 грн. 89 коп. в період 2006-2009 років, та виконати перерахунок оплати послуг внутрішньо будинкового обслуговування на суму 239 грн. 40 коп., а всього на суму 1724 грн. 29 коп.;
- позивач ОСОБА_3. – зобов’язати відповідача виконати перерахунок оплати послуг централізованого опалення за затвердженими нормами споживання в період 2006-2009 років на суму 580 грн. 26 коп., та виконати перерахунок оплати послуг внутрішньо будинкового обслуговування на суму 105 грн. 84 коп., а всього на суму 686 грн. 10 коп.
Позивачі обґрунтували свої вимоги тим, що нарахування плати за централізоване теплопостачання здійснюється відповідачем для них на підставі непрозорих рішень Дніпрорудненської міської ради №301 від 06 жовтня 2006 року та №81 від 15 квітня 2008 року, прийнятих всупереч Закону України «Про теплопостачання», Постанов Кабінету Міністрів України: №955 від 10.07.2006 року, №630 від 21.07.2005 року, анульованих правил розрахунку двоставкового тарифу згідно Наказу Держкомбуду №191 від 08.09.2000 року та правил користування тепловою енергією затверджених наказом Міненерго та Держкомбудом України 28.10.1999 року №307\262.
Позивачі відмовилися від укладення з відповідачем договорів про надання послуг, оскільки запропоновані їм тексти договорів не відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідач нараховує позивачам до сплати зайві, економічно не обґрунтовані кошти, оскільки двоставковий тариф, прийнятий Дніпрорудненською міською радою є завищеними та не відповідає фактичній вартості наданих послуг. Позивачі просять суд зобов’язати відповідача виконати розрахунок з врахуванням одно ставкового тарифу, відповідно до закону України «Про теплопостачання».
Позивач ОСОБА_4 суду пояснив, що відповідач не мав права застосувати для нарахування йому плати за тепло двоставковий тариф, оскільки у будинку де він мешкає встановлено лічильник теплової енергії, він має право сплачувати відповідачу плату за надане тепло відповідно до економічно обґрунтованих витрат на виробництво 1Гкал. Після закінчення опалювального сезону відповідач мав зробити перерахунок. Дніпрорудненська міська рада не мала права у 2006 році встановлювати двоставковий тариф, оскільки це не було передбачено чинним на той час законодавством. Крім того, при проведенні розрахунків вартості наданих послуг відповідач використовував завищені показники норм тепла, що призвело до завищення тарифів. Просив задовольнити позовні вимоги його та ОСОБА_3.
Позивач ОСОБА_3. до викладених у позові обставин, додаткових пояснень суду не надавав, просив задовольнити його вимоги.
Представники відповідача просять відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки нарахування оплати споживачам за надані послуги з теплопостачання та обслуговування внутрішньо будинкових теплових мереж здійснювалося відповідно до рішення Дніпрорудненської міської ради: №301 від 06.10.2009 року «Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для населення та інших споживачів» та від 15.04.2008 року №81 «Про затвердження тарифів на послуги опалення для населення по КП «Дніпрорудненські теплові мережі»; №302 від 06.10.2006 року «Про затвердження тарифу на послуги, пов’язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій для житлових будинків, що знаходяться в комунальній власності міста». Вказані рішення міської ради є діючими та обов’язковими для виконання відповідачем. Підстав для проведення перерахунку за надані послуги відповідачам не має.
Свідок ОСОБА_5. суду пояснила, що вона працює начальником планово-виробничого відділу КП «Дніпрорудненські теплові мережі» та пояснила, що затверджені Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області тарифи для населення на тепло сформовані на підставі розрахунків відповідача, які були надані для перевірки Державній інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області та які були затверджені інспекцією. Відповідно до затверджених міськрадою тарифів споживачам, в тому числі і відповідачам, здійснюється нарахування плати за надані послуги з теплопостачання.
Вислухавши пояснення позивачів, представників відповідача, свідка, дослідивши надані суду докази сторонами, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачі мешкають у м.Дніпрорудне та є споживачами послуг теплопостачання, які надає відповідач. Вказана обставина сторонами не оспорювалася, а тому не потребує доказування.
