і
Справа №22-4842/2006р. Головуючий в 1 інстанції Куксов В.В.
Доповідач Берзіньш В.С. УХВАЛА
Іменем України
05 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого: Шестакової Н.В.,
Суддів: Берзіньш В.С.
Рижової І.В.,
при секретарі Іванові О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Алушта АРК, треті особи - приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділення Державного казначайства м.Алушта, фінансове управління Алуштинської міської ради про визнання недійсною відмови у поверненні помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Алушта АРК на рішення Алуштинського міського суду АРК від 11 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Алушта АРК, треті особи - приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділення Державного казначайства м.Алушта, фінансове управління Алуштинської міської ради про визнання недійсною відмови у поверненні помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб. Вимоги мотивовано тим, що 01.04.2005р. він при укладенні договору купівлі-продажу будинку зробив платіж у сумі 12205,70грн., визначений нотаріусом як податок з доходів фізичних осіб. Між тим Законом України №2505 від 25.03.2005р., який вступив в законну силу з 31.03.2005р., було скасовано обов»язок фізичної особи платити податок з доходів при продажі нерухомого майна. На його звернення від 23.05.2005р. відповідач надав відповідь, якою фактично відмовив у поверненні спірної суми на тій підставі, що у договорі купівлі-продажу відсутні реквізити розрахункового рахунок, на який підлягала сплаті сума за договором і податок від продажу об»єктів нерухомого майна, а також у платіжному дорученні не вказано номер договору, дата та найменування об»єкту продажу. Вважає таку відмову незаконною, просить зобов»язати відповідача надати висновок про повернення йому спірної суми.
Рішенням суду позов задоволено. В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м.Алушта АРК просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що помилкова оплата податку з доходів фізичних осіб при укладенні договору була зроблена з вини нотаріуса; в меморіальному ордеру по уплаті 12205,70грн. вказано призначення платежу - податок з рухомого майна, а не з нерухомого, з цього документу неможливо визначити за яким договором та з якої суми сплачено платіж; нотаріус не надава інформації про сплату цього податку в строки, встановлені законом.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти них заперечував.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, коллегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд виходив із обгрунтованності заявлених вимог. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і не суперечать діючому законодавству.
Оподаткування операцій із продажу нерухомого майна регулюється ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. Законом України від 25.03.2005р. «Про внесення змін до Закону україни «Про державний бюджет України на 2005р. та деякі інші законодавчі акти України», який було опубліковано 31.03.2005р., внесено зміни у Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р., відповідно до яких ст.11 цього Закону набирає чинності з 01.01.2006 року. Таким чином, з 31.03.2005р. і на момент вчинення договору купівлі-продажу позивачем операції з продажу нерухомого майна податком з доходів фізичних осіб не обкладалися.
Виходячи з наведеного, суд правильно прийшов до висновку, що сума в 12205,70грн., сплачена позивачем 01.04.2005р.., є помилково сплаченим податком і підлягає поверненню; відповідача зобов»язано надати висновок про повернення позивачу цієї суми.
Доводи апелянта про те, що помилкова оплата податку з доходів фізичних осіб при укладенні договору була зроблена з вини нотаріуса; в меморіальному ордеру по уплаті 12205,70грн. вказано призначення платежу - податок з рухомого майна, а не з нерухомого, з цього документу неможливо визначити за яким договором та з якої суми сплачено платіж неспроможні, оскільки відповідно до п.2ст.50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, а відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами стягнення є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції. Апелянтом не надано доказів того, що спірну суму сплачено не за вказаним позивачем договором і в засіданні апеляційного суду представник апелянта підтвердив, що ця сума сплачена на рахунок, на який проводилось зарахування податку з доходів фізичних осіб від укладення договорів по відчуженню нерухомого майна. Доводи про ненадання нотаріусом інформації про сплату цього податку в строки, встановлені законом, не мають правового значення для вирішення данного спору.
Відповідно до положень ст.ст.303,308 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги немає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.303,308 ЦПК України, колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Алушта АРК відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду АРК від 11 квітня 2006 року -залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.