Справа № 1-158/2010р

Номер провадження1-158/2010р

ВИРОК

іменем України

"28" квітня 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у

складі:

головуючої - судді Малюк Т.О.

при секретарі Григоренко О.С.

з участю прокурора Арделя А.М.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, розлученого, на утриманні 1 дитина, раніше не судимого,

- за ст. 122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2010 року близько 15.30 год. в м. Вознесенську по вул. Кірова напроти перукарні «Модерн» між підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку. В процесі бійки підсудний ОСОБА_3 декілька разів ударив ОСОБА_2 руками по обличчю, від чого останній впав на землю. Підсудний ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, почав бити ОСОБА_2 ногами по різним частинам тіла, внаслідок чого причинив останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому основної та середньої фаланги 5-го пальця правої кисті. Зазначені тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_3 винним себе у пред’явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що потерпілий у даний час співмешкає з його колишньою дружиною. 22 лютого 2010 року йому стало відомо, що захворіла його донька, яка проживає разом з його колишньою дружиною. Він придбав ліки та повіз дитині, але виявив, що дитина сама знаходиться дома хвора. Він залишив ліки сусідці та поїхав у своїх справах. На вул.. Кірова біля приміщення «Приватбанку» він побачив машину потерпілого, в якій знаходилася його колишня дружина. Він почав розмовляти з нею з приводу того, що вона залишила хвору дитину. В цей час до машини підійшов Федоров, якому він запропонував відійти поговорити, у відповідь на що Федоров повів себе некоректно, а він ударив його рукою по тулубу, від чого той упав, а він почав його бити руками по обличчю та ногами по тулубу. У вчиненому кається. Згоден відшкодувати потерпілому витрати на лікування та за пошкоджені куртку, джинси та мобільний телефон. Що стосується відшкодування моральної шкоди, то ці вимоги він визнає частково.

Винність підсудного підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що він дійсно в теперішній час зустрічається з колишньою дружиною підсудного. 22 лютого 2010 року у другій половині дня він своєю машиною, в якій знаходилася його знайома ОСОБА_4 /колишня дружина підсудного/ приїхав до перукарні «Модерн», що знаходиться по вул. Кірова біля «Приватбанку», та зайшов у перукарню. Вийшовши з перукарні після обслуговування, він побачив біля своєї машини підсудного. Останній підійшов до нього і запросив відійти поговорити, від чого він /потерпілий/ відмовився. У відповідь на це підсудний почав наносити йому удари в обличчя та по тулубу, від чого він упав, а підсудний продовжував наносити йому удари ногами та руками по різним частинам тіла. ОСОБА_4 почала кричати, потім з перукарні вийшов перукар, після чого підсудний припинив його побиття та пішов у бік ринку. Він потерпілий звернувся в міліцію, де написав заяву та одержав направлення в лікарню. Внаслідок цього побиття йому було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості. На лікування він витратив 1873 грн. 38 коп. Зіпсований його одяг: куртка вартістю 700 грн., джинсові брюки вартістю 300 грн. та мобільний телефон «Sony Ericsson - К790» вартістю 1100 грн. Всього йому заподіяно матеріальну шкоду на суму 3973 грн. 38 коп., яку він просить стягнути з підсудного. Крім того, у нього погіршився стан здоров'я - до цього часу він відчуває болі, часто у нього підвищується температура. Крім того, побиття його відбувалося у центрі міста, де його знають багато людей, при цьому була присутня його подруга ОСОБА_4. Внаслідок неправомірної поведінки підсудного була принижена його гідність. У зв’язку з цим на відшкодування моральної шкоди просить стягнути з підсудного 10000 грн., а покарання йому призначити по всій суворості закону.

Пояснення підсудного, потерпілого відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються, тому у відповідності до ст. 299 ч. З КПК України суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред’явлене підсудному ОСОБА_3 обвинувачення доведено у повному обсязі і його дії, що полягають в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 122 ч. 1 КК України.

До обставин, які у відповідності до ст. 66 КК України пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить визнання ним своєї вини та каяття у вчиненому, те, що він раніше не засуджувався, має на своєму утриманні малолітню дитину.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не виявлено.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує викладене, його позитивну характеристику з місця проживання, думку потерпілого і вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладанням на нього певних обов’язків.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3973 грн. 38 коп. та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3973 грн. 38 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що на підставі ст. 1166 ЦК України підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що неправомірними діями підсудного ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 завдано фізичних страждань, внаслідок чого погіршився стан його здоров'я, принижено його гідність. З урахуванням викладеного та у відповідності до ст. 1167 ЦК України суд вважає можливим вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково - у сумі 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 /два/ роки. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без відома органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 3973 грн. 38 коп. та на відшкодування моральної шкоди 5000 грн., а всього стягнути 8973 /вісім тисяч дев’ятсот сімдесят три/ грн. 38 коп.

Речові докази: джинсові брюки, зимову куртку, мобільний телефон «Sony Ericsson-K790», передані потерпілому ОСОБА_2, залишити йому як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя Т.О.Малюк