Справа № 1-205/2010р.

Номер провадження1-205/2010р.

ВИРОК

іменем України

"23" червня 2010 р. Вознесенський місбкрайонни суд Миколаївської області у

складі:

головуючої судді Малюк Т.О.

при секретарі Кожухар О.М.

з участю прокурора Лавріненко Д.В.

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні 1 дитина, раніше не судимого,

за ст. 272 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, будучи працівником Збройних Сил України та працюючи на посаді водія-кранівника військової частини А2920, за яким наказом командира військової частини А2920 № 144 від 27.08.2001 року та у подальшому наказами № 245 від 26.11.2007 року і № 303 від 08.12.2008 року закріплено автомобільний кран КС-2573-1 на базі шасі УРАЛ-43202, військовий номер 56-13 К5, який являється технічно справним, 16.11.2009 року близько 15.15 год. під час виконання робіт з підвищеною небезпекою за допомогою машин та механізмів , які відповідно до п. 101 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 року № 15, визначені як роботи з підвищеною небезпекою, н майданчику зберігання залізобетонних виробів технічної території військової частини А2920, що дислокується у м. Вознесенську Миколаївської області, вул. Кутвицького, № 49, діючи зі злочинною самовпевненістю, порушуючи правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді можливого травмування людей, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, створюючи можливість заподіяння шкоди здоров'ю для іншого працівника, знаючи та розуміючи, що під час переміщення бетонного виробу втратиться стійкість інших виробів, що може привести до травмування особи, що виконує стропальні роботи, в порушення вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 139, 159 Кодексу законів про працю України, п.п. 7.4.10, 7.4.11, 7.5.27(7), 7.5.28(3,5,7) Наказу Державного Комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 року № 132 «Про затвердження правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» (далі за текстом - Правила), п.п. 3.1, 3.19.1, 3.19.5, 3.19.8, 3.19.9 Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці 25.09.1995 року № 135, п.2, 5 Інструкції про охорону праці для водіїв автокранів № 77, затвердженої командиром військової частини А2920 25.11.2008 року, вчинив переміщення бетонних труб, внаслідок чого була вивільнена залізобетонна балка, яка втратила свою стійкість, у зв'язку з переміщенням попередньої балки, та впала на землю, придавивши ОСОБА_1, який виконував обов'язки стропальника /зчіплювача/ ліву ногу, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, у зв'язку з чим останньому було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого вивиху плюснових кісток лівої стопи з переломом внутрішньої клиновидної кості, закритий перелом н/лодижки лівої гомілки без зміщення, та відповідно до висновку Вознесенської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії від 9 березня 2010 року ОСОБА_1 визнано інвалідом другої групи та його звільнено з посади комплектувальника виробів та інструментів ракетно-артилерійського озброєння військової частини А2920.

Підсудний ОСОБА_2 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що він працював водієм-кранівником військової частини А2920 і має посвідчення на право виконання вантажно-розвантажувальних робіт. 16.11.2009 року у другій половині дня він виконував зазначені роботи. Після виконання цих робі приблизно о 15-й год. він вирішив за допомогою крану перемістити бетонні труби, щоб звільнити місце для продовження робіт по завантаженню стовпчиків наступного дня. Для переміщення труб він наказав стропальнику ОСОБА_1 зачепити трубу гаками павука та за допомогою крану перемістив цю трубу в інший бік від місця зберігання стовпчиків. Після переміщення труб він побачив дві залізобетонні колони, які зберігалися одна на одній та підпирали залізобетонну балку, яка стояла на більш вузькому боці. Він вирішив перемістити цю балку, щоб вона не діставала стовпчиків. Для цього стропальники ОСОБА_1 зачепив балку за металеві кільця, а він /підсудний/ краном підняв цю балку та перемістив у бік знаходження стовпчиків. Від цього інша балка втратила свою стійкість, впала на землю та п придавила стропальнику ОСОБА_1 ліву ногу. Вважає себе винним у тому, що бачив те, що залізобетонні вироби знаходяться у нестійкому положенні, та допускав, що балка може впасти. У вчиненому кається.

Винність підсудного у вчиненому повністю підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який дав пояснення, аналогічні поясненням підсудного ОСОБА_2, претензій до нього він не має, та просить суворо не карати.

Пояснення підсудного, потерпілого відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюють ся, тому у відповідності до ст. 299 ч. З КПК України суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення доведено в повному обсязі, і його дії, що полягають у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 272 ч. 1 КК України.

До обставин, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить визнання ним своєї вини та щире каяття у вчиненому, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не виявлено.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує викладене, його позитивну характеристику з місця роботи, те, що він раніше не засуджувався, думку потерпілого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 272 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 510 /п'ятсот десять/ грн. без позбавлення права виконання робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Речові докази: залізобетонну балку та автомобільний кран КС-2573-1 на базі шасі УРАЛ-43202 військовий номер 56-13 К5, що знаходяться на відповідальному зберіганні військової частини А2920, залишити військовій частині А2920 як власниці.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя Вознесенського

міськрайонного суду ОСОБА_3