Позивачі не погоджуючись з запровадженими Дніпрорудненською міською радою тарифами на тепло, вважають, що плата за надання послуг з теплопостачання, що нараховується їм відповідачем є завищеною.
Ст.28 п.2 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад віднесено власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, зазначених законодавством, тарифів щодо оплати комунальних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.
Ст.20 ч.3, ч.4 Закону України «Про теплопостачання» встановлює, що тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до ст.24 цього ж Закону споживач теплової енергії має право на: отримання інформації щодо …, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії; отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів; отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду. Захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими нормативно-правовими актами.
Одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб має право на: п.6 звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.
Ст.21 ч.1 п.7 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлює, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 7) ціну продукції визначено неналежним чином.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 8 вересня 2000 року N 191 затверджено Правила розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, які є чинними до теперішнього часу. Відповідно до п.1 .1. цих правил, їх дія поширюється на всі теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів. П.1.2. правил передбачає, що рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.
Відповідно до п.1.3. Правил - розрахунок двоставкового тарифу на спожиту теплову енергію визначає порядок розрахунку вартості виробництва, транспортування та розподілення теплової енергії, яка забезпечує рентабельну діяльність теплопостачальних організацій при стимулюванні процесу економії теплової енергії споживачем.
П.1.4. вказаних Павил встановлює, що двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.
Крім того, відповідно до було затверджено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.
06 жовтня 2006 року виконавчий комітет Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області прийняв рішення №301 «Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для населення та інших споживачів», відповідно до якого з 15 жовтня 2006 року було введено порядок розрахунків КП «Дніпрорудненські теплові мережі» із споживачами за надані послуги за двоставковим тарифом, до складу якого входять: абонентська плата та обслуговування приєднаного теплового навантаження (протягом календарного року) та плата за спожиту теплову енергію (протягом опалювального періоду).
Відповідно до висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області від 15.02.2008 року – розрахунок планових витрат на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для населення в розмірі 200,25 грн. за 1 Гкал , відповідно до розрахунків КП «Дніпрорудненські теплові мережі» є економічно обґрунтованим.
15 квітня 2008 року відповідно до рішення №81 виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради «Про затвердження тарифів на послуги опалення для населення по КП «Дніпрорудненські теплові мережі» було продовжено порядок розрахунків КП «Дніпрорудненські теплові мережі» з населенням за послуги теплопостачання за двоставковим тарифом.
Вказані рішення органу місцевого самоврядування на теперішній час є діючими та обов’язковими для виконання як відповідачем так і членами Дніпрорудненської територіальної громади,в тому числі і позивачами у справі.
При прийнятті вказаних вище регуляторних актів Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області щодо впровадження двоставкового тарифу за послуги теплопостачання, позивачі не скористалися наданим їм правом та не оскаржувати ці регуляторні акти. Доказів того, що вказані рішення Дніпрорудненської міської ради, які є регуляторними актами, на теперішній час скасовані – позивачами суду не надано.
Суд не приймає до уваги надані позивачами розрахунки, відповідно до яких, на їх думку, відповідач мав здійснювати їм нарахування плати за надані послуги з теплопостачання без застосування двоставкового тарифу, оскільки позивачами в суді не доведено неправомірності застосування відповідачем двоставкового тарифу та здійснення нарахування відповідачем плати за спожите тепло, відповідно до встановлених органом місцевого самоврядування тарифів. Отже порушення прав позивачів як споживачів послуг, що надаються відповідачем, судом не встановлено, а тому не має підстав для задоволення вимог позивачів щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок оплати наданих їм послуг.
Також суд не приймає до уваги надані представниками відповідача матеріали щодо оскарження прийнятого Дінпрорудненською міською радою регуляторного акту – рішення №302 від 06.10.2006 року, оскільки вони не стосуються суті заявлених позивачами вимог.
Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним покласти на позивачів.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 8 вересня 2000 року N 191, Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 року №955, Рішенням №301 від 06 жовтня 2006 року виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області «Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для населення та інших споживачів», Рішенням №81 від 15 квітня 2008 року виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради «Про затвердження тарифів на послуги опалення для населення по КП «Дніпрорудненські теплові мережі», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 12, 14, 82, 84, 88, 208, 209, 214 -215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави держмито у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Кочева І.В.